Інформаційні потреби мешканців деокупованих та прифронтових територій

Національна спілка журналістів провела масштабне опитування мешканців прифронтових та деокупованих територій, аби з’ясувати їхні інформаційні потреби.

Дослідження презентували під час круглого столу в Укрінформі.

Автори дослідження зауважили, що такий досвід спілкування з читачами використовується в Україні вперше. Анкетування провели серед жителів шести регіонів – Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Харківської та Київської областей. 

Зазначається, що результати дослідження свідчать про безумовне лідерство соціальних мереж серед джерел інформації, до яких респонденти мають найлегший доступ у своєму регіоні (86,3%). Інтернет-сайти отримали показник 65,1%, телебачення — 35,2%, газети — 29,2%. Також 27,2% опитаних назвали таким джерелом знайомих або родичів і 14% — радіо.

Водночас доволі цікавим видається порівняння отриманих даних із відповідями на наступне запитання: «Якому джерелу інформації в своєму регіоні ви довіряєте найбільше?». У цьому випадку результати розподілились так: соціальні мережі — 53,4%; інтернет-сайти — 43,1%; газети — 26,4%; ТБ — 16,7%; знайомі, родичі — 19,2%; радіо — 4,7%.

«При збереженні лідерства соціальних мереж і за доступністю, і за показником довіри отримані результати важливо розглянути в розрізі співставлення показників доступності та довіри», - зазначається в дослідженні.

Так, найвищий показник співвідношення доступність/довіра - у газет, на другому місці — знайомі та родичі; на третьому — інтернет-сайти; газети — 90,4% (відсоток тих, хто довіряє цьому джерелу інформації, відносно тих, хто має до нього найлегший доступ); знайомі, родичі — 70,6%; інтернет-сайти — 66,2%; соціальні мережі — 61,9%; телебачення — 47,4%; радіо — 33,6%.

«Таким чином, газети при відносно невисокому рівні доступності, зокрема, в порівнянні з іншими медіа, мають найбільш лояльну аудиторію, своєрідне «ядро». Водночас досить високий у рейтингу відносний показник довіри до інтернет-сайтів та соцмереж підкреслює незворотність цифрової трансформації вподобань користувачів», - наголошується в дослідженні. 

Розглядаючи доступність інформації в соцмережах, автори дослідження виокремили своєрідний підкритерій «вимушеної доступності», важливий для повного розуміння лідерства соцмереж. «Ця тенденція містить з одного боку — загрозу постійного поширення дезінформації, а з іншого — можливість для якісних медіа, що працюють за стандартами, «достукатись» до своїх нинішніх «не-користувачів» саме через соціальні платформи, «врівноважуючи» хаотичний контент соцмереж достовірною інформацією, підготовленою професійно», - зазначається в дослідженні.

Ключовими ж критеріями довіри до друкованих медіа, відповідно до результатів опитування, виступають: інституційність (офіційна встановленість, правова закріпленість у своєму суспільному статусі); наявність авторства матеріалів; звичка читати саме це видання, усвідомлення його журналістів як «своїх» представників місцевої громади. У цьому контексті робиться висновок про необхідність присутності та активної роботи у прифронтових та деокупованих регіонах професійних журналістів.

Досліджуючи інформаційні потреби аудиторії на деокупованих та прифронтових територіях, поставили запитання: «Новини з якої теми вас цікавлять найбільше?». У відповідях на це питання новини, пов’язані з війною в Україні цілком очікувано і логічно вийшли на перше місце, вважають дослідники. Загалом отримані результати виглядають так: події війни в Україні — 84,5%; безпекова ситуація у вашому місті, районі, селі — 75,3%; місцеві події — 72,3%; міжнародні події — 44,1%; життєві історії, розповіді про долі земляків — 38,2%; політика — 37,7%; економіка — 34,2%; здоров’я — 29,4% тощо.

У дослідженні зазначається, що безпекова складова, передусім у місцевому контексті, виразно лідирує й серед відповідей на наступне запитання: «Інформації з якої теми в медіа має бути більше?» Відповіді розподілились так: про безпеку в регіоні — 63,1%; про роз’яснення норм законодавства (мобілізація, пільги, субсидії, соціальні допомоги) — 60,6%; про можливість отримання державної або гуманітарної допомоги — 50,1%; про відновлювальні роботи та інфраструктуру — 43,6%; про психологічну підтримку та послуги — 35,9%; про доступність медичних послуг та аптек — 33,7%; про можливості евакуації — 32,9%; про доступ до освіти — 25,4%.

Автори дослідження звертають увагу на відповіді на ще одне запитання, важливе, на їхню думку, в контексті аналізу інформаційних потреб аудиторії проєкту: «Чи вважаєте ви, що інформація про безпекову ситуацію у вашому населеному пункті достатньо повна і актуальна?». Відповіді були такі: ні, інформації має бути більше — 50,4%; так, достатньо повна — 30,7%; важко відповісти — 19%.

«Аналіз результатів дослідження свідчить, що найбільш доступним джерелом інформації для мешканців громад прифронтових та деокупованих регіонів залишаються соціальні мережі. Вони ж мають і найбільший рівень довіри серед медіаджерел. Водночас найкращим співвідношенням «доступність / довіра» характеризуються газети… Серед тем, які найбільше цікавлять цільову аудиторію проєкту, виразно переважають безпекові, зокрема, в розрізі відповідних громад та регіонів. Респондентам бракує повної та актуальної інформації про безпекову ситуацію в регіоні (більше половини опитаних вказали, що її має бути більше)», - підсумовується, зокрема, в дослідженні.

Долучитися до опитування можна було заповнивши анкету, розміщену на сайтах місцевих медіа та на сторінках соціальних мереж територіальних громад. Туди, де не було стабільного доступу до інтернету або мешканці не могли ним скористатися, журналісти регіональних медіа приїжджали, щоб поспілкуватися особисто. Загальна кількість людей, з якими вдалося поспілкуватися авторам дослідження – 422 особи, серед яких щонайменше 20 є лідерами думок у своєму регіоні.