Міноборони закуповує для ЗСУ пластикові армійські фляги втричі дорожче ринкових цін - розслідування

У 2024 році в Міноборони витратили понад 54 млн грн на 153 тис.  армійських пластикових фляг для ЗСУ з Китаю. Це втричі дорожче за ринкові ціни. Про це йдеться у розслідуванні NGL.media.

Як повідомляють журналісти, Міністерство оборони закуповує для ЗСУ пластикові армійські фляги щонайменше втричі дорожче ринкових цін. Лише цього року державна агенція «Державний оператор тилу» (ДОТ), створена кілька місяців тому, витратила понад 54 млн грн на придбання 153 тис. армійських фляг.

Звичайна пластикова літрова фляга обійшлася платникам податків у 355 грн, хоча такі ж фляги американського зразка вільно продають по 120 грн, а можна знайти і аналоги по 72 грн.

Цьогоріч державне підприємство Міноборони «Державний оператор тилу» (ДОТ), що забезпечує нелетальні потреби ЗСУ, чотири рази пробувало закупити пластикові фляги для ЗСУ. Перші дві закупівлі за спрощеною процедурою у січні та квітні були скасовані. Участь у цих торгах брали три різні компанії і усі вони були готові продати 100 тис. фляг менше ніж за 20 млн грн – проте замовник відхилив усі пропозиції. Однією з причин стала відсутність актів відповідності технічній специфікації Міноборони – це важливий момент, до якого ми ще повернемося.

Тендер могли б оголосити втретє, але натомість ДОТ вирішив укласти пряму угоду з ТОВ «Колтрейн» і загальна вартість угоди при цьому зросла майже вдвічі – до 35,5 млн грн. Раніше ця компанія не продавала фляги (як і будь-які інші пластикові вироби) бюджетним замовникам і не брала участі у скасованих закупівлях.

У відповіді на запит представники ДОТ пояснили таке рішення нагальною потребою у флягах і тим, що запропонована «Колтрейн» ціна була нижчою, ніж в інших компаніях, до яких звертався ДОТ.

За кілька тижнів після того, уже в червні, ДОТ уклав ще одну угоду за процедурою спрощеної закупівлі з ТОВ «Суперформ» на 53 тис. фляг майже за 18,8 млн грн. У цьому випадку одна пластикова фляга обійшлася лише на гривню дешевше, ніж у випадку з «Контрейном» – 354 грн проти 355 грн.

Про компанії-постачальники

Компанії, з якими уклало угоди підприємство Міноборони, викликають сумніви – зокрема, обидві компанії працюють зовсім недавно і відразу ж почали отримувати замовлення на сотні мільйонів гривень. Викликають питання і власники цих компаній.  

Наприклад, ТОВ «Суперформ», засноване півроку тому 27-річним Владиславом Лихосенком із Запоріжжя, лише за два останні місяці уклало п’ять угод з Нацгвардією та Міноборони на майже 310 млн грн.

Раніше Владислав Лихосенко уже намагався працювати з Міноборони, але все закінчилось погано. У 2022 році він заснував ТОВ «Професійне спорядження», що збанкрутувало уже через рік. На компанії залишились 410 тис. грн боргу постачальникам і ще понад 970 тис. грн штрафів за протермінування поставок Міноборони по чотирьох договорах, укладених у квітні та травні 2022-го (один, два, три, чотири). Тоді угоди оборонного призначення не публікували у системі Prozorro, про них журналісти дізналися з судового реєстру. 

Лихосенко вчасно втік з компанії, що йде на дно. Буквально за місяць до старту справи про банкрутство він передав ТОВ «Професійне спорядження» у власність Андрію Іванову, а незабаром заснував ТОВ «Суперформ». Нова компанія з незаплямованою поки репутацією дозволила Лихосенку продовжити співпрацю з Міноборони та Нацгвардією. 

Владислав Лихосенко не захотів говорити про оборонні підряди своїх компаній і проігнорував надіслані на його електронну пошту питання.

Інший підрядник Міноборони – ТОВ «Колтрейн» – також має цікаву історію. Офіційно цю компанію заснували п’ять років тому Ольга Чубенко та Лідія Хоменко – на цих жінок зареєстровані сотні компаній в Україні. Наприклад, Ольга Чубенко значиться власницею 1166 компаній, її компаньйонка Лідія Хоменко фігурує у 68 компаніях. Як правило, така масова реєстрація проводиться для використання компаній у різних сумнівних оборудках.

Реальні підряди «Колтрейн» почав отримувати лише цього року – незабаром після того, як офіційною власницею компанії стала Юлія Кикоть. Першу угоду з ДОТ на 41,6 млн грн Юлія Кикоть підписала у березні, коли її компанія перемогла у спрощеній закупівлі на постачання 100 тисяч чохлів для фляг. Серед 11 учасників тендеру пропозиція «Колтрейну» не була найдешевшою, але замовник відхилив пропозиції учасників з меншими цінами.

Ринок армійських фляг в Україні представлений переважно флягами зразка армії США, що довели свою спроможність у багатьох воєнних конфліктах. Найчастіше «американські» фляги продають у роздріб по 120 грн, але вдалося знайти і за 72 грн. 

Проте українське Міноборони вирішило розробити власний стандарт фляги, взявши за основу все ту ж флягу армії США. Очевидні відмінності – напівпрозорий пластик і напис «Власність ЗСУ, не для продажу», менш очевидні – трошки інше різьблення на кришці та петля-утримувач.

В результаті усі фляги, які закуповує Міноборони, мають відповідати затвердженому зразку-еталону і технічним вимогам. Це має бути підтверджено актом відповідності Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.

