В Україні чисельність працездатного населення знизилася на 40%

Чисельність працездатного населення в Україні на 2024 рік, якщо порівняти з 2021 роком, знизилася на 40% внаслідок демографічних процесів. Про це повідомляє Укрінформ, пише agronews.ua.

«Згідно з експертними оцінками, чисельність працездатного населення в Україні скоротилася на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Інформація з кадрових платформ показує, що співвідношення вакансії та резюме, досягає критичного рівня. Якщо до повномасштабної агресії на одну вакансію припадало дві кандидатури, то зараз це співвідношення практично один до одного. За останніми даними, на 62 тисячі вакансій було 67 тисяч резюме», – поінформувала провідний експерт соціальних та гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Водночас Пищуліна зазначила, що сьогодні для відновлення економіки України необхідно понад 4,5 млн працездатного населення. Серед факторів, які впливають на перспективи розвитку сфери зайнятості, експертка назвала демографічні процеси та регіональну специфікацію.

«Скорочення робочої сили на 40% у 2024 році, як порівнювати з 2021 роком, відбулося через демографічні втрати. Наразі збільшується кількість осіб пенсійного віку, що впливає на структуру економіки та наявний ринок праці. Також впливає регіональна специфікація: через міграцію населення відбулася часткова деіндустріалізація сходу України, втратив потенціал аграрний сектор на півдні. Відбулася релокація підприємств в тилові регіони України, однак на заході складно створювати ВПК, бо там не було до сьогодні великих промислових підприємств, і в сенсі організації виробництва там відсутня «промислово-технічна культура», – сказала вона.

Зі свого боку доцент Академії праці та соціальних відносин Микола Судаков підкреслив, що українська економіка проявляє адаптивність. Зокрема склалася ситуація, коли одні підприємства виживають завдяки іншим – ті, які втрачають здатність бути конкурентоздатними й припиняють діяльність або скорочують працівників, вивільнюють кадри для підприємств, які продовжують працювати.

Водночас незалежна експертка з Берліна Олександра Коломієць зауважила: «Модель зайнятості мігрантів з України в країнах Європи залишає надію на їхнє повернення». За її словами, є категорії осіб, які з-за кордону продовжують керувати бізнесами в Україні, очікуючи на завершення війни. Також українці у низці європейських країн все ще працюють на роботах, де потребується кваліфікація нижче, аніж є в цих осіб. Коломієць підкреслила, що «групою ризику» є молодь, яка все менше обирає українські виші для вступу.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин нагадав, що тривалий час в Україні зберігався принцип «дешевої робочої сили», що вважалося позитивним явищем для експортного сектору. За його словами, цей принцип можна перевернути задля стимулювання повернення українців з-за кордону.

«Якщо люди перестануть мислити в термінах виживання – і в Україні, і в країнах ЄС, то буде стимул для пошуку роботи. Зауважу, що освіта, кар’єра і зарплата в країнах ЄС – пов’язані речі. Тому я б почав би з різкого підвищення вчителям середньої школи. Якщо зарплата вчителів буде конкурентоспроможною, я думаю, багато чого зміниться в психології підготовки кваліфікованих кадрів – відтак і в попиті й пропозиції робочої сили», – сказав він.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський наголосив, що зараз для України є пріоритетом перемога, тому допоки війна не закінчиться економіці загалом та бізнесу зокрема доведеться пристосовуватися до цих реалій.