Для чого Україна масово знищує ППО росіян у Криму та чи допоможуть їм новітні С-500

Останнім часом зросла кількість повідомлень про ураження систем протиповітряної оборони окупантів, зокрема, у тимчасово окупованому Криму. Пускові установки систем С-300 та С-400, радари та навіть особовий склад – усе це потрапляє під удари з боку України.

Аналітики, експерти та західна преса стверджують, що Україна веде підготовку до масштабних операцій в тимчасово окупованому Криму, першим етапом якої й стають удари по засобах протиповітряної оборони.

Як Україні вдається знищувати російську протиповітряну оборону, якими будуть наслідки для росіян та чого очікувати в тимчасово окупованому Криму – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Системна робота по цілях

10 червня уночі Україна атакувала ворожі цілі в Джанкої, Чорноморському та Євпаторії. Результатом стало ураження одного дивізіону С-400 та двох дивізіонів С-300. Після атаки одразу ж припинили роботу радари (ймовірно уражені) та почалася детонація боєкомплекту. Водночас за даними російських каналів, була уражена 31-ша дивізія ППО Росії, загинув щонайменше один окупант, а ще 6 – зазнали поранення.

Поки 12 червня країна-терористка святкувала так званий день Росії, Україна підготувала серйозний подарунок. Наприклад, у тимчасово окупованому Криму були уражені одна батарея С-300 та 2 батареї С-400 поблизу Бельбеку та Севастополя.

За даними СтратКому ЗСУ, лише за останні 2 місяці у тимчасово окупованому Криму Силами оборони було уражено 15 дивізіонів систем ППО ворога – С-300, С-350 та С-400.

• Вдалося знищити десятки пускових установок, понад 15 радіолокаційних станцій та понад десяток пунктів управління.
• Ураження відбувалося в районах Джанкоя, Чорноморського, Мисового, мису Тарханкут, Євпаторії, Сак, Донського, Севастополя, аеродрому Бельбек, Алушти та гори Ай-Петрі.

Уражені системи ППО в Криму / Інфографіка СтратКому ЗСУ

Та не Кримом єдиним. Наприклад, того ж таки 12 червня за допомогою HIMARS Сили оборони атакували одразу 4 системи С-300 у Бєлгородській області Росії. А українські безпілотники періодично атакують російські заводи військово-промислового комплексу, зокрема й ті, що мали б ремонтувати уражені системи чи виготовляти нові.

Аналітики американського Інституту вивчення війни зазначають, що всі дії з боку України вказують на систематичну роботу зі знищення російської протиповітряної оборони на тимчасово окупованому півострові. За їхніми припущеннями, Україна "розчищає шлях" для винищувачів F-16, які от-от прибудуть до України.

Українські Збройні Сили, можливо, з часом зможуть перейти до концепції операцій, яка поєднує авіацію з підтримкою наземних операцій, якщо українські військові отримають достатню кількість винищувачів, західні партнери підготують достатню кількість кваліфікованих пілотів і якщо Україні вдасться послабити російську протиповітряну оборону,
– припускають в ISW.

Але сама кількість успішних уражень не може не вразити, адже мовиться про десятки виведених з ладу систем ППО. За даними The Military Balance, у росіян станом на кінець 2023 року в арсеналі були близько 230 комплексів С-300 та 248 комплексів С-400. Проте за останні 2 місяці росіяни зазнали серйозних втрат.

Експерт з авіації та провідний науковий співробітник НАН Валерій Романенко у коментарі 24 Каналу зазначив, що серед сил російської протиповітряної оборони є 12-й та 18-й зенітні полки, які у 2014 році перейшли на бік росіян (і засоби ППО, відповідно, росіяни теж привласнили собі). Проте розташування систем та радарів з того часу на півострові не змінилося – тобто Україна знає точно, куди потрібно бити.

База російських військ ППО на горі Ай-Петрі, яку атакували 13 травня 2024 року / Фото росЗМІ

Також експерт відзначив, що для виведення системи ППО з ладу не потрібно знищувати усі пускові установки – втрата радара вже виводить систему з ладу.

Загалом при ураженні радару весь комплекс виходить з ладу, допоки його не поповнять новим радаром. Попри те, що загалом пускові установки можуть бути й неушкодженими,
– зазначає Романенко.

Глобальні проблеми російської ППО

Удари по ППО в Криму відбуваються паралельно з аналогічними ударами по Бєлгородській області та атаками українськими безпілотниками по об'єктах військово-промислового комплексу Росії. Хоча Валерій Романенко наголошує, що операції в Криму та в районі Бєлгорода мають різні цілі.

Якщо перша – це підготовка до майбутніх ударів зі знищення логістики ворога, то друга – захист прифронтових територій, які росіяни атакують за допомогою С-300.

