ЄС відкрив для України переговори про вступ: що отримають українці і чи зможемо ми стати членом Євросоюзу до 2030 року

У вівторок, 25 червня, у Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція щодо вступу України до ЄС. Саме вона дала старт офіційним переговорам про наше членство в блоці.

Взагалі-то процес відкриття для України офіційних переговорів про вступ мав розпочатися ще в грудні 2023 року на саміті ЄС у Брюсселі. Проте тоді через позицію Угорщини та невиконані Києвом кілька з семи рекомендацій Єврокомісії (ЄК), у висновках Європейської Ради записали, що "відповідні рамки переговорів будуть ухвалені" пізніше. Все ускладнювалося ще й виборами до Європарламенту (ЄП) 6-9 червня.

В ЄС побоювалися, що ультраправі партії, які не підтримують подальше розширення ЄС, здобудуть значно більше місць у ЄП, тому вирішили відкласти питання відкриття для України та Молдови офіційних переговорів про вступ до Євросоюзу на кінець червня. Хоч у листопаді минулого року європейські ЗМІ писали про березень, бо саме тоді Україна завершила виконання всіх умов ЄК: ухвалення законів про збільшення штатної чисельності НАБУ та лобізм; врахування всіх рекомендацій Венеційської комісії в законах про нацменшини, державну мову, медіа, освіту тощо.

Ще в квітні президент Зеленський заявляв, що Україна повністю реалізувала свою частину зобов’язань для початку переговорів щодо вступу. Навіть угорський прем’єр Віктор Орбан днями пообіцяв не блокувати це рішення, хоч і не згоден із ним, бо, за його словами, "спочатку треба визначити, якими будуть наслідки прийняття країни, що перебуває в стані війни, чиї кордони не визначені на практиці".

Тож, що Україна насправді отримує від відкриття офіційних переговорів про вступ до ЄС? Чи станемо ми членом Євросоюзу до 2030 року? Та чи можливо це до закінчення війни? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Що далі: шість кластерів переговорів

"Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей для України та Молдови, а також для нашого союзу", – заявила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн, відкриваючи офіційні переговори про вступ для Києва та Кишинева. Хоча фактично це рішення ЄС ухвалив ще в восени минулого року.

За словами президента Європейської ради Шарля Мішеля, це історичний момент і ключова віха, а також початок тривалого процесу: "Хоч сьогодні ми відзначаємо значний крок вперед, ми також повинні визнати, що шлях попереду вимагатиме постійних зусиль, самовідданості й істотних реформ. Україні та Молдові потрібно буде продовжувати роботу зі зміцнення інституцій, боротьбу з корупцією та посилювати економічну стабільність, щоб відповідати суворим стандартам повноправного членства в ЄС".

Тобто, для повноправного членства в ЄС Україна має відповідати Копенгагенським критеріям (які ЄС ухвалив понад 30 років тому, готуючись до прийняття країн Центральної і Східної Європи. Це: демократія; верховенство права; захист прав меншин; вільна ринкова економіка; захист прав людини тощо. При цьому, під час кожної хвилі розширення ЄС залишає за собою визначення дедлайну вступу кожної окремої або групи країн. Минулого року Шарль Мішель говорив, що до 2030 року ЄС має бути готовий до наступної хвилі розширення, що викликало багато критики всередині блоку, особливо на тлі виборів до ЄП.

Свою заявку на вступ Україна спрямувала до Брюсселя 28 лютого 2022 року – на четвертий день повномасштабного російського вторгнення. Вже тоді було зрозуміло, що план Путіна "Київ за три дні" провалився, але ніхто в ЄС серйозно не розглядав можливість членства України. Проте вже 23 червня 2022 року ми отримали статус кандидата на вступ разом із 7-ма рекомендаціями ЄК для подолання наступної сходинки – відкриття офіційних переговорів. Після їхнього звершення, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Україні доведеться подолати ще три важливі кроки:

• висновок ЄК про успішне завершення переговорів та досягнення Україною відповідності критеріям вступу;
• рішення про підписання Угоди про вступ України до ЄС;
• ратифікація угоди парламентами держав-членів ЄС (а також ЄП та ВРУ – ред.) і набуття Україною повноправного членства в ЄС.

"Завтра (у вівторок, 25 червня, на Міжурядовій конференції щодо вступу України до ЄС - ред.) буде інавгураційна частина, потім будуть шість кластерів переговорів, які будуть відкриватися та закриватися, це вже будуть фахівці у відповідних галузях працювати та приводити законодавство України у відповідність до стандартів ЄС", - уточнив Дмитро Кулеба.

Що таке кластери переговорів? Всього їх, як вже зазначено вище, шість: внутрішній ринок, сільське господарство, зовнішні відносини тощо. По суті, до цих шести кластерів входять 33 із 35 переговорних розділів, за якими ЄК проводить скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. У великому поясненні до відкриття офіційних переговорів про вступ, який підготував Офіс віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, зазначається, що у 2023 році український уряд вже провів цей селф-скринінг, хоч він і не був обов’язковим на цьому етапі.

