Росія нарощує виробництво дронів, але натрапляє на труднощі – санкції

1. «Російський Swift» потрапив під санкції ЄС.

• Євросоюз у 14-му пакеті санкцій заборонив іноземним банкам використовувати «російський Swift» – Систему передачі фінансових повідомлень (СПФС), через яку проводиться частина транзакцій з Росією.
• Європейським компаніям буде заборонено підключатися до неї та здійснювати транзакції з тими, хто використовує СПФС за межами Росії.
• Фактично, це означає відрізання порушників від європейської фінансової системи.
• Центробанк створив «російський SWIFT» у 2014 році після перших санкцій за анексію Криму. Вона спочатку планувалася як резервна, але після початку повномасштабної війни її довелося робити основною: з жовтня 2023 російські банки зобов'язані проводити всі внутрішні платежі через СПФС. До неї можуть підключатись і іноземні учасники.
• За даними Центробанку РФ, на початок року у СПФС було 556 російських та іноземних користувачів. З них 159 іноземних із 20 країн, включаючи 58 банків. Серед них банки Китаю, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Казахстану.

2. Російська «дочка» китайського Bank of China, «Бенк оф Чайна», з 24 червня призупинить операції з російськими банками, включеними до SDN-список США.

• З рештою партнерів, які не потрапили під обмеження Вашингтона, співробітництво буде продовжено.
• Рішення «Банк оф Чайна» пояснюють прагненням уникнути загрози вторинних санкцій.
• «Банк оф Чайна» спеціалізується на кореспондентському обслуговуванні російських банків, операціях з валютою та банкнотних угодах. Його розрахунковий бізнес зосереджений на платежах у юанях між Росією та Китаєм.

3. У Росії активно розбудовують нові виробничі потужності з виготовлення БПЛА Shahed-136/131 в єдиній економічній зоні «Алабуга».

• У контракті про постачання дронів та технологій між Іраном і Росією йдеться про 6 тисяч безпілотників-камікадзе.
• Росіяни планують масштабувати виготовлення іранських баражувальних боєприпасів до рівня 10 тисяч одиниць на рік.
• Утім, станом на зараз отримання й збірка такої кількості «Шахедів» виглядають для агресора занадто амбітною метою: за майже рік після початку виробництва у Татарстані росіяни в середньому запускали по Україні 362 баражувальних боєприпаси на місяць.
• Росіяни не обмежилися лише тим, що їм передали іранські партнери. Вони вирішили покращувати «мопеди», а також нарощувати їх виробництво.
• З останнім у них, судячи з усього, виникли неабиякі проблеми, адже суттєвого збільшення використання безпілотників такого типу поки що немає.
• Росіяни так чи інакше бажають наблизитися до омріяної цифри у виробництві 10 тис. безпілотників-камікадзе – без закупівлі запчастин за кордоном, складних схем «сірого» експорту тощо.

4. Рада ЄС затвердила 14-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів у відповідь на російську агресію проти України.

• Відповідне рішення ухвалили 24 червня, повідомляє пресслужба Ради ЄС.
• 14-й пакет зокрема включає обмежувальні заходи щодо 116 фізичних та юридичних осіб.
• Зокрема, ЄС заборонить послуги з перевантаження російського зрідженого природного газу на території Євросоюзу;
• Крім того, ЄС заборонить нові інвестиції, а також надання товарів, технологій і послуг для завершення споруджуваних проєктів щодо зрідженого природного газу, таких як Arctic LNG 2 і Murmansk LNG.

5. Євросоюз у прийнятому 14-му пакеті антиросійських санкцій передбачає «додаткові інструменти» проти їхнього обходу, зокрема заборона дочірнім компаніям у третіх країнах брати участь у діяльності, що розглядається як обхід.

• «Насамперед, материнські компанії ЄС повинні будуть докласти всіх зусиль, щоб їхні дочірні компанії у третіх країнах не брали участі у будь-якій діяльності, яка веде до результату, якому санкції покликані запобігти», – йдеться у комюніке Ради ЄС.

6. ЄС у рамках 14-го пакету санкцій уточнив деталі заборони на імпорт російських алмазів.

• Зокрема, блок відклав заборону на купівлю ювелірних виробів з діамантами російського походження, які були перероблені в третіх країнах.
• Санкції тепер не поширюються на діаманти, які перебували на території ЄС чи третьої країни (але не Росії) або були ограновані у третій країні до набрання чинності забороною російських алмазів. Це передбачає захист інвестора від зміни законодавства.
• При такому підході старе правило продовжує застосовуватися до деяких існуючих ситуацій, тоді як нове стосується всіх майбутніх випадків.

