Не втікачі, а відряджені: чому Київський симфонічний оркестр залишається в Німеччині

Ким вважати музикантів, які під час війни живуть та виступають виключно за кордоном – ухилянтами чи місіонерами? Дискусія розгорнулася після того, як в російськомовному варіанті Deutsche Welle написала про те, що Київський симфонічний оркестр з початку війни перебуває в Німеччині і збирається залишитися там ще на три роки. А те, що в оркестрі дві третини складають чоловіки мобілізаційного віку, розкрутили російські пропагандисти, оголосивши “втечу з українського концтабору”.

В Центрі стратегічних комунікацій України назвали це фейком, запевняючи, що напередодні повномасштабного вторгнення оркестр перебував на гастролях у Німеччині, і наша влада закликала артистів залишатися там, аби представляти Україну в рамках культурної дипломатії.

Журналістка Коротко про зв’язалася з менеджеркою з піару та маркетингу Київського симфонічного оркестру Ольгою Циганок та проаналізувала, що пише німецька преса.

Під покровительством віцеголови бундестагу

“...Завтра, у суботу ввечері, музиканти забезпечать музичний супровід знаменитого німого фільму 1927 року "Метрополіс" німецького режисера Фріца Ланга. Це люди, які переконані, що Росія напала на Україну не просто заради завоювання території, але й щоб зруйнувати серце України, її культуру. Кожен, хто зараз налаштовує свої інструменти на сцені, хоче, щоб цього не сталося. Це їхня боротьба, далеко від окопів, але не менш важлива, так вважають тут усі. Те, що музика може означати для людей під час війни, у наші дні, мабуть, можна побачити більше ніде, окрім Центру мистецтва та культури у Гері”, - написала в серпні 2023 року онлайн-версія німецького видання Die Zeit.

Гера - це третє за величиною місто у федеральній землі Тюрингії. Звідси родом віцеголова бундестагу Німеччини Катрін Герінг-Еккардт, яка і запросила до Гери український колектив і стала його покровителькою.

-  Гера була обрана також тому, що тут знайшлися вільні квартири для оркестрантів – а це більше 70 чоловік, більшість з яких з сім’ями, - пояснює Ольга Циганок.

Піар-менеджерка підтверджує, що перед початком війни Київський симфонічний оркестр вирушив у турне по Європі, яке включало і Німеччину. Однак про виступи українських митців в цій державі преса починає повідомляти з кінця квітня 2022 року.

“Київський симфонічний оркестр... має стати голосом країни та українців, позбавлених його через військову агресію Росії. Концерти ансамблю пройдуть у Дрездені, місті-побратимі Києва Лейпцигу, а також у Берліні, Вісбадені, Фрайбурзі, Ганновері й Гамбурзі”, - написала 27 квітня 2022-го Deutsche Welle.

“Не просили і не просимо жодного притулку”

Офіційна версія стверджує, що 24 лютого 2022 року оркестр перебував у Німеччині. Хоча принаймні деякі музиканти, які зараз в Гері, цей день зустріли в Києві. Проте всі джерела підтверджують, що жоден з оркестрантів не полишив Україну без високої на те згоди, включаючи згоду Міністерства оборони.

Видання Frankfurter Rundschau в квітні 2022 року розповіло історію 33-річного скрипаля-соліста Олексія Семененка з Одеси. Він навчався в Кельнському університеті музики, з 2021 року є професором скрипки в Університеті мистецтв Фолькванга в Ессені. Перед вторгненням приїхав до Києва, щоб виступити у філармонії. Наступного дня мав проводити майстер-клас для дітей та молоді, але... на Київ поїхали російські танки.

Зірковий скрипаль залишився на одну ніч у Києві, а коли наступного вечора він вирушив потягом на Захід, його зупинили у Львові. “За нього агітували генерали в українській армії – безуспішно. Лише лист до різних українських міністерств дозволив Семененко виїхати з України разом із сімома іншими музичними талантами 25 березня”, - розповідає Frankfurter Rundschau.

- Ми офіційно перебуваємо у відрядженні за рахунок приймаючої сторони (в Мінкульті це підтвердили для ТСН. – Ред.). Від України не маємо фінансування, але підтримуємо з Міністерством культури постійний зв’язок, узгоджуємо репертуар, поїздки на фестивалі та інші заходи, - пояснює Ольга Циганок. – Ми не просили і не просимо жодного притулку, всі подібні натяки – це перекручення від початку і до кінця. У нас дипломатична місія, ми співробітничаємо з Німеччиною і даємо концерти по всьому світу, щоб привертати увагу до багатої української мистецької спадщини, до того, що відбувається в Україні.

