Головне про збірну України на Євро-2024: що треба переосмислити гравцям, тренеру та фанатам

Збірна України завершила виступи на Євро-2024. Команда не виконала завдання-мінімум та не потрапила у плей-оф, посівши останнє місце у групі. При цьому не можна сказати, що команда впала обличчям у бруд.

"Синьо-жовті" набрали аж 4 очки, як і всі інші суперники по групі. Втім через погану різницю м'ячів наша збірна залишилась останньою. 24 Канал виділяє головні підсумки Євро-2024 для України.

Очікування від Євро

Наша збірна їхала на турнір у статусі фаворита в боротьбі за друге місце групи Е. Попри вихід на Євро через стикові матчі, Україна показала достойні результати у кваліфікації – пропустили вперед Англію та набрали порівну очок з Італією.

При цьому оптимізм щодо "синьо-жовтих" випромінювали не тільки всередині нашої країни. Світові букмекери та експерти впевнено ставили Україну на друге місце у групі та не сумнівались у виході до плей-оф.

На фоні таких очікувань досить дивно було чути, що прохід в 1/8 фіналу буде вважатися успіхом для України. Це була програма-мінімум! Але реальність виявилась куди більш непростою.

Провал з Румунією – головне виправдання

Чимало футболістів списали виліт з групи на провал у першому матчі з румунами. Ця причина лежить на поверхні, Україна і справді вилетіла через погану різницю м'ячів.

Збірна України провалила гру з Румунією / фото Getty Images

Проте сама по собі "відмазка" звучить непереконливо. По-перше, Румунія за кадровим потенціалом є найслабшою збірною всього Євро. Не тільки нашої групи!

По-друге, можна розповісти про "чорний день" для українців та програти цьому супернику, але ж не розгромно! Це не влазить навіть у голову. Після цього наші шанси суттєво знизились, а перемога Словаччини над Бельгією поставила нашу збірну у ще більш важке становище.

Треба було неодмінно перемагати словаків та грати на перемогу проти бельгійців. До гри та самовіддачі в останніх двох матчах претензій було небагато. Втім починати треба було з першого матчу, а не з другого.

Така неприємна та жорстка реальність для Реброва і його команди. Можливо, збірна зверхньо поставилась до румунів та економила сили на наступні дві зустрічі. Сподіваємось, це стане уроком на майбутнє.

Робота Реброва

Як оцінити роботу Реброва? Тренер пробув на своєму посту рівно рік. Нагадаймо, що навіть не Сергій Станіславович починав відбір на Євро, а Руслан Ротань!

За цей рік Ребров виграв 8 з 16-ти матчів, програвши всього три. Статистика неідеальна, але і не провальна. На жаль, робота тренера сприймається через призму великих очікувань. Сергія Станіславовича називали найкращим українським тренером.

Сергій Ребров працює зі збірної вже рік / фото з сайту УАФ

Втім коуч підписував контракт аж до кінця ЧС-2026 та одразу давав зрозуміти, що Мундіаль буде головним каталізатором його роботи у збірній.

При цьому коуч все одно вивів команду на Євро, де збірна показала непогану гру у двох матчах. Але цій команді, безумовно, ще є куди рости. Як і самому тренеру.

Чи заслужив Ребров на звільнення? Поки відповідь скоріше негативна. Якщо нашою головною метою і справді був вдалий виступ на ЧС, тренеру треба дати себе проявити повністю. Тим паче, що кадровий підбір у Реброва буде для цього доволі пристойним.

Найсильніша збірна в історії?

Звісно, після таких виступів наша футбольна спільнота почала висміювати тезу про те, що це найсильніша збірна України в історії. Але тут виникає бажання встати на захист гравців.

Так, ця збірна України за кадровим підбором є найсильнішою за всі майже 33 роки існування нашої країни. Ба більше, Сергій Ребров є одним з найсильніших тренерів в історії нашої команди!

Потенціал у збірної України дуже високий / фото Getty Images

Але у футбол грають не роботи. У цій грі не завжди діє логіка та математичні підрахунки накшталт "ці сильніші, значить вони виграють". Якби так було, Манчестер Сіті виграв би 5-7 розіграшів Ліги чемпіонів за останні десять років.

Підемо від зворотнього. А збірна якого року могла б кадрово вважатися сильнішою за нашу команду? Чвертьфіналісти ЧС-2006 першими приходять на думку. Але та ж команда перед цим зганьбилась невиходом на ЧС-2002 та Євро-2004.