7. Глави МЗС країн ЄС ухвалили рішення використати доходи від заморожених активів РФ на суму 1,4 млрд євро для виділення військової допомоги Україні, – про це заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.

• Крім цього, за його словами, Угорщина домоглася, щоб 14-й пакет санкцій ЄС не торкався проєкту будівництва АЕС «Пакш-2» у їхній країні за участю «Росатому».

8. Євросоюз розробив юридичний механізм для обходу вето Угорщини на купівлю зброї для України за рахунок прибутку від заморожених російських активів, повідомив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.

• Спосіб буде «складним, як і будь-яке юридичне рішення», але він має спрацювати, заявив Боррель.
• Керівництво ЄС запропонувало Угорщині угоду, аналогічну тій, яку НАТО уклала з прем'єр-міністром Віктором Орбаном: Будапешт не бере участі у військовій місії альянсу по Україні, але й не блокує рішення блоку.
• Влада Росії називала заходи щодо заморожених на Заході російських активів крадіжкою.

9. ЄС «зачинить двері» для Грузії, якщо влада продовжуватиме свою нинішню політику, – Жозеп Боррель.

• Євросоюз може скасувати європерспективу для Грузії, якщо влада країни продовжуватиме йти курсом, який обрала.
• «Не чекайте сьогодні на конкретні рішення. Але у короткостроковій перспективі є заходи, які можна вжити. Наприклад, припинення підтримки через Європейський фонд миру, або припинення політичних контактів на високому рівні, або розгляд можливості припинення певної частини фінансової підтримки, яка надходить безпосередньо до уряду. Ми не хочемо впливати на цивільне населення. Але рішення є, і вони перераховані, і (після зустрічі) я зможу вам сказати про реакцію міністрів на мої пропозиції», – сказав дипломат.

10. Північна Корея поставила до Росії близько 1,6 млн артилерійських снарядів із серпня минулого року до січня 2024 року.

• Такі дані відображені у дослідженні Аналітичного центру перспективних оборонних досліджень (C4ADS) та джерел у російській транспортній компанії.
• У період із серпня по січень із двох портів на Далекому Сході до 16 населених пунктів на кордоні з Росією було доставлено 74 тис. метричних тонн вибухівки, що відповідає вазі 1,6 млн артилерійських снарядів того типу, який Росія використала у війні.
• За даними C4ADS, ці вантажі маркувалися як боєприпаси, хоча в документації вони значилися як вибухові речовини. Саме в цей період російські вантажні судна курсували між Далеким Сходом та КНДР. Згідно з аналізом супутників знімків і даних про морський рух, чотири судна під російським прапором спочатку були пришвартовані в північнокорейському порту Раджин, а потім вирушили до Росії, де відбулося вивантаження снарядів.
• Озброєння надходило на склади протягом тижня з моменту прибуття корабля до російського порту. Вантажі з кораблів прямували на 16 об'єктів, 12 з яких розташовані поблизу відомих складів боєприпасів. За даними супутників, у зазначений період на об'єктах з'явилися контейнери, які раніше можна було побачити в порту.
• Крім того, ці склади були зведені захисні насипи, що вказують на розширення зони зберігання.
• За даними південнокорейської розвідки, КНДР вже постачає озброєння Кремля після того, як Путін звернувся за допомогою до Пхеньяну влітку 2022 року на тлі серії невдач російської армії в Україні.
• З Північної Кореї у РФ було направлено майже 5 млн артилерійських снарядів, а також балістичні ракети, у відповідь Москва почала постачати до Пхеньяну танки, літаки та технології для програми супутників-шпигунів.

11. Китай імпортував з Росії урану та інших радіоактивних з'єднань на максимальні за весь час 233 мільйони доларів, свідчать дані китайської статслужби.

• Загальний обсяг покупок Китаєм у Росії урану та інших радіоактивних елементів, ізотопів і з'єднань у травні 2024 року досяг 233 мільйонів доларів.
• Це стало максимальним значенням за весь час ведення статистики, з 2015 року.
• При цьому з квітня по травень обсяги поставок злетіли у 3,4 раза з 70 мільйонів доларів.
• Усього за перші п'ять місяців цього року Пекін купив у Москви урану та решти елементів на 311 мільйонів доларів. Найбільше у травні КНР купувала збагачений уран – на 231,5 мільйона доларів. На інші з'єднання припало 1,4 мільйона.