Чи справедливе зростання податків в Україні

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вкотре попередив про неминуче підняття податків. При цьому для українців важливо розуміти, чому ми власне повинні платити податки? Що таке взагалі податки? Сплачуючи податок кожен з нас за що саме платить і що отримує? Видання “Коментарі” з цими питаннями звернулося до експертів, пише agronews.ua.

Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук зазначив, що податки – це плата громадян і бізнесу за те, що держава виконує певні функції, пов’язані з безпекою, соціальним захистом, медициною, освітою тощо. І безперечно само собою це не робиться, а робиться, тому що з’являються гроші.

“Податки – це форма оплати суспільством тих функцій, які виконує держава.  І, чим більш ефективно вона це може робити, тим більш охоче громадяни готові платити. В розвинених суспільствах податки сплачуються в більших сумах і більш коректно поводять себе громадяни по сплаті податків. Тому що вони впевнені, що держава буде виконувати ті функції, які на себе бере.  У слаборозвинених державах, де відсутні традиції довіри і ефективного управління, збирання більших сум податків провокує лише зловживання і намагання уникнути їх сплати. Чи потрібно платити податки? Так, потрібно. Але, я вважаю, що українська держава, ми не кажемо зараз про екстремальну ситуацію, пов’язану з війною, має виходити з того, що вона поки що не продемонструвала громадянам спроможність ефективно і якісно управляти коштами, які вона збирає. Тому тут потрібно вчитися спочатку на менших сумах, на менших зобов’язаннях, які держава бере на себе, але при цьому вона має намагатися максимально ефективно використовувати ті ресурси які є. Це підхід щодо самої філософії податків”, – зауважив експерт.

Щодо того, які податки ми сплачуємо, то Борис Кушнірук пояснив, що всі податки діляться на декілька складових. Основні з них – це прямі і непрямі податки. Прямі податки – це податки на доходи фізичних осіб (податок на прибуток, податки, пов’язані з фондом оплати праці). Той же ЄСВ – це, швидше, квазіподаток.

“До 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, Мінфін опублікував дані про те, скільки було зібрано податків. Так от у звіті 2021 року про зібрані податки за 2020-й рік більше, ніж 64% від всіх податків, які збиралися до державного бюджету, склали два податки – це податок на додану вартість і акцизи. Основний акциз, який дає найбільшу суму доходів – це акциз на тютюнові вироби. Потім йде акциз на алкоголь і пальне. Саме ці два податки – ПДВ і акциз власне і формують дві третини податкових надходжень до державного бюджету. Тому питання має полягати в тому, наскільки ефективно ви влада їх збирає? Якщо ви ефективно збираєтеся ці податки, то вам навряд чи доречно підвищувати прямі податки – податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, військовий збір. Підвищення прямих податків, мало того, що їх сплати намагаються уникнути, породжує ще більшу несправедливість, тому що ті, хто не платить, виграють ще більше по відношенню до тих, хто платить”, – зауважив експерт.

При цьому Борис Кушнірук акцентує, якщо ми навіть говоримо про необхідність підвищення податків під час війни, то так, це абсолютно допустимо, але уряд мав би прозвітувати про те наскільки ефективно він збирає ті податки, які є. Бо виявляється, що в нас шалені зловживання з адмініструванням ПДВ. Експерт звертає увагу, що навіть, якщо брати той звіт, який був за 2020 рік, то виявляється, що бюджет щомісяця неоодтримував 5 млрд грн від ПДВ. 

“Тільки тому що чиновники разом з наближеними до держави бізнесменами мають можливість “нажухувати” всю країну на ті 60 млрд. Тобто перше питання: в якій мірі ви коректно і ефективно збираєте ПДВ? Якщо тут у вас не все добре, а при цьому ви пропонуєте ще підвищити ставку ПДВ, скажімо зробивши не 20%, а 22 чи 23%, то це означатиме тільки одне, що ті можновладці і наближені до них бізнесмени отримають більше коштів на шахраюванні, пов’язаному з ПДВ”, – прокоментував експерт.

За словами Бориса Кушнірука, другий великий податок – акцизи. Найбільші надходження від акцизу на тютюнові вироби, але й тут є проблема.

“За оцінками експертів до чверті тютюнових виробів знаходиться в тіні. Тобто з них взагалі акцизи не сплачуються. Але без участі можновладців так просто тютюновий ринок в тіні б не існував. В будь-якому місті України на вулицях можна зустріти людей, які продають сигарети без акцизних марок. Без надійного “даху” з боку правоохоронців і можновладців таких продажів без сплати податків не було б. Можна уявити собі цинізм пана Гетманцева. До того ж, нещодавно був гучний скандал. Гетманцев пролобіював, щоб акцизи для стіків, які використовують в електронних цигарках, були суттєво нижчі, ніж для звичайних сигарет. Оцінка втрат для держбюджету від цього пролобійованого рішення, яке вже ухвалили в Раді в першому читанні, 15 млрд грн. При цьому більше 80% обороту цих стіків має компанія Philip Morris. Це та компанія, яка  продовжує абсолютно спокійно працювати в росії. Тобто, ми з одного боку розповідаємо про те, що нам потрібно збільшувати податки, а, з іншого боку, депутати лобіюють інтереси окремих гравців на мільярди гривень”, – обурюється експерт.

