Дипломатичний контрнаступ України. Чого чекати від Саміту миру-2

Під час пресконференції за підсумками Глобального саміту миру, який відбувся 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоці, Володимир Зеленський, серед іншого, сказав і про новий саміт.

"Ми не маємо часу на довготривалу роботу. Рух до миру означає діяти швидко. Підготовка до другого Саміту миру займе місяці, не роки. Тому коли план дій щодо миру буде готовим і кожен крок буде пропрацьованим, відкриється шлях до проведення другого Саміту миру, а отже, і для завершення цієї війни задля справедливого та тривалого миру", — наголосив президент.

Володимир Зеленський також додав, що вже є країни, які оголосили про свій інтерес прийняти другий Саміт миру, і офіційний Київ почав з ними відповідні перемовини.

Зі свого боку, міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Касіс, як повідомляє The Guardian, заявив, що ймовірно, другий Саміт миру відбудеться до президентських виборів у США, запланованих на листопад 2024 року. Метою наступного саміту, на переконання швейцарського дипломата, буде питання, як саме прокласти шлях до миру в Україні.

У тому, що цей шлях буде досить тривалим і сповненим різного ґатунку перешкод, не сумніваються експерти, з якими поспілкувався Фокус.

Зараз м’яч на боці Путіна

"Відштовхуючись від заяви Зеленського про те, що другий Саміт миру принесе мир в Україну, можна припустити: це означає, що до участі в цьому заході буде залучена Росія. Крім того, вочевидь, під час другого Саміту миру будуть артикулюватися усі десять пунктів формули миру. Враховуючи ці обставини, можу сказати, що другий саміт відбудеться не скоро, тому що він безпосередньо пов'язаний з тими моделями поведінки, які обиратиме Путін щодо України та Заходу", — зауважує у розмові з Фокусом політолог Олег Постернак.

На переконання експерта, після першого Саміту миру Україна буде максимально використовувати цей "шлейф", а саме — комюніке саміту в якості доказу гібридної антипутінської коаліції — і організовуватиме масштабний тиск на РФ.

Важливо Ультиматум скривдженої людини. Як варто сприймати "формулу миру" від Путіна

"Важливо розуміти: для того, аби Росія продемонструвала свої заходи відновлення довіри, вона має зробити якісь кроки по тим трьом пунктам, які зафіксовані в декларації інаугураційного Саміту миру. Після того, як ці кроки будуть зроблені, можна буде говорити про те, що Російська Федерація здатна викликати до себе довіру. Тобто, м’яч наразі на боці Росії. Очевидно, що РФ усі ці пункти відкине, але, тим не менше, в очах світової громадськості буде картинка того, наскільки реально РФ хоче миру", — підкреслює політолог.

Після Глобального саміту миру, акцентує Олег Постернак, РФ у будь-якому разі має якось зреагувати, демонструючи свою готовність бути стороною переговорів щодо закінчення війни.

Що ж стосується місця проведення другого Саміту миру, то, на думку, експерта, це теж є дуже важливим моментом — і не лише з протокольної точки зору.

"Скоріше за все, другий Саміт миру прийматиме Саудівська Аравія або якась інша нейтральна держава. Це можуть бути Об’єднані Арабські Емірати або Катар, які мають достатньо значний досвід дипломатичного посередництва в різних міжнародних конфліктах. А ось коли саме відбудеться цей саміт – наразі сказати дуже важко", — підсумовує Олег Постернак.

Кремль відкине усі запропоновані пропозиції

Своєю чергою політолог Олег Саакян у розмові з Фокусом зауважує наступне: "Я схильний вважати, що заява президента Зеленського про проведення за кілька місяців другого Саміту миру — це, радше, орієнтування партнерів на пришвидшення напрацювання порядку денного та узгодження позицій. Тобто мова йде, скоріше за все, не стільки про конкретну локацію чи конкретний час, скільки про характер і динаміку. Таким чином, якщо буде знайдений механізм реалізації по заявленим трьом позиціям, другий етап буде проведено. Втім, по-хорошому, хотілося б уже бачити в роботі усі десять пунктів формули миру.

Другий Саміт миру, на переконання політолога, має засвідчити або готовність РФ до закінчення війни, або її відсутність — "і тоді всім стане очевидно, що світ спробував, але Росія продовжує діяти з позиції агресивних амбіцій".

