"Воюватимуть лише бідні?": чи запрацює в Україні економічне бронювання, як вплине на мобілізацію

На третій рік війни Україна зіштовхнулася з двома пов'язаними проблемами – людей не вистачає в армії, і водночас їх не вистачає бізнесу для підтримки економіки. "Воювати або працювати" – принцип стійкості України, озвучений президентом Зеленським цьогоріч, однак і його виявилося складно реалізувати.

На початку 2024 року у владних колах заговорили про економічне бронювання – сучасне доповнення до наявної процедури бронювання, що базується ще на радянських правилах. Критерієм бронювання тут має стати або дохід людини та податки, що вона сплачує державі, або збір, який готовий сплатити за людину роботодавець.

Ідея економічного бронювання викликала як схвалення, так і перестороги – адже це означатиме, що "воюватимуть лише бідні". Врешті решт, 11 травня, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання, ініційований головою Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою. Що відомо про документ і як до нього ставиться бізнес – читайте в матеріалі 24 Каналу.

"Воювати або працювати"

У січні 2024 року під час Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі президент Зеленський вперше озвучив принцип, який хотіли б почути українські бізнеси та представники так званого "економічного фронту".

Якщо ти мобілізаційного віку, тоді відповідно до українського закону, ти маєш бути в Україні. Ти будеш воювати або працювати,
– заявив тоді Зеленський.

Президент зазначив, що "в Україні не можна просто дихати повітрям", оскільки вона перебуває у війні. І тому в кожного українця є два вибори – або працювати, або воювати. За словами Зеленського, зарплатня одного військового – це податки 6 – 8 людей. Президент зауважив, що партнерська допомога не покриває заробітні плати військовослужбовцям, це все береться із державного бюджету.

Зеленський у Давосі / Getty Images

Уже на початку березня цей принцип оформився в ідею економічного бронювання: в уряді почали роботу над бронювання в обмін на сплату податків, які спрямовуватимуть на потреби армії.

Це не питання мобілізації, це трошки інше питання. Не може такого бути, що хтось не вкладається у війну в країні. Навіть якщо ти сьогодні не перебуваєш на передньому краї, у третьому ешелоні, на полігоні, навчальному центрі,
– зазначив тоді радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк 24 Каналу.

Він додав, що це можна робити, зокрема, через вклад в економіку, адже такий підхід є системним. Він потрібен, щоб в України були економічні ресурси для ведення війни. Частково цю дискусію мають провести завдяки закону про мобілізацію.

Депутати мають брати на себе відповідальність, дискутувати, приймати рішення, які враховуватимуть справедливі концепти. І щодо тих, хто вже сьогодні два роки на лінії фронту, і щодо тих, хто не готовий туди йти. Це складні дискусії,
– зауважував Подоляк.

Крім цього, варто пам'ятати, що після двох років війни провести мобілізацію на надзвичайно високому рівні дуже складно. Така ситуація була б і на Заході. Соціологія підтверджує, що дуже обмежене коло людей в інших країнах готові взяти зброю до рук і піти воювати, зазначав Подоляк.

Бути чи не бути економічному бронюванню

Початок 2024 року був складним в аспекті питань мобілізації. Додавання до законопроєкту про мобілізацію, який тоді "зависнув" між поданням і першим та другим читанням, суперечливої ініціативи про економічне бронювання загрожувало зривом обох ініціатив. У владі не могли визначитися, чи потрібно Україні економічне бронювання, чи ні.

Під час розгляду законопроєкту про мобілізацію правки щодо можливості бронювання громадян з огляду на високу зарплатню та сплачені податки були відхилені профільним комітетом, розповідав наприкінці березня нардеп від Слуги народу, член профільного комітету Ігор Копитін.

За словами Копитіна, були окремі пропозиції щодо бронювання осіб, які отримують певну зарплатню та сплачують податки – однак їх відхилили "навіть без обговорення". Нардеп вважав, що це порушує принцип рівності громадян.

Метою законопроєкту є встановлення соціально справедливої мобілізації. Фактичною суттю таких правок став би принцип "війна для бідних". А це неприпустимо,
– наголошував Копитін.