Проте загалом російська ППО має проблеми, значні частини з яких, як наголошує заступник Генерального директора компанії із виробництва засобів радіоелектронної боротьби, експерт з авіації Анатолій Храпчинський, отримані в спадок ще з СРСР.

Якщо говорити про радіолокацію, то в Радянському Союзі вона не така вже й крута була. Наприклад, РЛС літака А-50 не бачить висоту цілі й вираховує її з великою похибкою, а це літак ДРЛВ. Також слід зазначити, що є проблема в засобах ППО. Хоча б згадати посадку літака на Красній площі. І зараз росіяни дедалі більше обмежені кількістю цих систем протиповітряної оборони. Вони створили "Панцирі" з метою захисту від БпЛА, але, як ми бачимо, – неефективно. Вони почали встановлювати їх на вежі та дахи будинків, бо система радіолокації на цих засобах не працює в тих умовах, з якими вони зіштовхнулися,
– відзначив Храпчинський у коментарі 24 Каналу.

Як зазначає експерт, проблема з виявленням безпілотних літальних апаратів була успадкована з СРСР як Україною, так і Росією. Тобто складно виявити безпілотники, які літають на низьких висотах і часто просто непомітні для радарів. Тому, на думку експерта, важливо впроваджувати нові технології, які допоможуть змінити ситуацію в цьому напрямку.

Тим часом для росіян проблема безпілотників, якими зокрема Україна атакує об'єкти в Криму, стає все глобальнішою прямо пропорційно до того, як зростає рівень виробництва БпЛА в нашій країні. Щодня, а особливо щоночі, ворог отримує сотні "подарунків", які часто не бачить ворожа ППО. А дальність ураження українських БпЛА постійно зростає.

Чимало систем ППО росіяни перемістили зі свого глибокого тилу ближче до лінії фронту, аби захищати окупаційні війська. Проте, вочевидь, росіяни не розраховували на те, що глибокий тил на відстані 1 000 кілометрів може бути вразливим до українських атак. Тому в намаганні поповнити втрати систем ППО в Криму росіянам доведеться знову "оголювати" певні ділянки на своїй території. Та питання ще у тому – як довго ті системи "проживуть" на півострові.

Кримська операція і хід з С-500

Валерій Романенко зазначає, що з огляду на розміщення засобів ППО в Криму та їхню історію їхнє знищення є простішим, ніж на інших тимчасово окупованих територіях чи в Бєлгородській області. Проте кожна операція, як зазначає експерт, – колосальна робота різних родів військ, яка і дає такий результат.

Зараз у Криму опрацьовуються фактично тактичні прийоми знищення цих комплексів. Бо кожний удар – це серйозна операція Повітряних сил. Там залучаються не лише новітні, скажімо так, крилаті ракети Storm Shadow чи SCALP. Або, якщо комбінований удар, і застосовуються ще й ракети ATACMS. А ще й застосовуються літаки, які запускають пастки, і винищувачі, які прикривають. Застосовуються також методи радіоперешкод. Тобто йдуть такі комбіновані операції. І по Криму нам просто легше їх втілювати,
– наголошує експерт.

Результати операції ми бачимо у вигляді кількості виведених з ладу систем ППО в тимчасово окупованому Криму. Проте 12 червня в етері телемарафону очільник ГУР МО Кирило Буданов заявив, що росіяни розгорнули в Криму зенітно-ракетні комплекси С-500 – ще один "аналоговнєт" росіян. Та зараз їх у росіян лише щонайменше 4 батареї й ворог тільки сподівається налагодити серійне виробництво до наступного року. Тобто ці комплекси нові, дефіцитні та добре не досліджені.

Росіяни заявляють, що С-500 "Прометей" здатен збивати не лише балістичні ракети середньої дальності, але й навіть міжконтинентальні балістичні ракети та гіперзвукові цілі. Та варто зазначити, що заяви росіян рідко відповідають дійсності. Згадати б лише, як ворог заявляв про те, що "Кинджали" – ракети, які неможливо перехопити системами ППО, але Україна не лише перша у світі, хто знищив цю аеробалістичну ракету, але й під час масованих атак може знищувати абсолютно усі подібні цілі.

Наприклад, 2 січня 2024 року сили ППО знищили 10 із 10 "аналоговнєт" ракет.

ЗРК С-500 / Фото росЗМІ

Заступник гендиректора компанії з виробництва РЕБ та експерт з авіації Анатолій Храпчинський у коментарі 24 Каналу відзначив, що складові системи С-500 окремо уже були застосовані росіянами у поєднанні з іншими комплексами й не показали жодної феноменальної ефективності. Тому, на його думку, перекидання нових систем у Крим – не більше, ніж показовий крок.

Після низки поразок із системами С-400, їм (росіянам – 24 Канал) треба щось протиставити, що в них щось є, бо вони розуміють, що це суттєвий удар по російському ВПК шляхом отаких ударів зі знищенням систем протиповітряної оборони, знищення сучасних літаків. Тобто вони отримали такий потужний удар від України по своїх стратегічних об'єктах і по зброї, яку вони продавали по всьому світу,
– наголошує експерт.

