Через терни до зірок: як Верховна Рада адаптує українське законодавство до вимог ЄC

«Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей» – такими словами президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про офіційний старт переговорів ЄС з Україною про вступ. 

Україна вже подолала значний відрізок на шляху євроінтеграції та виконала низку вимог. А частина важливих євроінтеграційних рішень набула чинності під час повномасштабного вторгнення.

Зокрема у цьому скликанні Верховної Ради вже зареєстрували 177 законопроєктів з ознаками євроінтеграційності, 58 із них уже стали законами. Всі вони були остаточно ухвалені парламентом та вступили у дію лише після повномасштабного вторгнення. 

Більшість євроінтеграційних законопроєктів реєстрували народні депутати, проте у відсотковому співвідношенні чинними актами частіше стають ініціативи президента та уряду. 

Рух «Чесно» проаналізував подані до українського парламенту євроінтеграційні законопроєкти від початку цього скликання і дотепер, аби продемонструвати, як Рада адаптує українське законодавство до вимог ЄС. 

Євроінтеграція в умовах великої війни

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу. Тоді президент Володимир Зеленський разом із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем підписали спільну заяву.

«Україна, заплативши таку величезну ціну за європейський вибір та безпеку Європи, буде у змозі пройти цей шлях», – наголошується у заяві.

Вже 1 березня 2022 року Євросоюз прийняв її, Україна отримала статус кандидата та політичне рішення про початок переговорів про вступ, а через два роки, 25 червня, вони офіційно розпочалися.

У липні 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що євроінтеграційні законопроєкти є пріоритетними і їм буде приділено особливо прискіпливу увагу. Після ухвалення окремої постанови щодо цього (№ 7595) євроінтеграційні законопроєкти розглядаються у парламенті за окремою процедурою і маркуються спеціальною позначкою.

Спікер парламенту пояснив, що у законопроєкти до першого читання комітети подаватимуть таблиці відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням ЄС, а до другого – додаткову експертизу. Крім того, у кожному комітеті буде підкомітет, який займатиметься саме євроінтеграцією. Водночас комітет з питань регламенту має врегулювати особливості внесення євроінтеграційних законопроєктів та пріоритетність їх розгляду. Загалом усі ці кроки були спрямовані на те, аби євроінтеграційні законопроєкти «не затримувались» у комітетах і відповідали міжнародним зобов’язанням ЄС.

Однак у коментарі Руху «Чесно» голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що у парламенті існує проблема «повноцінної політичної волі» і заплановану процедуру досі не закріпили у регламенті Верховної Ради, тому євроінтеграційні законопроєкти розглядаються відповідно до постанови.

Домашня робота парламенту

Від початку роботи Верховної Ради ІХ скликання у парламенті було зареєстровано 177 ініціатив, позначених як євроінтеграційні, проте лише 58 із них стали чинними актами (33%). Крім того, всі вони стали законами лише після повномасштабного вторгнення. До того за ці ініціативи з різних причин не голосували остаточно.

Зазначимо, що більшість євроінтеграційних законопроєктів були подані народними депутатами, далі йдуть ініціативи Кабміну та президента. Проте у відсотковому співвідношенні чинними актами частіше стають ініціативи президента (39%) та уряду (34%). 

У динаміці бачимо, що пік подання євроінтеграційних законопроєктів був у 2021 році, а остаточне голосування та їх підписання відбулося у 2023 році.

У секретаріаті Комітету з питань інтеграції України до ЄС Руху «Чесно» розповіли, що євроінтеграційних законопроєктів у цьому скликанні парламенту загалом було подано трохи більше – 192, з яких чинними стали 74, однак не всі вони мали відповідну позначку, а з частини ініціатив це маркування зняли через певні невідповідності. 

«Законопроєкти, які були ухвалені ще з 2019 року, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, не мали відповідного маркування, тому не можемо сказати, скільки загалом їх було до 2022 року. Крім того, комітет із євроінтеграції після розгляду зняв позначку з частини законопроєктів, які були визначені таким урядом. Загалом спершу не було визначеної процедури, хто може це робити. Наразі є дві інституційні можливості надати позначку євроінтеграційності законопроєкту чи зняти її – це уряд та віцепрем'єр-міністр з питань євроінтеграції України Ольга Стефанишина або наш комітет», – розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Серед ухвалених законів найбільше законопроєктів Комітету з питань правової політики та фінансів, а також екології, аграрного, правоохоронного й енергетичного комітетів. 

