Напади на церкви, синагоги та поліцію: всі подробиці кривавої бійні в російському Дагестані

Нападників на храми та синагоги у Махачкалі та Дербенті російські пропагандисти називають прихильниками міжнародної терористичної організації, але не вказують, якої саме.

У російському Дагестані 23 червня прокотилася серія терактів. Зокрема, невідомі з автоматичної зброї обстріляли синагогу та церкву.

ТСН.ua зібрав усе, що відомо про інциденти на цю мить.

Невідомі підпалили синагоги і розстріляли поліцейських

У російській республіці Дагестан, яку населяють здебільшого мусульмани, в неділю, 23 червня, невідомі підпалили дві синагоги. Інциденти сталися у місті Дербент та в столиці Дагестану — Махачкалі приблизно о 18 годині. Про це повідомила низка російських Telegram-каналів.

У повідомленні йшлося, що синагога у Дербенті майже повністю згоріла після нападу озброєних людей. У цьому ж місті загорілася також православна церква. У Махачкалі після того, як невідомі підпалили синагогу, якісь бойовики, вдягнуті у чорне, влаштували перестрілку з поліцією. Що стало причиною заворушень в Дагестані наразі невідомо.

Проти бойовиків кинули військову техніку

Пізно увечері 23 червня у російській республіці Дагестан тривали перестрілки поліцейських з невідомими бойовиками, які цього дня здійснили напади на синагоги та православні храми у двох містах регіону — Дербенті та Махачкалі. Відео стрілянини на вулицях міст публікують місцеві Telegram-канали.

У Дагестані було запроваджено режим контртерористичної операції, 24 червня її було завершено. На вулицях згаданих міст з'явилася військова техніка, у Дербенті знеструмили центральну частину міста.

Бойовики, які вчинили теракти в Дербенті, засіли в одній із будівель поблизу ресторану “Хаял”. Співробітники спецслужб оточили район і заблокували бойовиків.

Також тривала перестрілка у Махачкалі поблизу церкви, в якій люди сховалися від бойовиків. Російські силовики під час бойових дій застосували тут бронетехніку.

Жертви і постраждалі

Згодом з’явилася інформація про те, що невідомі обстріляли машину з поліцейськими на площі у центрі села Сергокали неподалік Дербента.

Telegram-канал Baza повідомляє, що за даними очільника Дагестану, під час нападу в Дербенті та Махачкалі загинули 15 співробітників силових відомств, ще 17 дістали поранення. Також відомо про щонайменше дві жертви серед цивільних — це 66-річний отець Миколай із храму в Дербенті й охоронець із церкви в Махачкалі.

“Отця Миколу вбили в церкві в Дербенті, перерізали горло. Йому було 66 років, він був дуже хворий”, — написав у Telegram заступник голови громадської наглядової комісії Дагестану Шаміль Хадулаєв.

П'ятеро бойовиків були знищені: троє в Махачкалі і двоє в Дербенті. Двоє з них — сини очільника Сергокалінського району Дагестану Магомеда Омарова: Осман і Аділь Омарови. Ще один — його племінник. Магомеда Омарова доставили у відділ МВС. Також його виключили з “Единой России”.

За даними дагестанських пабліків, одним із убитих бойовиків виявився боєць ММА Гаджимурад Кагіров. Очевидці також повідомляли про затримання на пляжі в Махачкалі — ймовірно, затримані можуть бути пов'язані з нападниками.

Попередньо, терористи використовували американську гвинтівку Ar-15 під час нападу на поліцейських у Махачкалі.

У Дагестані тривають оперативно-розшукові заходи, співробітники спецслужби виявляють пособників терористів. 24, 25 і 26 червня оголошено в Дагестані днями жалоби. Відповідний указ підписав глава Дагестану Сергій Меліков.

Чи причетні спецслужби РФ і кому бійня може бути вигідна

Заворушення і стрілянину в Дагестані могли організувати російські спецслужби. Таку думку висловив голова Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

Найперше, Коваленко звернув увагу на такий момент: російські так звані “воєнкори” добре підготувалися. У нього склалося враження, що про всі події Z-блогери знали заздалегідь.

“Оперативно виходять тексти вже з висновками, десь я вже це бачив. Точно, в "Крокусі", який розстріляли ІДІЛівці, з якими давно працює ФСБ”, — зазначив він.

Коваленко назвав два основні фактори, що впливають на ситуацію в Дагестані:

популярність двох проповідників-салафітів, заборонених у РФ, які є головними ідеологами всіх попередніх протестів за мовчазної згоди частини імамів;
роль соцмереж, зокрема Instagram, яка є найпопулярнішою соцмережею в регіоні і не контролюється російськими силовиками.

“Яку б версію не придумав (глава ФСБ) Бортніков, керівництво ФСБ після "Крокуса" і Дагестану має піти у відставку”, — каже Коваленко.

За інформацією голови ЦПД, у російській спецслужбі ФСБ зараз триває протистояння між групами впливу, і нинішнього керівника Бортнікова активно намагаються випхати геть. Відповідно, не можна виключати, що події в Дагестані організовані однією з цих груп впливу.

“Також потрібно розуміти, що Кадиров вкрай слабкий у Чечні, також є проблема в Дагестані. Поступово все може докотитися до третьої Кавказької війни, коли сфери впливу почнуть ділити там”, — підсумував Андрій Коваленко.

Хто міг здійснити теракти в російському Дагестані: версія ISW

Північнокавказьке відділення Ісламської держави (ІД) Wilayat Kavkaz могло здійснити атаки на церкву, синагоги та правоохоронні структури в Дагестані. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Після нападу російська філія IS-K Al-Azaim Media опублікувала заяву, в якій хвалила “своїх братів з Кавказу” за те, що вони продемонстрували, на що вони здатні.

ISW пише, що Al-Azaim не взяв на себе відповідальність за саму атаку, але посилання на Кавказ свідчить про те, що відповідальність за напад несе Wilayat Kavkaz.

Аналітики звернули увагу на попередження від регіональної антитерористичної структури Шанхайської організації співробітництва про те, що організація активізувалася після нападу на “Крокус Сіті Холл” під Москвою та посилила заклики до вербування на Північному Кавказі.

У звіті йдеться про те, що влада РФ намагалася здійснити “невиразну антитерористичну операцію” на Північному Кавказі, але зосередилася на безпідставному звинуваченні в нападі України та НАТО. Для цих звинувачень немає підстав, пишуть аналітики.

“Дедалі більш напружені стосунки Росії з мусульманською меншиною, особливо на Кавказі, ймовірно, продовжуватимуть забезпечувати Wilayat Kavkaz та інші групи базою для вербування”, — додали у звіті.