Тобто перекидання С-500 до Криму радше "гра м'язами", а не крок, який змінить ситуацію. 4 батареям складно покрити усі втрати росіян за останні 2 місяці, а тим паче якщо ми говоримо про "аналоговнєт".

Водночас Валерій Романенко зазначає, що перекидання С-500 до Криму для росіян є радше випробуванням цієї зброї в реальних бойових умовах, аби перевірити, на що ці комплекси здатні, перш ніж розпочати серійне виробництво.

Це не питання покриття втрати, це питання, скажімо так, випробувань – чи справді С-500 здатен виконати ті функції, про які заявляють. Наприклад, чи здатен він протидіяти ракетам ATACMS. Ми ж отримуємо складніші та сучасніші моделі, які здатні маневрувати на траєкторії та нести боєприпаси індивідуального наведення, тобто розділитися там на 13 боєприпасів і уразити 13 окремих цілей. От чи здатні будуть ці ракети С-500 уразити ці ATACMS до моменту їх розділення? Бо після моменту їх розділення удар по двигуну на результат не вплине. Тобто зараз С-500 перекинути туди для того, щоб пройти бойову перевірку на здатність дійсно збивати хоча б оперативно-тактичні балістичні ракети,
– зазначає Романенко.

Перелом війни?

Аналітики, експерти та західна преса чи не в один голос стверджують – ударами по російській ППО в Криму Україна готує операції на півострові. Наприклад, видання Business Insider вважає, що наша країна готується до завдання потужних авіаударів по ворожих цілях на тимчасово окупованому півострові. Експерти, з якими спілкувалося видання, вважають що через Крим Україна може завершити війну, адже втрата півострова може стати для росіян ганьбою, тож або Україна відновить контроль над півостровом, або використовуватиме його питання як тиск під час переговорів.

Насправді ж, операція щодо Криму триває уже давно. Окупований півострів з 2014 року росіяни максимально мілітаризували. Наприклад, аеропорт Бельбек перетворили на військовий аеродром, вклали чимало ресурсів у ремонт озброєння та модернізацію військових об'єктів. Крим став важливим військовим та логістичним центром після початку повномасштабного вторгнення – звідти росіяни завдають ракетних ударів по Півдню, запускають "Шахеди", постачають зброю та продовольство, зберігають (або ж зберігали) авіацію.

Україна систематично завдає ударів не тільки по системах ППО, але й по чорноморській флотилії. Нещодавні удари по поромах у Керчі показали, що Україна може вдарити по Кримському мосту і зробить це тоді, коли вважатиме потрібним. Знищення повітряного захисту окупантів дозволить зруйнувати логістику і, як результат, послабити угруповання окупантів на Півдні України. І хоча ворог будує залізницю через Маріуполь, вона в зоні ураження наявною в України зброєю, а знищена в Криму ППО не зможе забезпечувати їй захист.

Завдяки дозволу нашими західними партнерами розширилася номенклатура озброєння, яке ми можемо використовувати по території Росії, та розширили географію. Таким чином ми можемо вплинути на логістику ворога. Ми бачимо, чим закінчився харківський наступ росіян завдяки дозволам бити по тилах Росії. І зрозуміло, що коли ми почнемо бити по частинах на російських аеродромах та військових частинах, ми знекровимо лінію фронту і тоді буде як було в Херсоні чи на Харківщині,
– зазначає Анатолій Храпчинський.

Водночас Валерій Романенко відзначає, що удари по системах ППО противника, за стандартами НАТО, є першим етапом у проведенні подальших наступальних операцій. Також експерт зазначає, що сухопутний наступ на Крим зараз виглядає нереалістичним. Однак вважає, що на весь фронт подальші удари по Криму не впливатимуть, бо основні зусилля росіяни зосереджують на східних напрямках.

Нам потрібно на перспективу знищити логістику в Криму, а це робиться поетапно. Спершу за тактикою НАТО проводиться операція SEAD — Suppression Enemy Air Defense, тобто придушення ворожої протиповітряної оборони. Ну, в разі великого успіху навіть знищення ворожої протиповітряної оборони. Після цього ми матимемо можливість, по-перше, знищити Кримський міст. Зараз це допоміжний шлях забезпечення Криму, але у разі чого він може бути активований росіянами. Потім ми можемо безперешкодно бити по Керченській переправі. Хоча росіяни зараз будують залізницю через тимчасово окуповані території, то їй теж треба буде увагу приділяти, а цьому можуть заважати засоби кримської ППО,
– пояснює Романенко.

У будь-якому випадку серія ударів по ППО в тимчасово окупованому Криму – це лише початок. Україна налаштована зробити все, аби перетворити окупований півострів на пекло для окупантів.