Він продовжує, що є свою цікаві моменти і в акцизі на пальне. 

“Коли Рада ухвалила рішення про те, що в Україні буде підвищено ставки акцизів, то експерти говорили, що, враховуючи, що є можливість зловживати зі сплатою ПДВ на ринку пального, доцільно було б підвищити ставку акцизів, а натомість залишити ставку ПДВ на рівні 7 чи 10%. Таким чином зловживати на ПДВ було б неможливо, а плата за акциз знімалася б на вході, бо фактично все пальне ми завозимо в Україну з-за кордону. Тому проконтролювати сплату цього акцизу легше. Уряд відмовився пристати на таку пропозицію. Було прийнято рішення про підняття і акцизу, і ПДВ, відповідно, строюючи зловживання на адмініструванні ПДВ. Друга частина історії пов’язана теж зі зловживанням, адже є дизельне пальне, а є бензин. У нас різні ставки акцизу для дизельного пального і для бензину. І це створює можливості для тих, хто вміє махлювати документами щодо того, яке завозить пальне, уникаючи сплати мільярдів гривень податків”, – розповів Борис Кушнірук.

Він додає, якщо продовжувати думку про недонаповнення бюджету, то не менш сумна історія пов’язана з Нацбанком. За оцінками колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої, втрати бюджету від дій НБУ за 2022-2024 року, пов’язані з маніпулюванням зі ставкою по депсертифікатам і по курсовій політиці склали вже більше 200 млрд грн. Величезні суми, які бюджет не доотримав внаслідок дій чиновників Національного банку, говорить Борис Кушнірук.

“Резюмуючи: чи потрібно обговорювати підвищення податків? Так. Чи потрібно їх підвищувати? Скоріше за все так, тому що нам дійсно вкрай необхідні кошті для наповнення бюджету. Але, перше, що в такій ситуації повинен зробити уряд – це прозвітувати, яким чином він зараз мобілізує кошти до державного бюджету, що він робить для перекриття тих зловживань, які відомі і наскільки ефективно він використовує ті кошти, які збирає. Якщо він не робить ані першого, ані другого, ані третього, все списуючи на війну, то в результаті ми отримуємо ситуацію, коли у суспільства виникає питання, як  збільшувати ставки податків, якщо ви не можете і не хочете звітувати про те, що у вас відбувається зараз”, – підсумував експерт.

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що чіткого та єдиноприйнятого визначення, що таке податки не існує. 

“Одні вважають це платою за цивілізацію. Інші – рентою чи встановленою таксою для рекету з боку держави по відношенню до громадян. Ще в Стародавньому Римі існував принцип визначення оподаткування, як Dumb taxation, тобто тупе оподаткування, від якого першою страждає свобода, а другою стає економіка, третьою, відповідно, військова сила держави. Проте і без податків цивілізація також не існує. Тому, швидше за все, праві обидві сторони. І ті, хто дотримуються думки, що податки – це плата за цивілізацію, і ті, хто вважає, що податки це – пограбунок”, – зазначив Юрій Гаврилечко.

Експерт додає, залежно від того, як держава розподіляє податки, вони і сприймаються або платою за цивілізацію, або по грабунком. 

“Щодо підвищення податків в умовах війни, то хочу нагадати, що впродовж приблизно 6 тисяч років історії, починаючи від стародавніх Уру, Шумеру та Вавилону і, закінчуючи першою половиною ХХ століття, державам вистачало 10% від доходів громадян, як податків. Вистачало абсолютно на всі сфери  діяльності держави. А підвищення оподаткування були в феодальні часи, коли йшли загарбницькі війни. Ось тоді не вистачало коштів, коли йшлося не про оборону, а захоплення чогось нового. На це були потрібні гроші. Той,  хто переміг у війні абсолютно спокійно обкрадав переможених. В мирні часи податки мають йти на виконання державних функцій і, відповідно, громадяни мають отримувати зиск від них у вигляді публічних послуг від держави. Якщо цього не відбувається, відповідно, податки йдуть на утримання винятково державного апарату і більш ні на що”, – зауважив експерт.

За його словами, починаючи з першої половини XX століття і дотепер абсолютно в усіх країнах рівень оподаткування збільшився кратно, тобто в рази. 

“Сучасні українці сплачують податки приблизно в шість разів більше, ніж 100 років тому. Чи означає це, що ми почали отримувати більше і якісніші послуги від держави? Зовсім ні. Більше того, якщо подивитися на структуру бюджету воєнних років, то можна побачити, що вона взагалі не відрізняється від бюджетів мирного часу. Так, фінансування збройних сил збільшилося, але жодні видатки мирного часу не було скорочено. Тобто фактично ми зараз маємо подвійний бюджет. Перший, який залишився з мирних часів і він жодним чином не зменшений. Другий – це той, який використовується безпосередньо для подолання збройної агресії. Відповідно причин підвищувати зараз податки немає. Потрібно скорочувати видатки мирного часу і переорієнтувати економіку на воєнні рейки. Якщо цього не зробити, то, знову ж таки, повертаємося до стародавніх римлян з їх визначенням Dumb taxation,  підвищення податків призведе до того, що економіка постраждає. Разом з економікою постраждає і спроможність України опиратися збройній агресії Росії”, – підсумував Юрій Гаврилечко.