Чоловіків — на фронт, жінок — у підземки: як змінюється ринок праці під час війни

Українок готуватимуть до роботи далекобійницями та водіями автобусів. Для цього міністерство інфраструктури розробляє загальнонаціональну програму навчання жінок водінню великогабаритного транспорту.

За інформацією відомства, бізнес виявив зацікавленість і пропонує надати всі можливі ресурси для підготовки фахівців.

Зазначимо, що в лютому 2024 року нестача водіїв комунального транспорту в регіонах сягнула 30%. Зараз дефіцит ще більший.

На сайтах з пошуку роботи "висять" сотні вакансій для водіїв різних категорій і спеціалізацій: від таксистів до міжнародників. З цієї причини транспортні компанії звернулися до уряду з проханням допомогти підготувати жінок.

Раніше на гострий дефіцит фахівців у традиційно "чоловічих" сферах скаржилисяв київському метрополітені. Через брак машиністів підприємству довелося збільшити інтервал руху поїздів.

За інформацією метрополітену, в Україні не вистачає електромеханіків, токарів і слюсарів. На сайтах із пошуку роботу налічується:

• 83 вакансії машиністів електропоїздів;
• 48 вакансій електромеханіків;
• 161 вакансія токарів і слюсарів за відповідними напрямами.

"Причиною збільшення кількості вакансій є частково вимушена міграція, специфіка професій та мобілізаційна робота у зв'язку з воєнним станом. Зокрема, близько 7% співробітників метрополітену зараз перебувають у лавах ЗСУ, і їхня кількість постійно збільшується", — повідомляли в метрополітені.

Попит на "чоловічі" професії

За словами голови правління фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, голови Всеукраїнської профспілки Наталії Землянської, дисбаланс попиту і пропозиції робочої сили, притаманний українському ринку праці впродовж останніх років, останніми роками набув нових смислів.

Так, у січні-травні 2024 року з понад 335 тисяч осіб, які отримували послуги в службі зайнятості, 77% становили жінки (до початку великої війни — близько 55%) віком від 35 до 55 років, з вищою та професійно-технічною освітою, більше половини з яких проживають у місті.

"У зв'язку з мобілізацією виникають труднощі з укомплектуванням вакансій за традиційно "чоловічими" професіями — будівельники, електрогазозварники, слюсарі, електромонтери, водії, і саме жінки в умовах війни посідають ці вакансії. Це сприяє розширенню гендерних ролей і змінює суспільні уявлення про можливості жінок у робочій сфері", — каже Фокусу Землянська.

Експерт зазначає, що роботодавці гостро потребують співробітників. І оскільки основну частку безробітних становлять жінки, їм намагаються технологічно полегшити функції, які раніше були фізично важкими.

"Можу сказати, що попит у жінок на традиційно "чоловічі" професії дуже високий. Так, наприклад, протягом двох тижнів після того, як Київський метрополітен опублікував оголошення про набір жінок, вони отримали 450 заявок на 30 можливих місць", — продовжує Землянська.

Серед випадків заміщення "чоловічих" посад:

• машиніст підземних установок — 29 жінок;
• гірник — 31 жінка;
• стовбуровий підземний — 6 жінок;
• слюсар-сантехнік — 3 жінки;
• вантажник — 8 жінок;
• стрілець — 12 жінок;
• електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання — 4 жінки.

Експерт зазначає, що тенденція до зростання кількості жінок, які обирають для навчання професії, що традиційно вважалися "чоловічими", спостерігається з другого півріччя 2023 року. Серед популярних напрямів:

• машиніст насосних установок;
• машиніст крана;
• слюсар з механоскладальних робіт;
• машиніст підземних установок;
• вантажник;
• оператор верстатів із програмним керуванням;
• гірник;
• слюсар-ремонтник;
• водій тролейбуса.

Загалом торік зі 158 тис. працевлаштованих жінок 677 українок отримали роботу за вакансією "оператор заправних станцій", 253 — "машиніст насосних установок", 14 — "водій навантажувача".

Як перенавчають кадри

Якщо жінка хоче працювати електромонтером чи слюсарем і має відповідний досвід, фахівці служби зайнятості посприяють їй у працевлаштуванні та допоможуть здобути професійну освіту.

У структурі повноцінно діють 8 центрів професійно-технічної освіти (Дніпропетровський, Полтавський, Харківський, Одеський, Львівський, Рівненський, Сумський, Івано-Франківський) для підготовки дорослого населення.

У 2023 році за направленням Державної служби зайнятості навчання проходили 25 200 жінок, з початку 2024 року до навчання розпочали — 16 900 жінок.

