Вибори генсека НАТО: головний кандидат та його ставлення до України

У жовтні цього року закінчується термін повноважень нинішнього генсека НАТО Єнса Столтенберга. І зараз країни Альянсу обговорюють та узгоджують кандидатури на його місце. Процес іде нелегко, але той же Столтенберг повідомив, що зараз країни Блоку вже близькі до узгодження кандидатури на посаду нового генсека. Головна людина в Альянсі має бути затверджена на саміті НАТО у Вашингтоні у липні 2024 року. Кандидат на посаду генсека має отримати підтримку всіх 32 членів Альянсу. Про особливості майбутніх виборів читайте у матеріалі Коротко про.

Непростий вибір глави НАТО

Спочатку на посаду голови Альянсу називалося безліч кандидатів. Це ексміністр оборони Великобританії Бен Уоллес, прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, колишній прем'єр-міністр і нинішній глава МЗС Великобританії Девід Кемерон, віцепрем'єр Канади з українським корінням Христя Фріланд, президент Словаччини Зузана Чапутова, президент Хорватії Колінда Грабар-Кітар, прем'єр-міністр Данії Метт Фредеріксен і навіть президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Але потім виділилася трійка лідерів. Ними стали глава уряду Естонії Кая Каллас, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте і чинний міністр закордонних справ Латвії Криш'яніс Каріньш. Пізніше в шорт-лист додався і президент Румунії Клаус Йоханніс, який у березні офіційно оголосив про бажання балотуватися на пост генсека НАТО, але пізніше він зняв свою кандидатуру.

Але чим ближче до саміту НАТО у Вашингтоні, на якому обиратимуть генсека організації, кандидати поступово відсіювалися, і зараз головним, хто на нього претендує, є прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Глава уряду Естонії Кая Каллас заявила, що її країна готова підтримати прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду наступного генсека НАТО. "Марк Рютте довгий час був лідером коаліційних урядів, і я теж бачила його за столом у ЄС. Він знає, як добиватися компромісів", - зазначила Каллас, говорячи про сильні сторони Рютте. 

Пост генсека має власну ціну

Донедавна проти кандидатури Рютте виступали Угорщина, Словаччина, Румунія та Туреччина. Але всі вони пізніше зняли свої заперечення та заявили про його підтримку. Щоправда, за це довелося сплатити свою ціну.

Так, наприклад, європейські ЗМІ повідомляли, що прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте пообіцяв своєму угорському колегі Віктору Орбану дозволити Угорщині не брати участь у підтримці Києва у разі обрання на посаду генсека НАТО.

"Ми домовилися, що угорський персонал не братиме участі в діяльності НАТО в Україні, і жодні угорські кошти не будуть використовуватися для цієї підтримки. Нашим наступним кроком на цьому тижні було забезпечення того, щоб ця угода витримала випробування часом. Після зустрічі у Брюсселі прем'єр-міністр Марк Рютте підтвердив, що повністю підтримує ці домовленості і продовжуватиме це робити, якщо стане наступним генеральним секретарем НАТО.

Таким чином, тепер Рютте матиме необхідну підтримку всіх країн-членів НАТО, щоб стати наступним генеральним секретарем, замінивши Єнса Столтенберга. Тому тепер чинний генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Рютте є сильним кандидатом на цю посаду. "Думаю, очевидно, що ми дуже близькі до рішення в Альянсі щодо обрання наступного генерального секретаря", - сказав Столтенберг.

Що означає для України обрання Рютте

Головний кандидат на пост генсека НАТО Марк Рютте завжди був послідовним прихильником підтримки України. А з початком повномасштабного вторгнення Росії до України ця підтримка лише посилилася.

І саме Рютте був одним із ініціаторів створення коаліції з передачі Україні винищувачів F-16. «Це рішення підтверджує незмінну відданість Нідерландів надавати Україні підтримку, необхідну для відповіді на російську агресію, що триває», - говорив він. І тепер Нідерланди повинні поставити перші літаки вже цього літа.

