Переселенці їдуть додому. Чому жити під бомбами стало краще, ніж у тилу України

Повномасштабна війна між Росією та Україною спровокувала потік біженців. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) проживають у відносно безпечних містах — у центральній частині та на заході України. На жаль, далеко не всі приживаються на нових територіях — до 130 тисяч ВПО вимушено повернулися додому, заявив голова робочої групи з питань житла тимчасової спецкомісії із захисту прав переселенців у Верховній Раді Максим Ткаченко.

Українці не бояться повертатися в зони ведення бойових дій і навіть на тимчасово окуповані Росією території. Головними причинами повернення, за словами політика, є проблеми з житлом і працевлаштуванням.

Зазначимо, що держава з початку великої війни виплачувала вимушеним переселенцям грошову допомогу, але з 2023 року поетапно урізала категорії для виплат. Розмір допомоги не змінювався: особи з інвалідністю та діти отримують 3000 гривень, а решта — 2000 гривень. Нові критерії враховують сукупний дохід і працевлаштування членів сім'ї, а також наявність дітей до 18 років.

З 1 березня на отримання грошей можуть розраховувати такі категорії українців:

• пенсіонери, у яких пенсія менше ніж 9444 гривні;
• люди з інвалідністю першої та другої груп;
• діти з інвалідністю;
• діти-сироти та позбавлені батьківського піклування;
• батьки, які виховують дітей до 14 років, які навчаються дистанційно. Через навчання на відстані багато батьків сидять удома з дітьми.

У червні влада обіцяє виплачувати допомогу ВПО, яким вона призначена автоматично, і тим, хто подавав заявки на продовження виплат.

Дороге житло і безробіття. Що змушує переселенців повертатися в зони бойових дій?

Велика частина переселенців, як каже Ткаченко в бесіді з Фокусом, потребує фінансової підтримки, адже їм доводиться орендувати квартири. В інших містах нелегко вирішити питання з працевлаштуванням, але влада постійно придумує, як скоротити не без того малі виплати.

"Частина людей повернулася, наприклад, у Херсон. Небезпечно там зараз чи ні? Прифронтове місто обстрілюється постійно, але економічне становище змушує переселенців туди їхати. Можливо, їхні оселі цілі, вони з дітьми повертаються — там не потрібно орендувати житло, та й знайомі поруч. У Тернополі, Луцьку чи Львові квартири дешевше 9 тисяч гривень ви не знайдете. Будинок у селі за 6 тисяч можна зняти, але з комунальними послугами вийде понад 10 тисяч", — описав він стан справ.

Депутат уточнив, що наведені дані про 130 тисяч переселенців, які повернулися, підготували в Офісі Омбудсмена та Державній міграційній службі України.

Парламентська робоча група з питань житла для ВПО працювала з мерами українських міст і закликала їх забезпечити адекватні ціни на винайм квартир. Ткаченко впевнений: за один рік можна було обдзвонити власників нерухомості з проханням не "обдирати" вимушених переселенців.

За його словами, серед орендарів спостерігається неприємна статистика: 7 із 10 "підприємців" живуть за кордоном, а гроші за винаймання житла їм надсилають на картки.

"Витрачаються гроші природно не в Україні. Більшість тих, хто виїхав, примудряються оформити ще й допомогу для біженців у західних країнах — ідеться далеко не про 2-3 тисячі гривень", — зауважує нардеп.

Допомога у відкритті бізнесу та стимули для роботодавців. Як боротися за переселенців?

Скорочення виплат українським переселенцям не раз пояснювали зменшенням дохідної частини бюджету України та вимогами міжнародних партнерів. Віцепрем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук раніше заявила про необхідність оптимізації виплат ВПО через прямі вимоги Заходу.

Згідно з міжнародними нормами, переселенцям вистачає два роки на адаптацію. Уразливі категорії населення мають отримувати гроші від держави, а до тих, хто отримав житло або високооплачувану роботу, мають застосовуватися справедливі підходи, підкреслювала міністр.

Політика зменшення стимулів для переселенців триває із серпня-вересня 2023 року і в ній не враховують цінність людського капіталу для майбутнього України, вважає експерт із соціальної та економічної політики, ексглава Мінсоцполітики Павло Розенко.

"Уряд вирішив, що працездатним переселенцям не потрібна допомога від держави. Виживайте як хочете, дбайте про себе самі — виходить так. Необхідність влаштування на роботу на новому місці ніхто не скасовував, але ж грошову допомогу платили, щоб людина могла орендувати житло. Нова робота не вирішить житлове питання, не кожен переселенець навіть за 10 років заробить на квартиру в іншому місті", — пояснює аналітик Фокусу.

ВПО фактично примушують виїхати з України або повертатися на окуповані території у свої домівки — така політика країни незрозуміла. На думку Розенка, виправити ситуацію з переселенцями всередині України допоможе державна стратегія щодо них. Насамперед бажано виконати такі кроки:

• реальне заохочення у відкритті малого бізнесу, а не постійне збільшення податків;
• стимули для роботодавців при наймі переселенців на роботу;
• розв'язання житлового питання: переоблаштування гуртожитків, готелів і санаторіїв під доступне житло.

"Купа держмайна простоює, робіть хоч щось. І не треба працездатних позбавляти допомоги. Навпаки, охочих залишатися в країні слід утримувати. Так працюють соціальні програми в цивілізованому світі", — зауважує Розенко.

Якщо не виконувати вищеописані вказівки, українці, які виїхали в європейські країни, не повернуться в країну і після завершення повномасштабної війни з Росією, резюмує експерт.

Фокус раніше писав, які категорії переселенців в Україні залишаться без виплат через два місяці. Серед них — працездатні члени сімей, яким дали пільговий період на підтримку в пошуку роботи.

Мінреінтеграції наприкінці травня 2024 року розповідало про новий підхід до управління житловими приміщеннями для ВПО. Тепер під такі місця можна облаштовувати готелі та гуртожитки.