"Росія може брати участь у другому Саміті миру лише у випадку, коли по усім десятьом пунктам будуть досягнуті консенсусні позиції, принаймні більшості учасників, представлених на Саміті миру. Чи така ситуація є реалістичною? Я до цього ставлюся скептично, як, до речі, і до того, що взагалі РФ буде готова до дипломатичного завершення війни. Тому Саміт миру я сприймав би, скоріше, як процесоорієнтований механізм, покликаний повернути бодай частину сили міжнародному праву, яке не зклало іспит російською агресією", — підкреслює Олег Саакян.

У разі, якщо РФ відкине усі запропоновані пропозиції, Україна, за прогнозом експерта, продовжить працювати в рамках Саміту миру над створенням інструментів примусу Росії.

"Ми доволі складно і жорстко повинні прийняти реальність того, що світ не готовий до краху Росії, і, відповідно, нам потрібно мати також власний сценарій дипломатичного завершення війни, який захищав би наш інтерес. Власне, Саміт миру – це ніщо інше, як дипломатичний контрнаступ України. Ми зайняли стратегічні висоти і досягнули декількох вкрай важливих результатів", — зазначає Олег Саакян.

Першим і ключовим таким результатом експерт називає той факт, що будь-який альтернативний мирний план, який передбачає дипломатичний мир за рахунок поступок жертви, тобто України, стане маргінальним і не набере навіть половини тієї репрезентативності, яку має Саміт миру.

"Чи не вперше, починаючи з 2014 року, дипломатія і слово "мир" починають грати на справедливість, а не на боці агресора. Десять років до цього ми існували в ситуації, коли мир сприймався лише як поступки з боку жертви — і поступки з боку агресора виключно у вигляді його недоотриманих амбіцій. Тепер же контекст змінився на примус РФ, а не її стримування. І це все ми можемо побачити і в санкційних пакетах, і в пакетах підтримки України, і в заявах ключових столиць", — зауважує з цього приводу політолог, додаючи, що тепер глобальна більшість – це слово на озброєнні Києва, а не Москви.

На переконання Олега Саакяна, інаугураційний Саміт миру, серед іншого, дезавуював російський міф про те, що російсько-українська війна – це антиімперіалістичний, антиамериканський похід проти монополярного світу.

"Україна Самітом миру продемонструвала, що вона, не будучи членом клубу наддержав, здатна організувати безпрецедентний по репрезентативності саміт і стати фактично голосом тих країн, які можуть завтра опинитися на місці України", — наголошує політолог.

На його думку, це ще не новий підхід, але вже демонстрація того, що тегерансько-ялтинсько-потсдамський світ, в якому збиралися декілька полюсів і вирішували долю усього світу, пішов в історію.

"Власне, Україна продемонструвала амбіцію на формування механізмів реформи світопорядку не за полярним принципом, а навпаки – аполярною моделлю, яка закриває для РФ лазівки, якими вона прикривала повсякчас інфраструктуру своєї агресії", — констатує Олег Саакян.

Експерт переконаний, що "після успішного саміту у Швейцарії, попри певні виклики, які там проявилися, наступні саміти стають дуже привабливим активом, за який боротиметься низка гравців".

"Чимало країн хотіли б, щоб наступний саміт проводився у них, оскільки це стає їх геополітичним активом. Тому, вочевидь, найближчим часом триватимуть торги, результат яких залежатиме і від України, і від дипломатичних зусиль держав, які хочуть стати господарем саміту. Ці країни мають запропонувати ще ширшу репрезентативність і можливість залучення тих країн, які не були представлені у Бюргенштоці. Вірогідніше за все, другий Саміт миру прийматиме столиця якоїсь з неєвропейських держав", — підсумовує Олег Саакян.

Путін імітує готовність до перемовин

Саме на другому Саміті миру, як заявив Володимир Зеленський, буде представлено план завершення війни. Там також очікується участь Росії. "Їх (педставників РФ — ред.) присутність буде говорити про те, що вони дійсно вирішили закінчити війну", — зауважив президент.

Втім, за його словами, перемовини між Києвом та Москвою можуть розпочатися раніше за умови, що Російська Федерація виведе свої війська з української території. "Мир не потрібен їм, це факт. Мир потрібен всім нам – це факт", — акцентував глава держави.

Тим часом аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті наголошують на тому, що "Путін не зацікавлений у добросовісних переговорах і лише імітує зацікавленість у межах більш широких інформаційних зусиль, спрямованих на те, щоб підбурити Захід піти на поступки, які б порушили суверенітет України".

Експерти ISW констатують, що в осяжному майбутньому Кремль навряд чи зголоситься на перемовини, "враховуючи, що теорія російської перемоги ґрунтується на припущенні, що російські війська здатні до невизначеного в часі повзучого просування на полі бою, щоб витримати західну підтримку України".