Він також переконаний критик російського диктатора. "Той факт, що Путін вийшов з цією шаленою "мирною пропозицією" (фактично вимогою капітуляції України. – Ред.), свідчить про те, що він панікує", - заявив Рютте.

1 березня 2024 року прем'єр Нідерландів відвідав Україну. Разом із президентом України Володимиром Зеленським він побував у Харкові. Там вони оглянули будівлі, зруйновані внаслідок обстрілів з боку РФ, та вшанували пам'ять загиблих дітей.

Україна підписала з Нідерландами історичну угоду щодо безпеки. Воно розраховане на 10 років і передбачає військову допомогу нашій країні вже цього року на суму 2 млрд євро, а також подальшу підтримку.

У січні 2023 року Марк Рютте був відзначений орденом князя Ярослава Мудрого за вагомий внесок у зміцнення міждержавної співпраці, підтримку незалежності та територіальної цілісності України.

Думка експерта

Володимир Фесенко, політолог:

- Україна мала дуже конструктивний діалог та партнерські відносини з Марком Рютте. Нідерланди при ньому надавали нам значну допомогу під час війни проти російської агресії. І Рютте показав себе сильним та послідовним лідером та другом України. А його кандидатуру було обрано насамперед тому, що він продовжить політику НАТО, яку проводили його попередники.

Він поміркований, досвідчений та кваліфікований політик та прихильник системних політичних підходів у тому числі й до питань безпеки. Для України це цілком прийнятна кандидатура. Тим більше, що у президента Зеленського та нашого дипломатичного і військового керівництва є добрі контакти з Рютте. Тобто не треба буде адаптуватися до його стилю керівництва, коли він очолить НАТО.

Питання ребром

Чи допоможе Рютте вступити Україні до НАТО?

Політолог Володимир Фесенко каже, що від генсека це ніяк не залежить.

- Щодо ймовірності вступу до НАТО при Рютте, то це питання від нього не залежить. Питання про вступ тієї чи іншої країни вирішує не генсек організації, яким би не було його прізвище. Це вирішують США та впливові європейські країни. Якщо вони вважають, що поки це недоцільно, ми не зможемо стати членом НАТО, навіть якщо його генсек нас підтримуватиме. Він лише виконавець волі впливових країн-членів Альянсу. До того ж наше членство в НАТО залежить від того, коли і як закінчиться війна.

У тему

9 генсеків НАТО за часів незалежності України

Нинішній глава Альянсу норвежець Єнс Столтенберг не лише старожил, а й рекордсмен. Принаймні у ХХІ столітті так довго (а він близький до 10-річного ювілею) на цій посаді ніхто не затримувався. Щоправда, у перші роки існування організації голландець Йозеф Лунс протримався аж 13 років (з 1971 по 1984 рр.). Але це був інший час. Світ тоді хоч і штормило, але не так катастрофічно, як зараз.

З початку незалежності України генсеки НАТО мінялися 9 разів. Спочатку на місце німцю Манфреду Вернеру, який відпрацював свій термін, прийшов італієць Серджіо Баланціно. Протримався він на посаді 2 місяці, поступившись бельгійцю Віллі Клаасу. Цей чиновник стояв біля керма більше – 1 рік. Але змушений був піти у відставку через корупційний скандал. І знову на півтора місяця обов'язки в. о. виконував Серджіо Баланціно.

Наступні два генсеки – іспанець Хав'єр Солана та англієць Джордж Робертсон - свої мінімальні 4 роки на посаді відпрацювали без потрясінь.

Тритижневий епізод наприкінці 2003 року, коли паузу заповнював італієць Алессандро Мінуто-Ріццо, так і залишився майже непоміченим епізодом. Після нього повноцінні терміни відпрацювали нідердандець Яаап де Хооп Схеффер (який керував Альянсом 5 років) та норвежець Андерс Фог Расмуссен (теж 5 років).

А з 1 жовтня 2014 року настала "ударна десятирічка" Єнса Столтенберга.