За 30 років до Чорнобиля в СРСР трапилася ядерна аварія: чому дані про неї приховували

Аварія на Чорнобильській АЕС залишилась в історії найбільшою та найвідомішою ядерною катастрофою епохи СРСР. Але вона була не єидною – у 29 вересня 1957 року на хімкомбінаті "Маяк", розташованому в закритому російському місті "Челябінськ-40" (зараз Озерськ) стався вибух, який призвів до витоку радіації.

Катастрофа отримала назву Киштимської – за найближчим відкритим населеним пунктом Киштим. OBOZ.UA розповідає про її історію та наслідки. Інформацію про вибух радянська влада приховувала аж до 1989 року.

Місто, де сталась аварія, знаходиться на Уралі. А завод із нейтральною назвою "Маяк" насправді виробляв ядерні бомби. Внаслідок інциденту з ядерними відходами в атмосферу потрапило 20 мільйонів кюрі радіації, а майже 300 тисяч осіб зазнали опромінення. Забруднена територія склала за різними оцінками 15-20 тисяч квадратних кілометрів і отримала назву Східно-Уральський радіоактивний слід. За Міжнародною шкалою ядерних подій інцидент віднесли до шостої категорії. Найвищий сьомий рівень отримали лише катастрофи у Чорнобилі та Фукусімі.

Реактор, який виробляв збройний плутоній, працював тут з червня 1948 року. А уже в серпні 1949 року його використали для випробувань ядерної бомби на полігоні в Семипалатинську. Радянська влада діяла швидко і без особливого огляду на безпеку.

При цьому відходи заводу "Маяк" перший час скидали у місцеву річку Течу. Через це жителі 39 сіл, розташованих нижче за течією, почали часто хворіти на рак, народжувати дітей з вадами розвитку, раніше помирати. Дізнавшись про це, влада прийняла рішення почати складати відходи виробництва у бетонні контейнери, прозвані "банками", на зберігання. Їх вкопували у землю, накривали кришкою з бетону завтовшки близько метра та вагою 160 тонн і на два метри засипали ґрунтом.

У березні 1957 року робітники помітили, що одна з цих "банок", всередині якої знаходились високоактивні відходи, почала нагріватись та димити. Її об’єм становив близько 80 кубічних метрів. У вересні ємність вибухнула, зруйнувавши всі захисні конструкції.

У зоні радіаційного забруднення, яка виникла внаслідок Киштимської аварії, опинилася територія декількох підприємств комбінату "Маяк", військове містечко, пожежна частина, колонія ув'язнених і територія площею 23 000 км квадратних з населенням 270 000 чоловік. Ураження зазнали 217 населених пунктах трьох областей: Челябінської, Свердловської і Тюменської. В результаті вирішено було повністю відселити 23 села, які постраждали найбільше. До ліквідації наслідків вибуху залучили сотні тисяч військовослужбовців та цивільних осіб. Практично всі вони зазнали опромінення.

Тим не менше, завод, територія якого залишилась майже не ураженою, продовжив працювати. Підприємство і далі випускало плутоній та його ізотопи. Також тут переробляли ядерне паливо. "Маяк" досі працює і досі забруднює навколишнє середовище.

За свідченнями екологів та активістів, аварії тут стаються і в наші дні. Проте їх продовжують старанно приховувати від громадськості. Відомо, що у 2017 році на заводі стався викид рутенію, слід від якого дійшов аж до Франції. Проте Росатом і керівництво заводу "Маяк" заперечують свою причетність до цієї події.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як і коли виник термін "імперія зла", яким описували СРСР.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.