Найбільша чисельність за регіонами:

• у Львівській — 2 200;
• Дніпропетровській — 2 000;
• Рівненській — 1 500;
• Полтавській та Івано-Франківській — 1 000.

Протягом 2023 та з січня 2024 років у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості жінки навчалися за такими професіями:

• тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва;
• електрогазозварники та зварювальники ручного зварювання;
• токарі;
• водії тролейбуса;
• оператори важких машин;
• електромонтери;
• водії навантажувачів;
• одна жінка навчалася в Рівному за професією коваль ручного кування.

Також жінки проходять навчання за такими актуальними напрямами, як керування БПЛА, FPV від початку до майстерності, створення власного бізнесу.

Щоб жінки могли здобути нову професію, Державна служба зайнятості видає ваучер на навчання. Цей документ дає право безоплатно пройти навчання в навчальних закладах або в роботодавця за обраною професією чи спеціальністю. Мінекономіки затвердило перелік зі 124 найменувань, куди входять IT-технології, будівництво, транспорт, промисловість, медицина, залізничні спеціальності.

Отримати ваучер може будь-яка людина, яка належить до однієї з таких категорій:

• громадяни, старші за 45 років;
• звільнені з військової служби;
• ВПО;
• особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
• особи з інвалідністю;
• особи, які в період воєнного стану в Україні зазнали поранень або травм унаслідок воєнної агресії.

Протягом 2023 року ваучер отримали 18 000 осіб. З них 12 900 — жінки.

Від початку 2024 року ваучер отримали близько 11 000 осіб, із них 7 000 — жінки.

Не всі "чоловічі" професії для жінок: які є обмеження

Землянська додає, що обмеження для жінок при працевлаштуванні на традиційно "чоловічі" вакансії можуть бути лише за станом здоров'я, якщо робота висуває особливі вимоги. Наприклад, професії операторського профілю, роботи, пов'язані з перебуванням на висоті або на глибині, вплив умов праці на загальний стан організму людини (температурний режим, вібрації, тиск) — усе це вимагає від працівника міцного здоров'я, відсутності хронічних захворювань або інвалідності. Однак роботодавці в жодному разі не можуть висувати вимоги чи обмеження за віком.

Що стосується заробітної плати, через дефіцит кадрів умови диктує працівник, а не роботодавець, вважає експерт.

"За останніми даними Мінекономіки, різниця в зарплатах чоловіків і жінок загалом в Україні становила 18-19%. Однак на сьогодні немає досліджень, які б підтверджували, що жінки на "чоловічій" роботі отримують меншу оплату", — зазначає Землянська.

Зазначимо, що відповідно до чинного законодавства держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, а також статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, сімейних обов'язків, місця проживання тощо.

Крім того, забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу тільки жінкам або тільки чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі.

Законодавство у сфері зайнятості покликане протидіяти дискримінації та передбачає відповідальність за порушення встановлених вимог, зокрема, йдеться про штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення.

Як змінюється ринок праці під час війни

За 5 місяців поточного року, порівняно з аналогічними періодом минулого року, спостерігається тенденція до збільшення чисельності:

• працевлаштованих жінок — з 45 100 до 47 800 осіб (зростання 5,9%);
• жінок, які проходили професійне навчання — з 9 700 до 16 900 осіб (зростання 75,3%);
• жінок, які отримали ваучер — з 3 700 до 7 000 осіб (зростання 91,6%);
• жінок, які брали участь у громадських роботах і роботах тимчасового характеру, з 6 300 до 11 200 осіб (зростання 76,9%).

Крім того, спостерігається тенденція до збільшення чисельності осіб з інвалідністю, які:

• отримали роботу — з 2 700 до 3 400 осіб (зростання 25,9%);
• проходили професійне навчання — з 475 до 977 осіб (зростання 205,7%);
• отримали ваучер — з 86 до 500 осіб (зростання 581,4%);
• брали участь у громадських роботах і роботах тимчасового характеру з 400 до 724 осіб (зростання 81,0%).

Також збільшилася кількість молодих осіб до 35 років, які:

• знайшли роботу за сприяння служби зайнятості — з 13 200 до 14 300 осіб (зростання 8,9%);
• проходили професійне навчання — з 3 000 до 5 700 осіб (зростання 88,2%);
• отримали ваучер, з 61 до 498 осіб (зростання 816,4%);
• брали участь у громадських роботах і роботах тимчасового характеру — з 1 400 до 2 200 (зростання 58,6%).

Фокус раніше писав, що майже 74% представників бізнесу зіткнулися з дефіцитом співробітників, у зв'язку з мобілізацією і вимушеною міграцією.

Також Фокус розповідав, як бізнес поступово адаптується до роботив умовах війни та кадрового голоду.