На території Києво-Печерської Лаври археологи знайшли унікальні артефакти: фото, відео

Через незаконну забудову Лаври історики втратили багато цінного.

На території Митрополичого саду Києво-Печерської лаври почався новий сезон археологічних розкопок на місці склоробної майстерні кінця 11 - початку 12 століть. Її залишки з горнами для виготовлення скла та готовою смальтою і посудом виявили понад 70 років тому. А тепер археологи поновили дослідження.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Валентини Доброти.

Що відомо про розкопки у Лаврі

І тут можемо виявити якісь дрібні-маленькі знахідки. Є ось така гарненька зелена кераміка. Це, здається, XVIII століття", - кажуть дослідники.

Студенти першокурсники ретельно досліджують кожну жменю землі. Особливо, якщо на неї реагує металошукач. пищить металошукач. Склоробна майстерня при монастирі Лаври з'явилася під час будівництва Успенського собору. Його прикрашали мозаїкою, яку тут і виготовляли візантійські майстри.

"Деякі дослідники думають, що це вони везли з собою смальту, тобто вже готово. Ні, вони везли те, що я називаю спеціями, добавки, добавки до склу, яке робило його більш якісним, наприклад, за кольором і по прозорості. І, уявіть собі, вони везли цього на мільйони доларів сучасному еквіваленті", - каже Сергій Тараненко, керівник відділу археології національного заповідника "Києво-Печерська Лавра".

Підсобниками у візантійських склоробів були місцеві. Вони і намагалися продовжити справу вже по закінченні будівництва собору. Деякі знахідки науковцям уже дають підставу припускати, що після побудови Успенського храму, в майстерні намагалися виготовляти непритаманний для київського середньовіччя - глиняний поливаний посуд.

Студенти на розкопках лише підступаються до часів княжої доби. Здебільшого вони ще працюють зі значно молодшими шарами.

"Поки ми знімали, археологи у культурному шарі 17-18-го річчя знайшли монету. Про її походження поки що рано говорити, але на ній видно надпис латиницею", - зауважує кореспондентка ТСН.

Територія Лаври археологами майже не досліджена

Територія Києво-Печерської Лаври археологами майже не досліджена. Раніше копали переважно навколо Успенського собору. А от до нижньої Лаври - найдавнішої частини святині, саме там де зародилося чернече життя, де побудовані підземні храми - історики не мали доступу, а тому багато втрачено уже назавжди.

"Але залишаються інші ділянки і в тому числі і прилеглі до території власне Лаври, тому що зараз до складу Києво-Печерської лаври увійшли території, які знаходяться поруч з Лаврою, але історично не входили в її ядро", - йдеться у сюжеті ТСН.

Яку маловідому історичну подію вдалось встановити завдяки розкопкам

Це так звана Соляна Гірка, це територія Спасена Берестові, це територія Спаського Бастіону. Всі ці ділянки теж потребують дуже ретельних досліджень археологами. Археологічні розкопки для науковців - це не про знайти щось цінне. Вивчаючи ось ці останки, уламки глиняних чи скляних черепків - можна буде зробити історичну реконструкцію, що ж насправді відбувалося на території Митрополичого саду від 11 століття і до сучасності. Або ж можна вийти на досі маловідомі історичні події.

"Минулого року ми знайшли печатку митрополита Ніафіта Чернігівського. Про нього мало хто знає. Він отримав метрополію на короткий період, до кінця своїх днів, це був короткочасний такий період. Але він мав владу як єпископ, митрополит в Чернігові. І свинцева висла печатка, яка підтверджує, що у нього була якась переписка, напевно, з монастирем нашим, Печерським. Тобто ми вже думаємо, що про якісь політичні інтриги ми можемо казати. Бо ми знаємо, що зі смертю Ніафіта метрополію забрали, там більше ніколи не було. Тобто, по суті, це був такий середньовічний сепаратизм, я б сказав", - каже Сергій Тараненко.

Цілковито дослідити скломайтерню археологи планують цього літа. А потім усе викопане та ретельно вимите - аналізуватимуть історики. А от про вивчення нижньої Лаври поки що не йдеться, принаймні до закінчення війни. Історичні дослідження - важливі, але дорогі.