Чи виправдані такі умови участі у тендерах? Адже в результаті умовно українські фляги (бо замовляють їх все одно в Китаї) коштують щонайменше втричі дорожче за фляги натівського зразка.

Обидві компанії, з якими ДОТ уклав угоди, не мають власного виробництва і замовляють фляги у Китаї, причому в одно й того ж виробника – Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd.

«Головним критерієм для нас було те, щоб ці фляги відповідали технічному опису (інв. N198), оскільки це дає можливість реалізувати їх для потреб ЗСУ, що є одним із пріоритетних напрямків нашої діяльності, – пояснює директорка ТОВ «Колтрейн» Юлія Кикоть. – Провівши ряд випробувань фляг різних виробників, зокрема українських, ми переконались, що тільки фляги виробництва Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd відповідали технічному опису, що і послугувало причиною купівлі саме таких фляг».

Виробництво компанії Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd розташоване у місті Тайчжоу на східному узбережжі Китаю. На рекламному фото цієї компанії на маркетплейсі Alibaba.com зображена та сама українська фляга з напівпрозорого пластику оливкового кольору з написом «Власність ЗСУ, не для продажу» по 3,85 дол. (154 грн) за штуку, причому вказана дата виготовлення – березень 2018 року. Цікаво, що технічний опис цієї фляги українське Міноборони офіційно затвердило лише у червні 2018 року.

Такі ж фляги, але без написів, китайці продають через Alibaba.com по 2,5 дол (100 грн), а фляги американського зразка з непрозорого пластику взагалі по 0,73 дол (29 грн) за штуку. 

NGL.media зробили спробу замовити в Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd  ще 100 тис. фляг для української армії, проте менеджерка компанії Люсі Чеа чомусь не зацікавилася запитом і не захотіла торгуватися. Втім, навіть без торгу заробіток на такій партії фляг (за умови, що ви можете продати їх Міноборони за тією ж ціною, що й «Колтрейн» і «Суперформ») з урахуванням транспортування до України і сплатою всіх податків і зборів складе від 12 млн грн  до 15 млн грн.

Втім, невеличкий експеримент NGL.media свідчить, що реальні прибутки постачальників можуть бути значно вищі.

Ми вирішили звернутися до інших виробників. За годину після реєстрації на Alibaba.com заявки на 100 тис. фляг за технічними вимогами Міноборони NGL.media отримали з десяток комерційних пропозицій. Ми спеціально не обирали з них найбільш економічно вигідну, а вели переговори з рандомною китайською компанією Staush, що спеціалізується на виготовленні посуду для напоїв.

За вимогами Міноборони фляги мають бути виготовлені з поліестеру Eastman Tritan™ Copolyester ТХ1001 або еквіваленту. Після узгодження технічних моментів менеджерка Staush Кі Айріс оцінила партію у 100 тис. фляг  в діапазоні від 4,7 млн грн до 8,7 млн грн – залежно від типу пластику.

Враховуючи ще приблизно 6,5 млн на транспортні витрати і сплату податків, вартість такої партії фляг в Україні зросте до 11-15 млн грн. Таким чином чистий прибуток «Колтрейну» можна оцінити у 20-24 млн грн. «Суперформ», зважаючи на меншу партію, міг заробити 10-11 млн грн. В обох випадках маржа сягає близько 200%.

За умовами початкової угоди ТОВ «Колтрейн» мало поставити ДОТ партію фляг впродовж 19 днів з моменту укладання контракту, пізніше термін поставки продовжили ще на 15 днів. Проте у реальному світі, аби виготовити 100 тис. фляг у Китаї і доправити їх на склад в Україні, знадобиться щонайменше чотири з половиною місяці.

Тому втиснутися у визначені угодою терміни поставки можна лише за умови, що на момент підписання контракту фляги необхідного зразка уже є на складі в Україні.

Власниця ТОВ «Колтрейн» Юлія Кикоть фактично підтвердила, що так і було. Якби угода з ДОТ з якихось причин зірвалася, то компанія мала намір пропонувати ці фляги іншим замовникам.

«У разі неукладення угоди з ДОТ, менеджери «Колтрейн» зв’язувались та проводили б переговори із Національною гвардією України, підрозділами Збройних сил України, Державної прикордонної служби, – стверджує Юлія Кикоть. –  Окрім того, компанія постійно б здійснювала моніторинг закупівель, які проводяться ДОТ та іншими суб’єктами, щодо придбання таких товарів».

Цікаво, що Нацгвардія замовляє фляги американського зразка по 198 грн за штуку. Натомість прикордонники минулого року справді купили їх за приблизно тими ж цінами, що і Міноборони. Проте вироби для армії мають тиснений напис «Власність ЗСУ, не для продажу», тож навряд чи їх купить хтось ще, окрім Міноборони. Виходить, що заздалегідь придбати 100 тис. фляг можна, або маючи гарантію отримання контракту, або ж невиправдано ризикуючи кількома мільйонами гривень. 

Наступного дня після публікації цього розслідування «Державний оператор тилу» надіслав до редакції додаткове пояснення, у якому визнав, що фляги могли б бути закуплені за значно дешевшими цінами, але на заваді стала відсутність актів відповідності Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.

«Ми контрактуємо лише тих постачальників, які надають нам весь перелік необхідних документів, що передбачені законодавством. В іншому випадку, ДОТ прямо порушує вимоги, попри те, що ціна може бути вигідна для держави, – йдеться, зокрема, у листі ДОТ. – Розуміючи прогалини в системі, ДОТ на постійній основі надає пропозиції ГУРСМЗ щодо покращення та виправлення помилок в технічних специфікаціях».