Двоє проти вітру: чому Путін вперше за 24 роки прибув у КНДР і яка прихована роль Китаю

Поки Україна збирає лідерів вільного світу на Саміті миру у Швейцарії, російський диктатор Путін їде до КНДР на поклін до ще більшого деспота, ніж він сам – спадкового диктатора Кім Чен Ина.

Кадри приготування до зустрічі Путіна в Пхеньяні та власне зустріч російського автократа зі своїм північнокорейським колегою миттєво стали мемами та увійшли до скарбнички абсурду. Натомість пропаганда обох держав подає цю подію як історичну й десь навіть віхову.

Реальність же геть інша – як Росія, так і КНДР нині є рекордсменами із санкцій та державами-вигнанцями. Яке значення має цей візит для України та вплив на війну проти Росії – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Для чого Путін приїхав у КНДР

Обом диктаторам більше й нема куди особливо їздити, якщо це не Китай, а у випадку Путіна – ще держави третього світу, які перебувають у тій чи іншій варіації залежності від Росії. Тому, якщо Путін хотів показати, що ізоляції Росії не існує, то вийшло в нього все геть навпаки. Бо російський автократ не їздив сюди з 2000-го року й вочевидь не надто й хотів, але нині мусить принижуватись перед місцевим деспотом.

Ну, а для росіян – це дороговказ та невеличкий, але пізнавальний екскурс до недалекого власного майбутнього. Нині їм навіть не потрібно купляти журнал "Корея", щоб побачити, що "там все йде за планом". Іншого майбутнього Путін для них не передбачив.

Апофеозом візиту Путіна до Кіма стало підписання міждержавної угоди про співробітництво, одним із пунктів якої стало "надання допомоги при агресії проти одного з учасників". Цікаво, хто на кого тут більше покладається: Росія хоче ще й корейських найманців на Донбасі чи то Кім мріє про російську ядерну парасольку над горою Пектусан?

Пафосний приїзд Путіна до КНДР / Фото Sputnik / Gavriil Grigorov

• Насправді ж цей договір – лише фіксація статус-кво, що вже існує й полягає в тому, що КНДР є спільницею Росії в її агресивній війні проти України.
• Росія ж є одним з "політичних дахів" для КНДР, що всупереч рішенням Ради Безпеки ООН руйнує санкційний режим, регулярно його порушує (подарунок Кіму машини Aurus – це пряме та показне порушення санкцій ООН), чим зневажає міжнародне право та здоровий глузд.

Отож візит Путіна до КНДР – це виклик світовому порядку та чіткий сигнал – нова "вісь зла" сформована та діє.

Росії знадобляться десятки мільйонів снарядів від КНДР

Є у візиту Путіна до КНДР, звісно ж, і практичний бік. І мова не про якесь аморфне стратегічне партнерство, а цілком реальні "власні інтереси". За останній рік Росія підсіла на корейські снаряди та ракети. Стрімке виснаження власних запасів й небажання зупиняти війну в Україні не залишають росіянам особливого вибору – нині вгамувати їхній голод здатен лише Кім.

За оцінками аналітиків з Південної Кореї, Кім поставив до Росії вже 5 мільйонів снарядів і невідому кількість ракет KN-23/24 (північнокорейський аналог російського "Іскандера"). Ці ракети Росія почала активно використовувати з січня 2024 року, зокрема, для обстрілів Харкова та інших міст, для "полювання" на українські штаби, а також ППО, літаки та РСЗВ.

Корея надсилає Росії свої ракети / Фото missilethreat.csis.org

Завдяки цим мільйонам снарядів та десяткам балістичних ракет російська армія наступала всю зиму та весну 2024 року та зуміла просунутись на понад два десятки кілометрів. Практично це показники Верденської битви 1916 року, більш відомої як "Верденська м'ясорубка".

З огляду на це для виконання цілей "спецоперації" верховному "спецоператору" знадобляться ще десятки мільйонів корейських снарядів. Тим паче, що надійність і точність цих снарядів, як і ракет викликають серйозні питання. Часто це просто лотерея – і мова навіть не про те, влучають вони чи ні, а про далеко не нульову ймовірність детонації в руках (і стволах) самих окупантів.

