Де брати гроші на війну: як Україні вистояти у битві на виснаження

Обсяг сукупного державного боргу Україниу квітні зріс до 6,010 трлн грн. Такі дані наводить Мінфін. Додаткову потребу видатків військового характеру у держбюджеті-2024 оцінюють у 5 млрд доларів. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі "Громадського радіо". І хоча є сподівання на досягнення угоди з кредиторами до 1 серпня, видатки на війну Україна має перекривати самостійно. Чи є запас міцності?

За словами міністра фінансів, у 2023 році в умовах запланованих близько 27 млрд доларів видатків на оборону фактично Україна витратила на протистояння агресії 73 млрд доларів. Виділення бюджетної допомоги США покрило видатки соціально-гуманітарного спрямування України у 2024 році, проте, залишилася проблема із воєнними витратами. За словами Марченка, через те, що за останні пів року Україна мінімально отримувала допомогу від партнерів, бюджет зазнав додаткових видатків військового характеру.

"Думаю, можна говорити про цифру приблизно 5 млрд доларів", — сказав Сергій Марченко.

Чи збираються в Україні підвищувати податки, однозначної відповіді поки немає, проте, як сказав Марченко, це питання вирішуватиметься найближчим часом: "Треба спочатку правильно прорахувати. Тут немає одного магічного рішення, наприклад підвищити військовий збір".

"95% всіх бюджетних надходжень йде на оборону та безпеку": скільки грошей потрібно Україні

Як розповів Фокусу фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, у 2022 році Україна витратила 1,14 трлн грн, у 2023 році — 2,09 трлн грн, а за 4 місяці 2024-го — 0,58 трлн грн.

"При цьому, згідно із заявами урядовців із фінансування, в 2024 році вже виник бюджетний розрив у 5 млрд доларів (близько 190 млрд грн), та Міноборони потребує 370 млрд грн додаткових коштів. В середньому, 95% всіх бюджетних надходжень, без урахування допомоги партнерів, йде на оборону та безпеку. І все це в умовах інтенсивних бойових дій, мобілізації та замовлень озброєння, снарядів і іншого обладнання, якого постійно не вистачає. Наші партнери не дозволяють використовувати їхню допомогу й кредити на фінансування армії, тож ми повинні нарощувати дохідну частину. Навіть урізання соціальних видатків, за великим рахунком, нічого не дасть, бо вони й так фінансуються за рахунок зовнішньої допомоги", — зазначив Андрій Шевчишин.

Інструментів для підвищення надходжень, за словами фінансиста, не так вже й багато.

Важливо Бронювання — тільки для багатих. Чи будуть в Украіні бронювати залежно від рівня зарплати

"Покращення адміністрування (податкова, митниця, ліцензійні компанії, зниження тіньової економіки й корупційної складової), підвищення податків, внутрішні запозичення через облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), пришвидшення інфляції та домовленості з партнерами щодо можливості фінансування оборони за рахунок зовнішніх ресурсів. А ще приватизація. Проте ми розуміємо, що в умовах війни наші активи мають далеко не ринкову ціну.", — сказав аналітик.

Що допоможе Україні в умовах спаду іноземної підтримки

Фахівці Центру економічної стратегії підтверджують, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету спрямовано на фінансування оборони. Там підрахували, що такі видатки займають приблизно половину бюджету. За інформацією економіста ЦЕС Максима Самойлюка, всі цивільні видатки держбюджету Україна покриває за рахунок іноземної фіндопомоги, а саме, у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні становить 38 млрд доларів.

"У травні обсяги іноземної фінансової допомоги впали до найменшого рівня від початку повномасштабного вторгнення: Україна отримала тільки 20 млн доларів кредитів від Світового Банку. У травні 2024-го іноземна допомога покрила 0,4% потреби у фінансуванні державного бюджету. У червні ситуація мусить покращитися, оскільки Україна має отримати 1,9 млрд євро від ЄС та 2,2 млрд доларів від МВФ. Втім, ритмічність допомоги втрачено, що негативно впливає на можливість українського уряду планувати видатки", — зазначає аналітик ЦЕС.