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС також розповіла, що наразі до другого читання у парламенті готуються 29 євроінтеграційних законопроєктів, до першого – 16, 36 перебувають на початковому розгляді комітету.

Серед ключових ухвалених євроінтеграційних законопроєктів, очевидно, ті, що стосувалися виконання семи блоків реформ, які супроводжували рішення про кандидатство України в ЄС (реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, антикорупція, включно із призначенням керівника САП, боротьба з відмиванням коштів, втілення антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини).

Зокрема це законопроєкти, які стосувалися не лише економічної площини, а радше сфери верховенства права, прав та свобод – повернення вимоги про е-декларування публічних службовців, доброчесне лобіювання, закон про медіа, про нову процедуру конкурсного відбору кандидатур на посаду судді, посилення повноважень Антимонопольного комітету України тощо.

Надалі, за словами голови комітету з євроінтеграції, зусилля українського парламенту мають бути спрямовані першочергово на супровід плану для Ukraine Facility, який стане основою для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС протягом 2024–2027 років. Крім того, є низка вимог від міжнародних партнерів та фінансових організацій для надання Україні наступних траншів макрофінансової допомоги.

Євроінтеграція – стимул для Верховної Ради 

Реалізація Україною євроінтеграційних зобов’язань позитивно вплинула і на роботу українського парламенту, зокрема консолідації довкола ухвалення відповідних законопроєктів. 

Крім того, за словами самих нардепів, зросло усвідомлення відповідальності за те, що Україна не може провалити свої міжнародно-правові зобов’язання, які безпосередньо впливають на спроможність країни чинити спротив агресору.

Підтримка євроінтеграційних законопроєктів під час голосувань у сесійній залі відображається і у даних голосувань серед усіх фракцій та груп, вони мають у середньому 62% голосів «за».

Водночас варто зауважити, що більший рівень підтримки серед депутатських груп, які утворилися після розпуску забороненої проросійської партії ОПЗЖ, не значить, що вони змінили прапор Митного союзу, який вони раніше активно підтримували, і тепер щиро підтримують інтеграцію України до ЄС. Їхня підтримка цього блоку законопроєктів іде у загальному руслі зміни поведінки голосування після повномасштабного вторгнення, і теперішні рішення у Раді не проходять без системної підтримки депутатських груп із колишньої ОПЗЖ.

Рух «Чесно» раніше писав, що від початку роботи ВРУ 9-го скликання ці депутати найменше брали участь у голосуваннях та найбільше були відсутні. Однак після повномасштабної агресії Росії вони почали голосувати за, кількість голосів проти різко пішла на спад і дійшла до мінімуму, водночас значно збільшився відсоток «відсутніх» депутатів під час голосувань. 

Натомість позиція «утримуватись» серед депутатів інших опозиційних фракцій та груп під час розгляду євроінтеграційних ініціатив переважно пов’язана із конструктивною критикою та застереженнями. 

Голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголошує, що не всі законопроєкти із позначкою щодо євроінтеграційності автоматично означають, що це якісна ініціатива.

«Коли біля законопроєкту стоїть прапорець ЄС, це не означає, що він ідеальний. Це означає, що предмет регулювання даного законопроєкту безпосередньо стосується наших міжнародних правових зобов’язань. Ми бачимо купу випадків, коли тексти таких ініціатив виписано далеко не ідеально, навіть коли законопроєкт внесений Кабміном», – наголошує Климпуш-Цинцадзе.

Нардепи підкреслюють, що порівняно з парламентом Кабінет міністрів України має у рази більшу спроможність для підготовки законопроєктів, їх перевірки на відповідність директивам чи регламенту Європейського Союзу. 

Водночас у парламенті позитивно оцінюють те, що Комітету ВРУ з питань євроінтеграції надали можливість робити експертизу законопроєктів до другого читання, перш ніж вони з’являються у залі. 

Олександр Саліженко, Рух «Чесно»