"За його результатами, Україні необхідно повністю або частково імплементувати близько 3 тис. актів права ЄС. Найбільший обсяг змін припадатиме на розділи: транспорт; продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика; свобода підприємництва і надання послуг; фінансові послуги; та вільний рух товарів", - зазначається у документі.

Членство до 2030 року: як цього досягти

Як від українських, так і європейських урядовців, чиї країни вже проходили вступні переговори, доводилося чути, що в середньому цей процес триває 5-7 років. Проте, наприклад, з огляду на проблеми, які у нас виникли з Польщею щодо експорту певних видів нашої с/г продукції, переговори по кластеру 5 "ресурси, с/г та політика згуртованості" можуть тривати й довше.

ЄС відкрив для України офіційні переговори про вступ ще під час головування в блоці Бельгії. І, за словами міністерки закордонних справ цієї країни Аджи Лябіб, - це чіткий сигнал Путіну, який намагався послабити Україну й відібрати її майбутнє. Проте, вже за тиждень починається піврічне головування Угорщини. Тому легко нам точно не буде, який би кластер переговорів ми не відкрили. Хоча, за словами Аджи Лябіб, особливу увагу Україні все ж треба приділити судовій реформі, боротьбі з корупцією, а також захисту й недискримінаційному ставленню до осіб, що належать до національних меншин.

Саме на останньому – правах угорської нацменшини в Україні – вже понад сім років спекулює уряд проросійського Віктора Орбана. Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина, яка у вівторок, 25 червня, очолювала українську делегацію на переговорах про вступ, підтвердила готовність Києва виконати 11 вимог Будапешта щодо захисту прав нацменшин, які, під час візиту до Ужгорода в січні, передав угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто, й які були включені до переговорних рамок вступу України в ЄС.

"Очікуємо такого ж внеску для подальшого взаєморозуміння, довіри та поваги від наших партнерів-сусідів", – додала Стефанішина.

Проте членство України в ЄС, навіть коли ми на всі сто відсотків відповідатимемо Копенгагенським критеріям та закриємо переговори по всім шести кластерам, - це суто політичне консенсусне рішення країн-членів блоку. До того ж, існує певна черговість (хоч офіційно такої процедури й немає). Наразі девʼять країн на різних етапах вступу до ЄС: Албанія, Боснія, Косово, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Україна, Молдова та Грузія.

По-перше, ще восени минулого року ТСН.ua писав, що спочатку, очевидно, до ЄС вступатимуть країни Західних Балкан, які обʼєктивно вже дуже довго чекають, й не хочуть поєднувати свій вступ з євроінтеграцією України та Молдови до ЄС.

По-друге, хоч офіційно в Брюсселі про це не кажуть, але закінчення війни й вирішення питання окупації Росією територій України та Молдови буде вагомим фактором під час вступу до ЄС.

Ще у грудні минулого року, одразу після історичного для нас саміту ЄС у Брюсселі, де лідери країн-членів ухвалили політичне рішення відкрити для України переговори про вступ, ТСН.ua вже писав, що немає положень, які б зобов’язували Україну завершити війну (або Молдову врегулювати питання Придністров’я – ред.) до фактичного вступу до ЄС. В угодах ЄС про це не сказано, бо, коли вони готувалися, не було таких прецедентів. Проте, повторимося, це може стати вагомим політичним важелем для таких, як проросійський Віктор Орбан (хоча до моменту вступу України до ЄС він вже майже напевно піде на політичну пенсію – ред.), гальмувати євроінтеграцію України.

Наразі ж всі в ЄС наголошують, що принципове політичне рішення ухвалене – Україна та Молдова мають стати членами ЄС. Проте, головне для нас, – щоб це не стало замінником нашого вступу до НАТО. Вже давно в Євросоюзі тривають дискусії, а від початку політичного хаосу у США вони посилилися, про створення європейського оборонного союзу та власних ЗС. Також багато хто нагадує, що стаття 42.7 Ліссабонського договору (що є фактично конституцією ЄС) каже: "Якщо держава-член є жертвою збройної агресії на своїй території, інші держави-члени зобов'язані надати їй допомогу та сприяння всіма доступними їм засобами". Проте на практиці ця стаття не працює щодо таких країн, як, наприклад, Кіпр. Туреччина окупує північну частину Кіпру від 1974 року, й досі це питання неврегульоване. Але це жодним чином не завадило Кіпру 2004 року вступити до ЄС.

Тож, як бачимо, лише членство України в НАТО може гарантувати нам дієву безпекову парасольку на довгий час. Кремль, розуміючи це, почав натякати, що буцімто не проти членства України в ЄС, мовляв, аби не НАТО, що є для них "червоною лінією". Це останнім часом з’являлося в багатьох російських вкидах про начебто умови готовності Москви до фейкових переговорів. Тому у багатьох на Заході дійсно може з’явитися спокуса більше ацентувати увагу саме на вступі України до ЄС, а НАТО відкласти на потім. Проте, варто лише подивитися, як Росія нівелює спроби Молдови й Грузії стати частиною європейської сім’ї, хоча до НАТО вони зовсім не поспішають.