Румунія — Україна. Наші оцінки

Ми чекали на перший матч збірної на Євро-2024. Ми програли перший матч на Євро-2024. Між цими двома подіями минуло десь 62 хвилини футболу, після чого в більшості зникла можливість його дивитись. Та й бажання, якщо чесно, також. Це був один із найчорніших днів у історії сучасного футболу нашої країни. Із іншого боку, це — сенсація тільки через те, що ми перебували в статусі явного фаворита. Але не змогли його підтвердити на полі. Тепер цього привілею в команди Сергія Реброва більше не буде.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Румунії отримав нападник нашої національної команди — Михайло Мудрик. "Які тут можуть бути оцінки та нагороди?", — дорікатиме дехто з уболівальників і цим важко буде не погодитись. Але в будь-якому випадку на цій поразці життя не зупиняється, тож треба від чогось відштовхуватись. У цьому матчі Мудрик був одним із найбільш помітних гравців на обидві команди. Так, знову без результативних дій, але й руки не опускав до останнього. Можливо, це вболівальники зробили своєрідний аванс.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Альянц Арена у Мюнхені (за 10-бальною шкалою).

Україна

Андрій Лунін — 2,0. У сучасному футболі є така неоднозначна річ, як славнозвісний xG — ним ще "очікувані голи" вимірюють. Відповідно й у голкіперів є свій аналогічний показник — "запобігання голів", і у воротаря збірної України цього вечора він дорівнював -1,42. Це нам говорить лише про те, що Лунін припустився результативних помилок, у чому немає сумнівів. А найстрашніше те, що як би не намагались підбадьорити його партнери після першого пропущеного, Андрій надалі просто "поплив". І це навіть гірше за ці три пропущені м’ячі за підсумком вечора.

Юхим Конопля — 3,0. Проблема правого захисника України в цьому матчі була комплексною й полягала не тільки безпосередньо в його грі. Команда не спрацювала належним чином, а Конопля просто став жертвою певного тактичного свавілля на футбольному полі.

За такого низького блоку суперників зона активності Юхима мала б бути десь біля чужого штрафного, а вийшло так, що він не міг піднятись вище центральної лінії через пасивну гру Циганкова. І хоча через його зону суперники майже не атакували, вийшло так, що серед польових статистичні портали "зробили" найгіршим саме Коноплю. Суперечливе твердження, бо кандидатів удосталь.

Ілля Забарний (3,5) — Микола Матвієнко (3,0) — 3,5. Люблять у нас критикувати центральних захисників, Матвієнка — зокрема, і цього разу є, за що. Щодо епізоду з першим голом, то особливо й дорікнути Миколі не вийде — Лунін запросив під ліву ногу під тиском, бозна-як потім вибив, а винуваті в підсумку обидва, бо… так. А ось в ситуації з третім голом треба було б бути все ж таки обачніше з флангом, із якого надходила загроза, тим паче, що зона вирішального пасу — твоя. Щодо Забарного, то якось і без зайвих питань — отримав стусанів у боротьбі добряче, але майже все виграв.

Олександр Зінченко — 3,5. Спочатку ця вимушена ротація виглядала навіть дуже пристойно — десь пів години, бо після цього ми пропустили й хоч одне добре слово почути на адресу збірної було б великою перемогою. Зінченко ще й під час третього гола традиційно, як для себе на цій позиції, не встиг за швидким розвитком подій, що призвело до підсумкового розгрому. Можливо, варто було відзначити характер та в цілому непогані диригентські моменти, але гучних заяв до Євро було занадто багато.

Георгій Судаков — 4,0. Іронія долі полягала в тому, що Судаков таки став гравцем із найбільшою кількістю ударів у складі нашої команди, тож позбавленим участі в атаці його точно назвати не вдасться. Але ж яким несправедливим по відношенню до нього був арбітр Гленн Нюберг! Бо коли тебе за тайм тричі штовхають у спину, а рефері вдає, ніби нічого не сталось, то це викликає відверті запитання. На Георгії була побудована наша гра в атаці, але його переїхали. Як і всю збірну в подальшому.

