«Медіачек»: ТРК РАІ у сюжеті про знесення павільйону на ринку не відокремила коментарі від фактів, не дотрималася повноти й неупередженості

Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

Висновок №198

щодо сюжету телерадіокомпанії «РАІ» під назвою

«Чи законно знесли торговий павільйон у Заболотові»

І. Дані щодо скарги й оскаржених матеріалів

1. 19 вересня 2023 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від КП «Заболотівський комунальний ринок» на вказаний матеріал, у якій стверджується про упередженість, «відділення фактів від коментарів» і порушення журналістської етики.

2. Оскаржений сюжет був розміщений на сторінці ТРК «РАІ» в соціальній мережі «Фейсбук» 18 вересня 2023 року, тривалість — більш як 4,5 хв. Автора не вказано.

3. Сюжет розповідає про те, що підприємиця Любов Гриник оскаржує знесення на комунальному ринку торговельного павільйону, збудованого її батьком.

4. Редакція не прокоментувала для Ініціативи доводи скарги.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти й редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрилансерів, пресслужб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9).

2. Редакційний статут ПП «Телекомпанії «РАІ» від 16 травня 2007 року:

«Стаття 6. Принципи редакційної політики щодо точності поширюваної інформації:

Журналісти телерадіоорганізації мають виходити із того, що точність інформації визначається збереженням її первинного змісту з метою недопущення введення аудиторії в оману, і дотримуватись наступних правил:

— інформація має висвітлюватись повно, крім викладу самої події, необхідно намагатися викласти також інформацію про час і місце, коли вона відбулась, її учасників, і найважливіші обставини, за яких вона сталась;

— висловлювання власної думки журналіста телерадіоорганізації в інформаційних передачах (крім авторських інформаційно-аналітичних передач) припустиме тільки з питань телерадіомовлення, необхідно утримуватися також від лексики, яка має оцінювальне значення та емоційно забарвлених висловлювань».

Стаття 7. Принципи редакційної політики щодо неупередженості поширюваної інформації:

Журналісти телерадіоорганізації мають виходити із того, що неупередженість інформації визначається однаковим ставленням до всіх осіб, які є учасниками подій або гостями передач, і дотримуватись наступних правил:

— особам, підданим у передачі критиці, має бути надана можливість дати відповідь в межах цієї передачі».

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Медіа та журналісти мають розуміти, що вони беруть коментарі у сторін конфлікту не для того, аби дати їм виговоритися, а для представлення інформації за темою своїй аудиторії. Відповідно, журналіст при потребі має ставити додаткові, уточнювальні питання.
2. Межі розгляду. «МедіаЧек», виходячи зі своєї компетенції та ресурсів, оцінює суто оскаржений сюжет і не має можливості чи повноважень оцінювати позиції його фігурантів — адміністрації ринку, представників місцевої влади чи підприємиці.
3. Повнота інформації. Відеосюжет нібито присвячений знесенню торговельного павільйону на комунальному ринку. Але інформації про обставини його спорудження та конкретні мотиви демонтажу (крім загального пояснення про «відсутність документів» від директора ринку) в сюжеті немає. Не уточнили цього автори сюжету ні в сторін конфлікту при отриманні їхніх коментарів, а також не залучили незалежних експертів, які могли б прокоментувати ситуацію.

Деякі коментарі виглядають недоладно сформульованими (як коментар директора ринку), інші стосуються не питання знесення павільйону, а благоустрою комунального ринку загалом (як коментар заст. нач. відділу економрозвитку селищної ради Івана Рурика). Проте це не заважало журналістам поставити уточнювальні питання, ба навіть зобов’язувало їх це зробити. При цьому коментарі підприємиці та прихильного до її позиції місцевого депутата подані явно розлого.

Коментар І.Рурика самі ж журналісти супроводжують відео торгових рядів, зарослих бур’яном, словесно акцентують увагу на бур’яні, але не уточнюють у чиновника нічого з цього приводу й не подають його прямої мови про ці ряди. У своєму коментарі депутат Василь Ілин повідомляє про «списування» («втихаря»), на його думку, чималих коштів керівництвом ринку. Журналісти не уточнюють у нього, що саме він має на увазі (розкрадання?), чим депутат може підтвердити такі заяви та, зрештою, як вони пов’язані з демонтажем торгового павільйону. Коментарів керівника ринку конкретно на ці звинувачення депутата в сюжеті немає, як і не відомо, чи ставили журналісти йому такі питання взагалі.

Тобто журналісти не поставили додаткові питання коментаторам, не подали в сюжеті достатньо інформації за темою, а глядачі не отримали змогу розібратися в питаннях щодо того, на яких умовах на території комунального ринку може бути збудований приватний торговельний павільйон і як було збудовано конкретно цей, чим саме обґрунтовують свої позиції сторони конфлікту з правової точки зору. Отже, в сюжеті вбачається порушення п. 6 Кодексу етики українського журналіста та абз. 3 ст. 6 Редакційного статуту ПП «ТРК “РАІ”».

4. Відокремлення фактів від коментарів. На початку сюжету голос диктора заявляє, що підприємиця Л.Гриник «шукає справедливості». Сам по собі такий зворот емоційно натякає на прояв якоїсь несправедливості щодо неї в минулому. А після 55 сек. сюжету журналіст згадує про «руйнування» павільйону, хоча нейтральним терміном у цій ситуації був би «демонтаж». В описі до сюжету на ФБ-сторінці телекомпанії зазначено зокрема: «Конструкцію знесли без жодних попереджень у грудні 2021 року».

Хоча такі епітети з боку медіа не є численними в розглядуваному сюжеті, проте пасаж про кілька років «пошуку справедливості» підприємицею вміщено на самому його початку. Незалежно від того, як скаржник сформулював власну скаргу, Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що в цьому сюжеті порушено професійний стандарт журналістики з відокремлення фактів від коментарів та оцінок (перше речення пункту 9 Кодексу етики та абзац 4 статті 6 Редакційного статуту РАІ).

5. Неупередженість. Емоційні коментарі журналістів у сюжеті мають критичну спрямованість щодо керівництва комунального ринку. Велика частина сюжету присвячена прямій мові підприємиці, тоді як автори сюжету не спромоглися прояснити статус демонтованого павільйону та підстави його демонтажу. В сюжеті немає коментарів керівництва ринку та селища щодо кількох озвучених претензій. Тому «МедіаЧек» вважає розглядуваний сюжет упередженим щодо скаржника (поруш. другого реч. п. 9 Кодексу етики та ост. абзац ст. 7 Редакційного статуту ТРК «РАІ»).

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що Телерадіокомпанія РАІ у сюжеті під назвою  «Чи законно знесли торговий павільйон у Заболотові» порушила пункти 6 і 9 Кодексу етики українського журналіста та абзаци 3 й 4 статті 6, абзац 7 статті 7 Редакційного статуту ПП «Телекомпанії “РАІ”».

У цьому висновку не оцінювалася діяльність комунального ринку Заболотова чи Л.Гриник.

20 червня 2024 року