Обов’язок органів влади – заборона діяльності РПЦ

Днями Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті звернулася із закликом до церковних ієрархів та релігійних лідерів «піднести свій голос проти неправедності, яку чинить Російська церква, на захист замучених, обдурених, зраджених, викрадених за участі цієї організації, яка, очевидно, втратила право належати до Церкви Христової».

Заклик прозвучав у зв’язку з підготовкою Російською православною церквою акції проти України, мета якої – «спробувати переконати світову релігійну громадськість у тому, що не Російська Федерація чинить криваві злочини проти свободи совісті, а Україна порушує міжнародні принципи у сфері релігійної свободи». Для цього патріарх Кіріл планує зустрітися з релігійними лідерами, щоб – як написала ДЕСС – «спробувати переконати їх, за найганебнішими взірцями кремлівської пропаганди, що зло – це добро, а брехня – правда».

На жаль, у випадку ДЕСС правильним словам суперечать її справи. Цей державний орган намагається будь-якою ціною не допустити прямої заборони діяльності РПЦ в Україні та аргументування такої заборони необхідністю захисту національної безпеки.

Саме такі підстави заборони прописано в Європейській конвенції з прав людини, на основі якої свою судову практику реалізує Європейський суд з прав людини.

Активність РПЦ та законопроєкт № 8371

Активність РПЦ пов’язана з процесом прийняття Верховною Радою України законопроєкту № 8371. Законопроєкт підготовлений до другого читання парламентським Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики, і депутати від різних фракцій підтримали його одноголосно. Отже, залишається голосування в сесійній залі.

І саме тут є величезні проблеми, бо поки що немає достатньої кількості голосів для його ухвалення, зокрема від провладної фракції. Великий опір чинить також саме ДЕСС, яка надсилає до парламенту щоразу більш дивовижні пропозиції.

Під час роботи над законопроєктом у профільному комітеті, ДЕСС вносила пропозиції, щоб прямо прописати, що діяльність РПЦ в Україні не забороняється (!), а частина статуту мала б бути прописаною безпосередньо в законі. Тобто, згідно з пропозицією ДЕСС, наша держава повинна легалізувати діяльність церкви патріарха Кіріла на своїй території, додатково наділивши її статусом, якого немає жодна інша церква і релігійна організація.

Як така наруга над Українською державою стала можлива на 11 році російсько-української війни? Відповідь хай дає кожний читач.

Чому важливо заборонити діяльність РПЦ

Коли обурені депутати відхилили пропозицію ДЕСС, цей орган державної влади почав торпедувати згадку про захист національної безпеки, як підставу заборони діяльності РПЦ.

Чому? А тому, що національна безпека згадується як підстава для обмеження діяльності релігійних організацій згідно зі статтею 11 Конвенції, в якій регулюються права організацій. У статті 9 (регулює права окремих осіб) національна безпека не фігурує. Причина зрозуміла – обмежувати право окремої людини на свободу совісті не можна апелюванням до інтересів національної безпеки, бо це шлях до зловживань і обмежень свободи совісті.

Натомість апелювання до захисту національної безпеки виправдане у випадку релігійних організацій та релігійних об’єднань, бо саме їх діяльність може спрямовуватися проти національної безпеки. Саме так як це сталося у випадку РПЦ та її активної ролі в розпалюванні геноцидної війни Російської Федерації проти Української держави та української нації.

Отже, діяльність РПЦ в Україні потрібно заборонити, і ДЕСС зобов'язана сприяти цьому процесу на виконання рішень Президента, РНБО та парламентського комітету. Потрібно нарешті винести на розгляд парламенту і підтримати в другому читанні та в цілому законопроєкт № 8371. Тоді не буде потреби бити на сполох у зв’язку з черговою пропагандистською акцією анти-церкви Кіріла.