Майбутній уряд ЄС повинен бути готовий до серйозних змін і викликів у найближчому часі.
Цей п'ятирічний європейський мандат має бути мандатом "радикальних змін", вважає Маріо Драгі, колишній президент Європейського центрального банку. Три теми будуть домінувати на порядку денному: зміна економічної парадигми задля підвищення європейської конкурентоспроможності; прискорення і консолідація європейської оборонної промисловості; і розширення блоку, повідомляє Лоренс Бун у газеті Financial Times.
Підвищення конкурентоспроможності є нагальною потребою. Китай десятиліттями проводив агресивну промислову політику: субсидії, обмеження внутрішнього попиту та управління валютними курсами використовувалися для отримання конкурентних переваг всупереч усім правилам міжнародної торгівлі. Він також масово інвестує в дослідження з метою встановлення домінування в багатьох сферах, зокрема, у відновлювані джерела енергії та електромобілі.
США відреагували на цей виклик Законом про зниження інфляції, який має на меті захистити виробництво екологічно чистих технологій, зокрема, автомобілів, на американській землі. ЄС повинен швидко надолужити згаяне, вважає Бун.
"Будь-яка європейська стратегія повинна спиратися на три основи: завершення створення єдиного енергетичного ринку, щоб гарантувати безвуглецеву енергію за конкурентними цінами; захист європейського ринку, не впадаючи при цьому в ізоляціонізм; і посилення інвестицій в інфраструктуру та дослідження і розробки, забезпечуючи при цьому доступ приватного фінансування до європейських компаній", — пише Бун.
Другим пріоритетом є реорганізація європейської оборонної промисловості. Протягом багатьох років було кілька невдалих спроб створити європейське оборонне співтовариство. Одним з наслідків "мирних дивідендів" після холодної війни стали низькі інвестиції в оборону і, як наслідок, фрагментована оборонна промисловість.
Труднощі, з якими зіткнувся ЄС у наданні військової підтримки Україні, чітко демонструють це — все ще є проблеми з постачанням зброї та боєприпасів, яких потребують українці, а європейське виробництво є недостатнім і непридатним для цього.
Мова йде про розширення потужностей у виробництві військової техніки. Компанії по всьому ЄС повинні працювати разом, щоб приймати замовлення і забезпечувати армії скоординовано, що дозволить краще і швидше реагувати на загрози.
Нарешті, постає питання про реформи, необхідні для того, щоб майбутнє розширення блоку відбулося в найкращих можливих умовах. Наближення до сусідніх країн є ключовим фактором, якщо ЄС хоче усунути загрозу нестабільності на кордонах. Але така безпека має свою ціну — і означатиме зміни в бюджеті ЄС та його управлінні.
Єдиний ринок повинен залишатися спільною основою. Досвід Великої Британії після Brexit чітко показує, що гармонізовані правила європейської торгівлі формують найпростішу і найсприятливішу основу для бізнесу та робочих місць, які він підтримує.
"Європейський бюджет у його нинішньому вигляді не може забезпечити виконання низки амбітних завдань — від відновлення України до впровадження низьковуглецевих джерел енергії, а також впровадження справжньої промислової політики та інвестицій у штучний інтелект", — зазначає Лоренс Бун.
Існує три важелі для забезпечення більшого бюджету: приватне фінансування, державно-приватне співробітництво та збільшення власних ресурсів ЄС (коштом податку на цифрові послуги, митних зборів на продукцію, що не відповідає стандартам ЄС, і, можливо, більш поширених запозичень для чітко визначених проєктів, які окуплять себе в середньостроковій перспективі).
Майбутнє ЄС залежить від його здатності відповісти на ці виклики.
Джерело: ZN.UA