Наприкінці травня стало відомо, що Офіс Президента взагалі відмовився від реалізації ідеї економічного бронювання від мобілізації. Повідомлялося, що відмова від цієї ідеї може бути повʼязана з побоюваннями Генштабу щодо того, що економічне бронювання не розв'яже проблему з нестачею кадрів. На додаток до цього, такий крок може сприйматися згодом як офіційний відкуп від мобілізації та спричинить негативну реакцію в армії. Водночас у Генштабі відмовилися коментувати свою позицію щодо економічного бронювання та відповіли, що це питання не їхньої компетенції.

Наразі від ідеї економічного бронювання відмовилися взагалі, тому що категорично проти був Генштаб. Але 5 мільярдів доларів, які через це не потраплять до бюджету, треба чимось покрити. Думаю, зростання податків частково вирішить цю проблему,
– зазначало джерело видання "РБК-Україна" в ОП.

Водночас, як вважає голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев, питання бронювання та підвищення податків взагалі не пов'язані між собою. А підвищення податків буде в будь-якому разі.

Законопроєкт від Наталухи: що він передбачає

Попри все, 11 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних" від групи депутатів на чолі з головою Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою.

• Відповідно до нового законопроєкту, кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 400 гривень щомісяця за працівника, має можливість його забронювати.
• Сама ж сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а бізнесом. Тобто бізнес сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
• Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему – з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.

Далі документ мають розглянути профільні комітети.

Група Наталухи також подала два альтернативних законопроєкти, що включають:

• бронювання за рівнем офіційної зарплати понад 36 336 грн;
• комбіновану модель з рівнем зарплати 36 336 гривень для найманого працівника та 20 400 гривень військового збору для ФОПів.

Ще раніше нардеп Наталуха повідомив, що за різними підрахунками тіньовий ринок бронювання варіюється від 700 мільйонів доларів до 2 мільярдів доларів щороку. Загалом же економічне бронювання здатне згенерувати 200 мільярдів гривень на рік військового збору на потреби саме Сил оборони, вважає Наталуха.

Ідея полягає в тому, щоб дати можливість саме підприємствам — тобто реальному сектору економіки, бізнесу — самостійно визначати, яких саме співробітників вони хочуть залишити на місцях для того, щоб мати можливість прогнозувати свою подальшу діяльність. Для цього ми хочемо надати підприємствам право на власний розсуд бронювати співробітників, незалежно від їхньої заробітної плати, посади, яку вони обіймають в компанії. Тобто визначати цих співробітників і бронювати їх шляхом сплати збільшеного військового внеску розміром 20 тисяч гривень на місяць за людину,
– розповів нардеп в інтерв'ю НВ.

Обмеження у 50% заброньованих військовозобов'язаних у штаті підприємства при цьому зберігається. " Як правило, на кожному підприємстві це точно не 40, не 50 людей, максимум — 10", – пояснив депутат. Наталуха також наголосив, що в законопроєкті немає обмежень саме на рівень зарплати – це може бути й 5 000 гривень. Немає прив'язки й до галузі чи критеріїв доходів компанії.

Те, що за економічним бронюванням "воюватимуть тільки бідні" Наталуха називає "абсолютно штучно створеною конструкцією": немає жодного значення, скільки грошей у самого робітника, – платить роботодавець.

Коли ми дивимося на тих, хто справді мобілізувався і воює, на людей, які до цього очолювали списки в Forbes, людей, які мали дуже успішні бізнеси, на людей, які є заможними та самодостатніми, але при цьому вони воюють, по-перше; по-друге, на тих хлопців, які воюють на передовій і мають дуже конкурентне грошове забезпечення, мені здається, що аргумент про "воюють тільки бідні" відпадає сам собою,
– каже депутат.

Що кажуть експерти та бізнес

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що економічне бронювання не є "відкупом від війни" – такі заяви можуть "розганяти" щодо ідеї бронювання за гроші. Про це він зазначив у коментарі 24 Каналу.

"А вас нікого не дивує, чому Російська Федерація не проводить мобілізацію. Хоча вони достатньо активно на сьогоднішній момент мобілізують населення", – зазначив експерт.

Воно мобілізується яким чином? Воно мобілізується через добровільне підписання контрактів. Чому? Все дуже просто: при підписанні контракту з російською армією російському громадянину іде одноразова виплата грошей,
– повідомив Олег Пендзин.

"Якщо мені хтось почне розказувати, що наявність фінансового зацікавлення не є важлива з погляду мобілізаційних процесів – це буде повна брехня", – додав Пендзин.

