Таку думку висловив президент Центру Разумкова Юрій Якименко у коментарі Укрінформу.
«Я не думаю, що Угорщина обирає іншу сторону (у війні Росії проти України – ред.), ніж сторона тих об’єднань, членом яких вона є, тобто Євросоюзу і НАТО. А Європейський Союз у цілому як міждержавне об’єднання і НАТО як оборонний військовий блок мають чітку позицію відносно Росії. Це, скоріше, намагання зайняти особливу «третю» позицію - в цілому ми не проти того, за що виступає вся структура, але по окремих напрямах ми встановлюємо для себе «червону лінію», - сказав Якименко.
У цьому контексті він зауважив, що так діє не лише Угорщина, адже, приміром, частина країн дозволяє удари своєю зброєю по території Росії, а інші ні.
Експерт також констатував, що в публічній площині ми більшою мірою звертаємо увагу на ті висловлювання представників угорського керівництва, які є дещо дискомфортними для України з огляду на війну і наші стратегічні цілі, тобто інтеграцію до ЄС і вступ до НАТО. Водночас ми меншою мірою помічаємо ті сфери, де триває повсякденне співробітництво, яке ніколи не припинялося, зокрема на економіку, а особливо енергетику, зазначив президент Центру Разумкова.
«Якщо говорити про нашу нинішню кризу енергетичних потужностей, то значна частина українського енергетичного імпорту заходить саме з Угорщини. Тобто насправді поле наших відносин набагато ширше, ніж воно потрапляє у фокус медіа. Тому важливо намагатися оцінювати ситуацію в комплексі», - зазначив Якименко.
У цьому контексті він привернув увагу до того, що у проблемних питаннях угорське керівництво у комунікації з керівництвом Євросоюзу та інших країн ЄС певною мірою коригує свою позицію зважаючи на європейський мейнстрим щодо України.
«Тому відносини України й Угорщини є складними, але водночас їх не можна назвати однозначно деструктивними чи поганими. Скоріше, є певні сфери дискомфорту і проблем», - констатував експерт.
Коментуючи певну напругу у військово-економічній співпраці між Україною та Угорщиною, він зазначив, що вона насамперед зумовлене політичною позицією нинішнього керівництва Угорщини.
«Але на моїй пам’яті як експерта, аналітика й учасника цих процесів був період на початку 2000-х років, коли Угорщина дуже активно – на рівні урядових і неурядових організації та дипломатії – сприяла наближенню України до НАТО. Тобто були різні моменти, і вони насправді залежать від внутрішньополітичної композиції в Угорщині й політичних сил, які перебувають при владі у той чи момент», - констатував президент Центру Разумкова.
Він також зауважив, що Угорщина доволі сильно відчуває російський вплив, який має економічну природу. За його словами, угорська влада мусить зважати на це у внутрішній політиці, бо від цього залежить соціально-економічна ситуація в країні.
«Окрім того, існують певні локальні інтереси – не бути втягнутими у війну з Росією, не погіршити відносин з нею… Але тут наші інтереси розходяться», - заявив експерт.
Підсумовуючи, він зауважив, що ми «нікуди не дінемося» від таких проблемних сусідів, як Угорщина і Словаччина.
«Але там такі уряди зараз. Не треба думати, що це назавжди, тому що є вибори, і ситуація там також буде змінюватися», - резюмував Якименко.
Як повідомлялося, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Угорщина не перешкоджатиме вступу України в ЄС, але для успішного проходження цього процесу необхідна підтримка Єврокомісії для вирішення важливих питань, зокрема фінансування військової підтримки, санкційної політики та фінансової допомоги Україні.
Фото: ipiend.gov.ua