Тарас Степаненко — 3,0. Напевно, це був фініш для найкращого опорника в українському футболі за останні бозна-скільки років. Коли пішла команда накривати високою лінією, то Степаненко намагався це робити так, ніби грав за Шахтар Пушича, який більш-менш командно розуміє, як це треба робити. Які вказівки давав Ребров для такого нашого стилю гри — то вже справа таємниць його тренувань, але нічого не працювало належним чином. І те, як розкрутили Тараса під час другого пропущеного м’яча — яскравий тому приклад.

Микола Шапаренко — 3,0. Ідея використовувати пару Судаков – Шапаренко в центральному трикутнику безмежно крута та перспективна для цієї збірної. Але тільки за однієї простої умови — якщо це працює. Якщо ж не працює, як трапилось цього разу, це просто мінус один гравець на полі. І оскільки ми домінували на м’ячі навіть тоді, коли горіли в три пропущені, що мало хто міх побачити наживо, то з поля остаточно зник саме Шапаренко, хоча й до того був малопомітним. Був би інший розвиток подій, зник би Судаков — усе просто.

Віктор Циганков — 3,0. Виходить, що велике розчарування цього вечора. Серед інших не менш прикрих аспектів нашої гри. У Віктора було всього два удари й обидва із зони перед штрафним були заблоковані. І ще кілька зіпсованих незрозумілими діями контратак, а також жодної вдалої подачі до штрафного й лише одна, та й та — невдала, спроба обіграти суперників.

Артем Довбик — 3,0. Нічого казати про нападника, якого партнери не здатні підтримати в атаці. Довбик спочатку намагався якось підігрувати з боротьби, але це ні до чого не призводило, після чого його почали з’їдати центральні захисники. Як наслідок — один удар, і той невдалий та сірий матч. Гра в парі з Яремчуком ситуацію не покращила.

Михайло Мудрик — 3,5.

Володимир Бражко — 4,5. Ситуація складається так, що Бражко — наш опорник на гру проти Словаччини, без варіантів. Вийшов на пів години, одразу ввімкнувся в гру, кілька разів відправив суперників відпочивати подалі від м’яча й брав активну участь у контролі. Так, сухий залишок від цих дій такий самий, як і у решти партнерів — порожнеча, але тренерський штаб ця активність мала переконати.

Андрій Ярмоленко — 4,0. Хиткі ситуації з мінімальними поразками за ходом гри досвідчений нападник ще б міг якось розкрутити, але тут — ні, таке вже неможливо перевернути з ніг на голову. Ярмоленко отримав ігровий час на Євро, навіть один удар по воротах устиг виконати, але не більше того.

Роман Яремчук — 4,5. Ситуація з появою другого нападника вже більш цікаво виглядає, бо так чи інакше — Яремчук став автором влучання в поперечину наприкінці матчу, що для нас у такій грі ого, який момент! Звичайно, ставка на два форварди так і не зіграла, як це траплялось за ходом кваліфікації, та й навряд чи Роман таким чином виборов собі місце в старті на другу гру, але опцію собі в пам’яті закарбували — може й стане у пригоді.

Олександр Тимчик — 4,0. Конопля був на картці, проводив такий собі матч, тож протестувати резервного гравця було слушним рішенням. Нічим особливим у підсумку Тимчик здивувати не зміг, тож у плані балансу в цій парі ситуація навряд чи зазнала змін.

Руслан Маліновський — а ось із цією заміною виникло дуже багато запитань довкола фактично одного моменту — чому не раніше? Наприклад, у перерві, коли вже було зрозуміло, як грають суперники, і можна було перейти на більш виважений контроль м’яча з опцією солідного дальнього удару. Якщо вже летить у румунів, то чому в нас не могло "полетіти"? Але ні, Маліновський з’являється на 15 хвилин, дає дотиків до м’яча лише в половину менше за Циганков із у чотири рази більшою кількістю хвилин на полі, а ми, схоже, чогось не розуміємо.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.