Для НАТО в «Прадо»

Зазвичай репертуар оркестру змішаний. У нього включаються твори німецьких, інших зарубіжних композиторів, але обов’язково – українських. Таких, як Максим Березовський, Мирослав Скорик, Борис Лятошинський, Євген Станкович, Валентин Сильвестров. Німці – знані поціновувачі класики. Ми поцікавилися у Ольги, чи були вони раніше знайомі з розмаїттям українських музичних доробків.

- Чи були знайомі раніше і наскільки знайомі, я не можу сказати. Але після того, як наш оркестр почав виступати в різних землях, тамтешні музикати теж почали включати твори українських митців у свої репертуари, - відповіла вона.

До другої річниці повномасштабного російського вторгнення Київський симфонічний зіграв два концерти в Гері та в Альтенбурзі. Під час виступу відбулася світова прем’єра “Українського триптиху”. Автором партій для сопрано, цимбал, електрогітари та оркестру став німецький композитор Клаус-Штеффен Манкопф. Завершувалися концерти “Молитвою за Україну” Миколи Лисенка - “Боже великий, єдиний...”

- Для української діаспори в Німеччині ми даємо благодійні концерти, робимо вистави для дітей. Наші артисти регулярно донатять на ЗСУ, - каже Ольга.

...Під час саміту 2022 року глав держав і урядів країн-членів НАТО у  Мадриді прем'єр-міністр Іспанії запросив поважне зібрання на робочий обід у «Прадо» – один з найбільших і найбагатших художніх музеїв світу. Під час церемонії звучала симфонія №1 "До мажор" Максима Березовського та "Мелодії Ля мінор" Мирослава Скорика. Після події Міністерство культури України повідомило, що Київський симфонічний став другим оркестром в історії НАТО, який запросили на захід такого рівня.

“Залишатись видимим та чутним”

Ну а приводом для розмов навколо Київського симфонічного став його запланований переїзд. Deutsche Welle натякнула на фінансові проблеми, які виникли в Гері. Ольга Скорик не розкрила нам деталі, але сказала, що життя в тимчасовій міграції зовсім не таке “шоколадне”, як може видатися зі сторони.

Втім, питання вже вирішене. Українців приймає місто Монхайм-на-Рейні у землі Північний Рейн-Вестфалія. Оркестр ввійде до складу компанії Monheimer Kulturwerke, якою вже заплановані регулярні концерти, майстер-класи та спільні проєкти. У 2025 році Київський симфонічний матиме свій концертний зал. Квартири для музикантів та їх сімей забезпечить муніципальна житлова асоцація.

- Завдяки резиденції Київського симфонічного оркестру в Монгаймі-на-Рейні ми надаємо гуманітарну допомогу та даємо можливість оркестру залишатися видимим та чутним. Я вже з нетерпінням чекаю на перший концерт оркестру тут, на місці. Звичайно, оркестр також продовжить виступати на міжнародному рівні, - сказав мер гостинного Монгайму-на-Рейні Даніель Циммерманн.

В офіційних повідомленнях йдеться, що українські музиканти та їхні сім’ї перебуватимуть у місті три роки.

- Це стратегічне планування з боку Німеччини, - зазначає Ольга Циганок. – Ми поки оформлятимемо наступне відрядження на рік. Всі дуже сумуємо за Києвом, сподіваємося якнайшвидше повернутися.

В тему

Історичні паралелі

Вперше почувши “Щедрик” Миколи Леонтовича у виконанні хору під диригуванням Олександра Кошиця, Симон Петлюра був настільки вражений, що вирішив зробити його “м’якою зброєю” проти більшовиків. У  1919 році він доручив Кошицю організувати капелу, яку відправив у світове турне.

Композиція була представлена у 45 містах 10 країн Західної Європи. Прем'єра в США відбулася в жовтні 1922 у Карнегі Хол, після чого почалися тріумфальні гастролі Північною та Південною Америкою.

Оскільки в Україні перемогли більшовики, на батьківщину хор не повернувся, залишившись в Канаді, там він працює і досі. Віримо, що наша історія матиме інше продовження.