Кінець нафтових імперій. Як сонячна енергія стала господарем світу і що це означає для України

Ви чули про Exxon Mobil Corp., Chevron Corp., Shell Plc, BP Plc, TotalEnergies Se, ConocoPhillips і Eni SpA?

А як щодо Tongwei Co., GCL Technology Holdings Ltd., Xinte Energy Co., Longi Green Energy Technology Co., Trina Solar Co., JA Solar Technology Co. і Jinko Solar Co.?

Якщо перші назви — знайомі гіганти, а другі — вам маловідомі, можливо, вам варто переосмислити свій погляд на компанії, що забезпечують світ енергією. І тоді виявиться, що останні настільки ж значні, якщо не більше, ніж нафтові.

Це чудове зрушення. Приблизно в середині 20-го століття попередники великих міжнародних нафтових компаній досягли величезної влади. Їх прозвали "Сім сестер" — це була група виробників енергії з таким глобальним розмахом і впливом, що вони могли створювати або руйнувати уряди. Знадобилася хвиля націоналізацій і нафтова криза 1973 року, щоб покласти край цій моделі. Подальше зрушення тепер не за горами завдяки нестримному зростанню сектора сонячної енергетики Китаю.

Найкращий спосіб звернути на це увагу — подумати про те, що нафтові компанії в кінцевому підсумку дають світу. Насправді, це не сира нафта або природний газ, а життєво важливий інгредієнт, що міститься в хімічних зв'язках цих вуглеводнів: енергія. Яку, при цьому, можна отримувати від Сонця. І за багатьма показниками сонячні компанії вже сумарно обігнали нафтову групу.

Щоб побачити, як це працює, ви можете почати з перетворення барелів сирої нафти і кубічних метрів газу, що видобуваються великими нафтовими компаніями, на міру енергії — ексаджоулі. Ексаджоуль електроенергії міг би забезпечити електроенергією Австралію, Італію або Тайвань протягом року. І великі нафтові компанії заробляють на цьому чимало: близько 8,3 ЕДж на рік у ExxonMobil і 6,2 ЕДж у Shell.

Однак переважна більшість із них витрачається даремно. Лише близько п'ятої частини хімічної енергії свіжоперекачаної сирої нафти зрештою перетворюється на кінетичну енергію, що приводить у рух легкові та вантажні автомобілі, оскільки нафтопереробні заводи та двигуни транспортних засобів витрачають більшу частину її у вигляді непотрібного тепла і шуму. І за грубими оцінками, тільки близько чверті енергії, що видобувається зі свердловин нафтової компанії, перетворюється на корисну енергію.

Ми можемо зробити аналогічний підрахунок із сонячною енергією. Такі компанії, як Tongwei, GCL або Xinte, що виробляють полікремнієвий матеріал для сонячних панелей, вимірюють свою виробничу потужність у метричних тоннах на рік. Потрібен простий процес, щоб перетворити це на гігавати сонячних елементів, вироблених Longi, Jinko та подібними до них, і, зрештою, на ексаджоулі, які генеруватимуть отримані панелі.

Порівняйте — і результат буде разючий. Найбільші виробники полікремнію зараз можуть конкурувати з деякими найбільшими нафтовими компаніями. Якщо Tongwei продовжить реалізацію оголошених у грудні планів будівництва заводу з виробництва полікремнію потужністю 400 000 тонн у Внутрішній Монголії, майже подвоївши нинішню продуктивність, вона може обігнати навіть ExxonMobil.

І це ще не все. Нафтова компанія зрештою розробляє запаси, які можуть вичерпатися протягом десятиліть. А виробник полікремнію будує завод, який може випускати однакові обсяги з року в рік, доки обладнання не зноситься або не застаріє.

Якщо врахувати, що кожна група компаній може виробляти без великих додаткових інвестицій, то, порівнявши обсяги геологічних запасів нафтових компаній з тим, що зможуть виробляти сонячні компанії до того, як зносяться їхні електростанції, ми переконаємося — чиста енергетика явно вийде в лідери.

При цьому забувають ще один вирішальний фактор. Сонячна панель, продана Longi у 2024 році, генеруватиме електроенергію протягом десятиліть. На більшість із них надається 25-річна гарантія. На противагу цьому, нафта і газ, продані цього року, майже повністю витратяться за лічені місяці.

Будь-яке порівняння нафти і сонячної енергії можна піддати критиці за порівняння яблук з апельсинами — але якщо ви купуєте яблука і апельсини, ви часто отримуєте етикетку, на якій зазначено, скільки кілоджоулів вони містять, і ми маємо зробити те ж саме щодо ексаджоулів, які забезпечують нафту і сонячний бізнес. Фрукти, паливо та електрика в кінцевому підсумку забезпечують вимірний потік енергії.

Відтоді як перша промислова революція призвела до домінування багатих на вугілля Великої Британії, Німеччини та США, а зростання видобутку нафти принесло владу та багатство Росії та Близькому Сходу, водночас розширивши глобальне лідерство Америки, країни, які контролювали ці енергетичні потоки, були гегемонами кожного наступного століття.

Нині сім китайських компаній мають більш значну частку в джерелі енергії 21-го століття, ніж "Сім сестер нафти", які домінували в 20-му столітті. Якщо ви хочете зрозуміти коріння геополітичної тривоги, що викликає придушення Вашингтоном чистих технологій Китаю, неможливо ігнорувати цей факт.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело