Битва за трасу життя: чого хочуть окупанти на Покровському напрямі

Навколо конгломерату міст Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ-Слов'янськ складається досить тривожна ситуація. Російські агресори, які ось уже котрий місяць безуспішно намагаються прорватися на цьому напрямку "в лоба", зазнають невдач. І роблять спроби зайти з південно-західного напрямку, сподіваючись перерізати одну з ключових трас, якою йде постачання. Про те, чи вдасться росіянам досягти своїх цілей та які можливості є у ЗСУ, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

З Часовим Яром не виходить

Українські та міжнародні військові експерти неодноразово зазначали, що дорогу російським військам на Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ та Слов'янськ перекриває Часів Яр, який є панівною висотою в регіоні. Населений пункт, попри все, тримається. На те вона і панівна висота, щоб успішно завдавати ударів з неї по агресору, перемелюючи його живу силу та техніку.

Але є одне але. Через Костянтинівку проходить автомобільна траса територіального значення Н-32 Покровськ-Михайлівка (це невеликий населений пункт за Алчевськом Луганської області). І якщо її перекрити, або навіть просто встановити над нею вогневий контроль, то виникнуть проблеми із забезпеченням усім необхідним того ж Часового Яру.

"В лоба у противника взяти населенний пункт слабко виходить. Хоча, чесно кажучи, Часів Яр пануючою висотою називати вже складно: її методично рівняють із землею багатотонними КАБами, знижуючи зокрема і висоту. Але все одно, навіть якщо населений пункт і взяти, то ворог зіткнеться з лінією оборони Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ-Слов'янськ, а ці міста стоять вздовж річки Кривий Торець, яка сама по собі є додатковою, природною перепоною. Власне, і спроба ворога прорватися через город Торецьк проблематична - та ж річка та заболочена місцевість. А ось зайти на південь від Костянтинівки, перекривши трасу та постачання – це стратегічно грамотніше", – каже OBOZ.UA В'ячеслав Коновалов, старший лейтенант одного з додаткових підрозділів 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади "Едельвейс".

Битва за трасу

Власне тому російські війська наполегливо намагаються прорватися до траси між Покровськом та Костянтинівкою.

"На Покровському напрямку найбільша кількість боєзіткнень, - йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу Збройних сил України. - З початку доби окупанти здійснили вже 20 атак на позиції наших військ у районах Новоолександрівки, Євгенівки, Сокола, Новоселівки Першої, Воздвиженки та Прогресу. Сили оборони збройних сил стримують тиск і відбили дев'ять ворожих штурмів, 11 боєзіткнень ще тривають".

Украй складна ситуація склалася в селі Новоолександрівка. Як повідомляють росіяни, село вже нібито захоплене ними, тоді як наші речники говорять про те, що наші сили присутні в цьому населеному пункті. Проблема полягає в тому, що від населеного пункту до траси Н-32 – менше ніж 10 кілометрів. Тобто вже зараз ворог може забезпечити вогневий контроль над цією дорогою.

"Ситуація справді проблематична. Ворог може просуватися в північно-західному напрямку і наступним етапом можуть стати штурмові дії в районі Воздвиженки. Навіть якщо росіяни просуватимуться в день по 100 метрів і втрачатимуть при цьому по роті. Перерізання траси - це, звичайно, не катастрофа, щось апокаліптичне чи кінець світу, але логістика з Покровська на Костянтинівку, та й на весь Краматорський напрямок у будь-якому випадку буде обмежена", – каже OBOZ.UA військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Наразі залізничне сполучення з Костянтинівки, яка з 2014 року була кінцевим пунктом прибуття поїздів на Донбасі, обмежено. Як розповідає В'ячеслав Коновалов, наразі залізничні поїзди прибувають переважно до Слов'янська чи Краматорська.