Як свідчить трекер економіки України під час війни від ЦЕС, у травні іноземна бюджетна допомога впала до 20 млн доларів.

В умовах атак ворога на українську енергоінфраструктуру, відсутність комерційного експорту електроенергії, скорочення міжнародних резервів, а також в умовах імпорту великих обсягів електроенергії, скорочення експорту аграрної продукції і витрат на мобілізаційні потреби, створюються нові ризики, які ще більше ускладнюють прогнози змін в українській економіці. Так, за інформацією ЦЕС, якщо у травні 2024 року інфляція залишалася низькою на рівні 3,3% у річному вимірі, то наступними місяцями вона може пришвидшитися через вплив енергетичної кризи на зростання цін.

"Потреби у фінансуванні трошки зросли. Цікаво, що оптимісти, які минулого грудня прогнозували потреби у фінансуванні на більш низькому рівні, зараз підтягнулися до рівня середнього і розбіжності в тому, скільки Україна потребуватиме грошей, зараз немає: це 50-60 млрд доларів для того, щоби закрити бюджетні потреби 2024 року. Нагадаю, що ці потреби включають фінансування такого широкого бюджетного дефіциту, за якого ми методологічно прибираємо гранти, адже вони теж є частиною фінансування, а також ці потреби у фінансуванні виключають погашення боргів, бо на них кошти також потрібні", — каже заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

За її прогнозом, гарантований державою борг на кінець 2024 року, ймовірно, не перевищить 100% ВВП і, за різними оцінками, становитиме 94-96% ВВП. Щодо курсу гривні, тут аналітикиня прогнозує помірне послаблення — до 40,1 грн за долар наприкінці 2024 року.

Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зазначає погіршення зростання ВВП України. Вона додає, що реальне ВВП 2024 року становить 3,8%, а наступного слід очікувати 3,5%.

"Це — погіршення, порівняно із тим прогнозом, який ми мали до цього. І така ситуація стала наслідком того, що ми втрачаємо генерацію електроенергії. 2022-2023 рр росіяни бомбили саме передачу електроенергії, а зараз ми втрачаємо генерацію. Питання в тому, що надалі зростання залежатиме від того, наскільки Україна зможе ефективно забезпечити електрогенерацію (йдеться про модульні, поршневі, газові станції тощо). Всі ці фактори будуть дуже важливими", — зазначила експертка Олександра Бетлій.

Податки: чи очікувати на підвищення?

На думку фінансового аналітика Андрій Шевчишина, болісне податкове питання не є єдиною альтернативою у стані дефіциту держбюджету, адже існує кредитування, облігації внутрішніх державних позик.

"За даними на травень 2024-го, в банківській системі міститься 1,67 трлн грн депозитів, при цьому кредитів видано лише на 0,77 трлн грн. Й це лише йдеться про гривню, й лише резидентів. Майже 0,9 трлн грн не працюють в кредитуванні. Більшою частиною вони розміщені в ОВДП та депозитних сертифікатах. Тож частку ОВДП, вважаю, можна збільшити. Я знаю, що ОВДП будуть популяризувати, й хоча попит населення на облігації зростає, все одно залишається низьким й важким для розуміння людей. Й малоймовірно, що серед громадян буде достатньо попиту, щоби задовольнити цю потребу. Отже, влада намагається йти додатковими шляхами. Напевно всі чули про ігорний бізнес, про тютюн, про аграрні схеми, й про ринок палива, де влада активно зараз працює для детінізації. Але ймовірно й цього недостатньо. Тому податки — один з них", — вважає Шевчишин.

Важливо Економічне бронювання. Чи можуть ФОПи забронювати себе та працівників – юристи відповіли

Ще одним чинником детінізації ринку й підвищення надходжень аналітик вбачає економічне бронювання.

"Населення має на руках валюту в обсязі 20-60 млрд доларів, які також можуть працювати на економіку. При дохідності валютного депозиту 0,1-0,5% річних немає сенсу нести валюту до банку. Але, якщо підняти ставки (кредити МВФ обслуговуються під 8%, американські держказначейські облігації — 4,5%), вони можуть потекти в банківський сектор й розміститися в валютні ОВДП", — пояснив фахівець.