Попри сльози: дослідження з Австралії довело, що дітям насправді подобається бути у садочку

Як показує дослідження, опубліковане у книзі "Немовлята в групах", дітки вже з шести місяців реагують на спілкування з іншими немовлятами. І вони отримують від цього задоволення.

Результати останніх наукових досліджень стануть полегшенням для батьків

Наші доісторичні предки жили, добували їжу, полювали, захищалися та виховували своїх дитинчат групами. Отже, логічно, що сучасні діти народжуються зі здатністю та навіть потребою також перебувати у групі.

Чарівні діти / Фото unsplash

Будь-хто, хто спостерігає за тим, як немовлята поводяться у великих сім’ях, на ігрових майданчиках чи в групах батьків, невдовзі побачить, наскільки вони налаштовані на групову динаміку, особливо коли знаходяться поруч із однолітками.

Бен Бредлі та Джейн Марго Селбі, викладачі факультету психології університету Чарльза Стерта, що в Австралії, впродовж 25 років досліджували, чи народжуються малюки вже адаптованими до життя в групах. Вони запросили 51 дитину віком від шести до дев’яти місяців, які раніше не були знайомі одне з одним, у спеціально обладнані студії звукозапису.

Після того, як батьки посадили своїх малюків у дитячі кріселка, всі дорослі покинули студію. Дослідження виявило, що дітки весело гралися вже протягом 25 хвилин перебування в одному просторі.

Науковці продемонстрували, що немовлята в цих групах використовують багато типів спілкування одночасно: дотик, озвучування, жестикуляцію, зміну пози, наслідування. Дітки протягом кількох хвилин розвивають досить складні взаємодії, винаходять ігри та створюють форми музики разом.

З іншого боку, якщо дитина плаче, інші члени групи, швидше за все, намагатимуться втішити її чи його, часто успішно – дивлячись і вимовляючи голос, або махаючи рукою, або нахиляючись і простягаючи руку, торкаючись до засмученої дитини.