Від 20 тисяч гривень і вище: які варіанти економічного бронювання пропонують депутати

Народні депутати, схоже, серйозно узялись за ініціативу, здатну вплинути на забезпеченість кадрами українських підприємств, а у парламенті зареєстрували спочатку законопроєкт №11331, а трохи згодом і два альтернативних – проєкт №11331-1 та №11331-2. "Вся економіка тримається на тому, що є окремі великі компанії, на яких тримається інфраструктура. Є ті, хто обслуговує ці компанії. Є ті, хто обслуговує бізнес, та ті, хто обслуговує кінцевих споживачів. І для того, щоб зрозуміти, як чесно, прозоро для всіх бронювати, фактично потрібні чесні правила стосовно того, яка кількість на підприємстві може бути заброньована, і чи може бути взагалі в якихось сферах бронювання, якщо сфера не критична для розвитку економіки", — каже Наталія Слинько, власниця консалтингової агенції TalentMatch. Експертка додає: економічне бронювання допоможе підтримати розвиток економіки, і обійтись без нього неможливо. Фокус дослідив нюанси економічного бронювання та зміст усіх пропозицій такого бронювання.

Найперший зареєстрований: як пропонують бронювати в проєкті №11331

Спочатку 11 червня депутати зареєстрували законопроєкт №11331, де йшлося про бронювання будь-якого співробітника будь-яким підприємством за воєнний збір у розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів, тобто 20400 грн. Проте невдовзі документ на сайті парламенту замінили на інший, більш розширений, де багато статей присвячено розвитку економіки, підтримці бізнесу та підприємців. А у прикінцевих положеннях документа зазначено, що частину першу статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" пропонується доповнити пунктом про бронювання. При цьому, таке бронювання можливе для підприємств, у яких відсутня заборгованість з виплати заробітної плати та зі сплати загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Також, відповідно до документа, ФОП або її наймані працівники мають право на бронювання, якщо обсяг доходу підприємця протягом календарного місяця становить не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов’язаних, встановленого Податковим кодексом України, та підтвердження ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду.

Важливо Економічне бронювання від мобілізації необхідне: без нього взимку Україна залишиться без зарплат

За словами Олександра Камші, адвоката, керівника Дніпровського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", в проєкті йдеться не про воєнний збір, а про окремий збір, який повинен бути встановлений Податковим кодексом України. "Розмір збору пропонується встановити, відповідно до законопроекту № 11331-2", — каже юрист.

"Враховуючи, що подібний проект "економічного" бронювання обговорюється найбільше то, ймовірно, що саме таку модель бронювання і буде схвалено, а не модель в якій за орієнтир береться розмір середньої заробітної плати на підприємстві", — зазначає Олександр Камша.

Проте, на його думку, після вивчення проєкту №11331 виникає багато питань. Зокрема, зауважує адвокат, відсутнє розуміння, чи буде мати якийсь вплив (і який саме вплив) Міністерство оборони України на питання "економічного" бронювання. Також поки що не пояснені строки запропонованого "економічного" бронювання. "Або це буде бронювання на 12 місяців (як це встановлено для критично важливих підприємств), або це буде бронювання на весь час, поки відповідний збір буде сплачуватися за заброньовану особу. Це питання також повинно бути врегульовано", — каже експерт. Крім того, продовжує Олександр Камша, невідомо, як буде вирішуватися питання у випадку, якщо за заброньовану особу в певному місяці не буде сплачено збір. А ще автори законопроекту не дають відповіді на питання, чи буде мати заброньована особа право на перетин державного кордону України.

"Також досі залишається невирішеним питання стосовно прав військовозобов’язаних не бути мобілізованими ДО моменту їх офіційного бронювання. Навіть зараз трапляються випадки, коли мобілізують співробітників критично важливих підприємств, які вже подали списки на бронювання, проте ще не отримали наказ Міністерства економіки про бронювання. Дане питання також було б доцільно вирішити на системному рівні, адже це нівелює саму ідею бронювання, оскільки часто співробітники підприємств обирають варіант звільнитися, аніж чекати поки підприємство отримає наказ про бронювання", — зазначає Олександр Камша.

Альтернативні законопроєкти: чи реалістичні ініціативи парламентарів бронювати ФОПів

Законопроєкт №11331-1 передбачає бронювання найманих працівників, які мають середньомісячну зарплату не менш ніж 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на сьогодні становить 36 366 грн. Також підприємства не повинні мати заборгованості з виплати зарплати, сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів. Проте в цьому проекті взагалі не йдеться про бронювання ФОПів.

Важливо Економічне бронювання. Чи можуть ФОПи забронювати себе та працівників – юристи відповіли

Тим часом, у проекті №11331-2 вже йдеться про найманих працівників підприємств, де середньомісячна зарплата не менше 20 прожиткових мінімумів – тобто 60,5 тис. грн., і про фізичних осіб-підприємців, які матимуть можливість бронювати себе та працівників за умови обсягу доходу протягом останнього місячного податкового (звітного) періоду не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов’язаних, встановленого Податковим кодексом України. І якщо розмір такого збору буде 20,4 тис. грн., то значить, дохід ФОПу має бути не менше 61,2 тис. грн. на місяць.

Щодо останнього проєкту (№11331-2) у юристів є думка, що він створює нерівні умови для підприємств та організацій. "У даному контексті вартує згадки положення ст. 24 Конституції України. Подібні майнові обмеження цілком можна рахувати, як створення певних привілеїв саме за майновим станом певної особи (заброньованого) та його роботодавця. Зрозуміло, що для цілей економіки буде вигідно запровадити такий режим бронювання, адже це буде мати наслідком додаткові надходження до бюджету, проте це не означає, що економічна доцільність може посягати на основоположні принципи рівності всіх осіб перед законом", — розмірковує Олександр Камша.

Експерти кажуть, що доволі важливим є самий факт реєстрації у парламенті одразу трьох законопроектів про економічне бронювання. І шанси на ухвалення, можливо, після певного доопрацювання, норми про таке бронювання – доволі високі.

"Подання майже відразу 3 альтернативних законопроектів обумовлена реальною суспільною потребою в економічному бронюванню та підтримці вітчизняного бізнесу, який добросовісно веде свою господарську діяльність та забезпечує розвиток української економіки в умовах воєнного стану. Вказані законопроекти містять дещо різні підходи до економічного бронювання і парламентарі сподіваються, що все ж один із законопроектів буде прийнятий, і економічне бронювання стане можливим", — зазначає Андрій Шабельніков, керуючий партнер АО "EvrikaLaw".

Загалом юристи погоджуються з необхідністю запровадження чіткого та прозорого механізму економічного бронювання, який би дозволив підприємствам мати право бронювати співробітників та продовжувати працювати на посилення і розвиток економіки України.

"Запропоновані проєкти мають на меті дозволити певним категоріям працівників та ФОПів отримати бронювання на певний період за умови дотримання економічних вимог — рівня зарплат, сплати податків тощо. Сучасна війна — це, зокрема війна фінансових спроможностей, і в ній ми, очевидно, першості не маємо. Запровадження економічного бронювання могло б збільшити надходження до бюджету, яке, своєю чергою, могло б забезпечити тих самих новомобілізованих людей необхідними матеріальними ресурсами. Крім того, впровадження такого механізму допоможе не допустити колапсу цілих галузей", — резюмував Яків Воронін.