Яких звичних для західних країн речей не було в СРСР: список вас здивує

В СРСР, країні голоду і ракет, не вистачало звичайних побутових речей – навіть туалетного паперу. А про жіночі засоби особистої гігієни та дитячі підгузки можна було тільки мріяти. Десятиліттями СРСР розвивав військово-промисловий комплекс та конкурував з США, однак, на відміну від Сполучених Штатів, не міг забезпечити громадянам елементарних побутових потреб.

Радянські люди годинами стояли в чергах, щоб відхопити дефіцитні товари. OBOZ.UA розповідає, яких звичних для західних країн речей не було в СРСР.

Дитячі одноразові підгузки

Одноразові підгузки спершу винайшов Віктор Міллс, інженер компанії Procter & Gamble, а потім – Карлайл Хармон з Johnson & Johnson та Біллі Джин Харпер з Dow Chemical.

Міллсу в 1957 році йому доручили розробити новий продукт, пов'язаний з папером. Оскільки Міллс був дідусем і ненавидів прати пелюшки, то подумав про одноразові підгузки. Саме Міллс винайшов знамениті Pampers, які почали випускати в 1961 році.

У 1966 році Карлайл Хармон та Біллі Джин Харпер кожен окремо подали майже ідентичні заявки на патент нового виробу. При виробництві підгузків почали використовувати полімер, що має здатність поглинати рідину.

У СРСР дитячих підгузок не існувало, а якщо країна ракет і намагалася розробити щось на кшталт засобів гігієни, то призначалися вони виключно для космонавтів. В колишніх республіках СРСР одноразові підгузки з'явилися лише на початку 1990-х, коли їх почали завозити із заходу.

Мікрохвильові печі

У 1945 році американський фізик Персі Спенсер, який працював у компанії Raytheon, отримав патент на виготовлення побутової мікрохвильової печі. Перша мікрохвильовка сучасного типу була випущена в 1947 році і коштувала 5000 доларів. Спершу ці прилади використовували в промислових масштабах: у ресторанах або для армії.

Вже в 1967 році з’явилися мікрохвильовки для домашнього використання. В СРСР мікрохвильові печі були, але у дуже обмежених кількостях. Про активний домашній вжиток не могло бути і мови. Наприкінці 1980-х у Дніпрі випускали модель "Дніпрянка-1" та коштувала 350 рублів (при середній зарплаті 274,6 рубля).

Жіночі засоби гігієни

Гігієнічні прокладки з'явилися в Німецькій імперії, а потім у США ще наприкінці ХІХ століття. Під час Першої світової війни спеціальними серветками із деревної целюлози робили перев'язки поранених, а практичні французькі медсестри почали використовувати їх і як засоби жіночої гігієни.

У СРСР гігієнічних прокладок не було. Жінкам доводилося використовувати вату як основу та марлеві пов'язки або бинти як верхній шар. Також використовували старий одяг, рушники, поношену білизну тощо. Після використання їх доводилося прати та кип'ятити.

Туалетний папір

Навіть туалетний папір був дефіцитом. Перші рулони з’явилися в СРСР лише 1969 року. А традиційним предметом гігієни були газети.

Телевізори

Масове виробництво телевізорів почалося після Другої Світової війни. До 1949 майже в усіх великих містах США була хоча б одна власна станція. Телебачення розвивалося швидкими темпами – до 1953-го телевізор був у 50% американських сімей.

В радянських сім’ях телевізор був дефіцитом. Люди цілими дворами збиралися у квартирах власників телевізорів. Довгий час найкращим телеприймачами були марки "Львів" та "Верховина". Починаючи з кінця 1970-х ситуація почала потроху налагоджуватися, але за обсягами виробництва СРСР помітно відставав від США та Японії, Китаю та Південної Кореї. А ціни на телевізори залишалися дуже високими.

Пилососи

Праобраз сучасного пилососа з’явився ще в 1860 році. В США цей прилад був доволі популярним: вже у 1940 році виготовили понад 1 млн пилососів, 1950-го – 3,5 млн. Натомість в СРСР в 1945 році випустили 1,1 тисячі пилососів, 1950-го м – лише 6,1 тисячі. Радянські інженери крали західні розробки: наприклад пилосос "Буран" нахабно скопіювали зі шведського "Електролюксу".

Раніше OBOZ.UA розповідав, якою насправді була кава в СРСР та що продавали населенню під виглядом цього напою.