Як у свій час казав один французький імператор, що війна – це гроші, гроші й ще раз гроші. І самі собі попробуйте дати відповідь, наскільки сьогодні є важливою сума, яку отримує український вояк, мобілізований у збройні сили України. Це надзвичайно важливо. Ви дайте хлопцям навіть не 10 тисяч доларів, а дайте хлопцям гарантованих 2 – 3 тисячі доларів на місяць. Ви подивитеся, скільки буде людей добровільно зацікавлених в мобілізації,
– наголосив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

Пендзин також додав, що тим часом хочемо зробити мобілізацію й при цьому нічого за це не платячи.

"Так не буває. У нас середня заробітна платня військового по днях вираховується. Це додаткові 60 мільярдів гривень з державного бюджету. Їх немає. Тобто середня заробітна платня сьогодні десь 22 – 25 тисяч гривень для вояка. Що це за гроші?" – каже експерт та додає, що 100 тисяч мобілізованих – це ще додатково щонайменше 135 мільярдів гривень, яких немає.

“Саме тому я прихильник економічного бронювання, як би це було непопулярно”, – підсумував Олег Пендзин.

В Україні є 30% тіньового сектора, який не платить жодної копійки податків, зауважує фахівець. За його словами, саме на тіньовий сектор і розраховане економічне бронювання: якщо бізнесмен, який працює в тіні, хоче зберегти своїх працівників від мобілізації, він має за це платити.

За попередніми підрахунками, запровадження економічного бронювання дозволить отримати 165 мільярдів гривень на рік прямих надходжень до бюджетів різних рівнів без підвищення податків. Це б стало додатковим стимулом для багатьох підприємців з інших галузей наймати працівників офіційно, зазначив в інтерв'ю 24 Каналу CEO Львівського IT Кластеру Степан Веселовський. Згідно з попередньою оцінкою економістів, потенціал детінізації економіки може скласти понад 350 мільярдів гривень за рік.

Старий підхід з планової економіки не задовольняє бізнес, економіка погіршується, люди сидять вдома, не ходять, не витрачають гроші, внутрішньої економіки майже немає, офлайн-економіки майже немає. Бронювання не працює. Будівництво незабаром зупиниться, офлайн-ритейл зупиниться, сфера послуг зупиниться, HoReCa зупиниться і так далі. Але важливо, щоб бізнес продовжував працювати й міг забезпечити сталі надходження податків до бюджетів різних рівнів, які необхідні для всебічного забезпечення Сил оборони України,
– вважає Веселовський.

Доктор економічних наук Андрій Длігач вважає, що економічне бронювання вигідніше, ніж заплановане підвищення податків – військового збору з 1,5% до 5%, а ПДВ – на 2 – 3%. На думку Андрія Длігача, підвищення податку на ПДВ негативно вплине на бізнес, що призведе до вимивання грошей з економіки та скорочення споживання і бізнес-активності.

Точково протягом пів року державний бюджет виграє, але у стратегічній перспективі почнеться суттєве скорочення надходжень. Відповідно потрібно моделювати наслідки та шукати інші інструменти, як-от економічне бронювання. Кабінет міністрів уже давно міг ухвалити цей законопроєкт, який детінізує зарплати та дозволяє залучити понад 170 мільярдів гривень на рік. Таке рішення більш вигідне, ніж маніпуляції з податками,
– прокоментував Длігач.

До того ж економічне бронювання не має унеможливити мобілізацію, наголошує автор законопроєкту Дмитро Наталуха. Посилаючись на оцінки в українських та західних ЗМІ, депутат заявив, що в Україні мобілізаційний потенціал становить щонайменше 5 – 6 мільйонів чоловіків. Наразі потреби в мобілізації їх усіх немає. Тому треба визначити, хто саме з цієї кількості має бути мобілізований.

Ця війна – війна людських ресурсів проти ефективності. Ефективність економіки — одна з її складових. Без працюючої економіки нам не перемогти. В принципі, нікому не перемогти... Ніхто не збирається бронювати 100 відсотків чоловіків. Це неможливо навіть технічно. Мета – не врятувати всіх від війни, а передбачити безперебійну роботу лише критичних працівників,
– наголосив Наталуха.

Далі законопроєкт має пройти всі стадії розгляду та затвердження, і неможливо спрогнозувати, яким буде результат. Тим часом до завершення терміну 60 днів, передбачених на оновлення даних військовозобов'язаними, лишилося менш як місяць. А жоден альтернативний механізм бронювання – економічне чи то через Дію – так і не запрацював.