Ціна цих снарядів, а також вартість їхньої доставки, разом із низькою пропускною здатністю російської логістики несе колосальні витрати та стрес для російської економіки. Все це ще обов'язково зіграє свою роль. У Росії це точно розуміють, але нічого не можуть вдіяти, оскільки нині змушені жити лише сьогоднішнім днем, як і велів Путін.

Для чого Росія потрібна Кіму та в чому прихована роль Китаю

Власне, завдяки військовим технологіям це "державне утворення" існує й досі. Питання, звідки у відсталої автаркії взялися "корейські іскандери" та власний "ядерний проєкт", яким Кіми нині погрожують не лише Південній Кореї та Японії, але й США, риторичне.

Поки Путін підставляється під нові санкції демонстративним візитом до Пхеньяна, інший учасник "осі зла" – Китай – діє напрочуд мудро й тихо. Варто визнати, що саме Пекін, а не Москва є головним спонсором династії північнокорейських диктаторів. Стосунки КНР і КНДР, на відміну від Росії, є сталими та системними, а не спорадичним.

Кім і Сі підіймають келихи за співпрацю / Фото AP

Власне, саме з волі китайських комуністів й існує ця автаркія. Її завдання – бути джерелом нестабільності та загроз для регіону (таку ж роль для Ірану, до прикладу, виконують Хезболла в Лівані та хусити в Ємені). Династія Кімів може що завгодно розповідати своїм підлеглим, навіть брехати, що Кім Ір Сен не був простим капітаном Червоної Армії (сидів в обозі й в боях за визволення Кореї участі не брав). А також, що це саме вони самі розбили японців, а потім війська Південної Кореї та коаліцію ООН на чолі з США. Проте реалії не зміняться жодним чином. Нехай Путін напише ще 10 історичних статей до газет КНДР.

З огляду на це постає питання – а з ким саме тоді укладає договори Путін? Точніше, з чиєї волі та дозволу? Відповідь проста – це Китай. До речі, він сам нещодавно їздив на поклін до Сі Цзіньпіна та довго з ним говорив за зачиненими дверима.

Росія розпродує свої території Китаю – але для чого це Сі?

Про що говорили два автократи достеменно невідомо, але після тієї зустрічі Китай почав потужну атаку на український Саміт миру, генсек НАТО звинуватив Пекін у прямій підтримці Росії, а Росія по-тихому торгує суверенітетом над власними землями на Далекому Сході.

Мовиться про 15-кілометровий відрізок берегів прикордонної річки Туманна, які майже погодилися передати під фактичне управління Китаю Росія та КНДР. Китай багато років мріяв про це, але Росія, а до того й СРСР та Російська імперія, були непохитні. Нині ж Путін вже не бачить у цьому проблеми (бо це ж не НАТО).

Далекий схід та річка Туманна на мапі

Ця річка несе свої води у Японське море і може стати новим великим логістичним хабом для КНДР – для цього потрібно лише знести старий радянський міст (офіційна назва – "Міст Дружби"), який нині блокує прохід великих кораблів.

Що робить Китай, коли отримує вихід до моря, можна побачити на прикладі його експансії в Південнокитайському морі, але тепер замість Тайваню та Філіппін комуністи будуть "робити нерви" Японії. І це не просто красиві слова.

Нині Китай активно готується до вторгнення на Тайвань, воєнна операція потенційно може спровокувати великий конфлікт, учасниками якого стануть всі держави регіону, а також їхні союзники, зокрема, США.

19 червня список офіційних союзників та можливих учасників конфлікту збільшився на одну Росію. Вона зобов'язалась допомагати проксі КНР з Пхеньяна, тобто тут заради неочевидної вигоди Путін знайшов для Росії нові проблеми, які можуть поставити країну буквально на межу катастрофи. Що ж, у таких випадках у народі кажуть: "згоріла хата, гори й сарай".