А гру нашої команди на Мундіалі пам'ятаєте? Безумовно, виносити саудів в одну калитку весело, але на тому турнірі були ще відверто нудні матчі проти Тунісу та Швейцарії.

Хіба ігри проти Словаччини та Бельгії не були більш якісними з нашого боку? Звісно, були. А провали проти Іспанії та Італії хочеться викреслити з пам'яті. Провал на Євро-2024 має бути уроком і для наших фанатів.

Попри всі очікування треба бути готовими до різних сторонніх факторів на турнірі. І це не відміняє того фактору, що наша команда за своїм потенціалом сильніша за суперників.

Можливо, для тих же словаків та румунів це був пік слави і на найближчих ЧС та Євро ми їх не побачимо. А ось у України буде більше шансів опинитися на цих змаганнях. Принаймні, хочеться у це вірити.

Хто розчарував

Оскільки невихід з групи можна назвати провалом, то і список гравців, які розчарували, буде чималим. В першу чергу на думку спадає Андрій Лунін, який зганьбився у грі з Румунією.

Кіпер Реала провів яскравий сезон за клуб, але у збірній виглядав трохи не у своїй тарілці. Так, у стикових матчах Андрій непогано відіграв, але все ж у найбільш відповідальний момент там де було тонко, там і порвалось.

Андрій Лунін провалив матч з Румунією / фото Getty Images

Отримав свою порцію критики і Тарас Степаненко, який вже остаточно віддав звання гравця основи Володимиру Бражку. У матчі з румунами гравець Шахтаря часто не встигав за суперником і заміна на цій позиції мала позитивний вплив.

Варто записати до розчарувань і тих, від кого були найбільші очікування на Євро. Мова про Олександра Зінченка, а також дует із Жирони Віктор Циганков – Артем Довбик.

Першого вимушено використовували в основному на лівому фланзі оборони. На жаль, у збірні Зінченко там не звик грати і так і не пристосувався до вимог. На захист Циганкова можна було б згадати його травму після першого матчу.

Проте у грі з румунами вінгер був непомітним, тобто не вистрілив у найбільш очікуваний момент. Ну а реалізація Довбика була вкрай далекою від тої, яку Артем демонстрував у Ла Лізі. При цьому форвард був дуже активним та шукав моменти, але очікування від нього були вищими.

Артем Довбик не забив жодного голу на Євро-2024 / фото з сайту УАФ

Хто порадував

Були і ті гравці, чия гра стала втіхою для фанатів. В першу чергу, варто згадати про Анатолія Трубіна, який вдало повернувся в основу після провалу Луніна. Кіпера Бенфіки двічі поспіль визнавали "Левом матчу" і це було заслужено.

У матчі проти Словаччини настав зірковий час Шапаренка, який видав гол та асист. На жаль, Микола не відзначається стабільністю, тому такі матчі трапляються у нього нечасто.

Микола Шапаренко запалив проти Словаччини / фото Getty Images

Непогано вписався у команду Олександр Тимчик. Особливо у грі з Бельгією захисник Динамо провів дуже якісну роботу проти зіркового Доку.

Виблиснув і Роман Яремчук, його гол словакам став справжнім шедевром. Проте проти бельгійців форвард не вразив своєю реалізацією.

Нефутбольні моменти

Не обійшли стороною і кілька неприємних моментів, які не пов'язані із грою збірної. По-перше, розчаровують прес-конференції від Сергія Реброва. Чомусь тренер нерідко різко реагує на банальні та прості питання журналістів.

Особливо, якщо у них є доля критики. Ребров точно вміє дипломатично відповідати на питання, але замість цього вирішує висловити обурення представникам ЗМІ. Мабуть, журналістам варто взяти приклад з блогерки Анни Ребрової, у якої чомусь ніколи не виникало незручних ситуацій під час інтерв'ю із Сергієм Ребровим.

Також під час Євро знову опинились на перших шпальтах чутки про роман Михайла Мудрика із російською моделлю Віолєттою Грачовою. Немає сумнівів, у цій історії є чимало "жовтої" інформації та неперевірених фактів.

Михайло Мудрик не вразив на Євро-2024 / фото Getty Images

Але поведінка самого Мудрика у цій ситуації дивує. Михайло не може не бачити, наскільки це питання викликає резонанс у суспільстві. Замість того, щоб раз і назавжди закрити цю тему та чесно відповісти на це питання, зірка Челсі обирає мовчати та ігнорувати.

Звісно, Мудрик має право ігнорувати питання про особисте життя. Але хочеться сподіватися, що вінгер просто не розуміє, наскільки неприємними для фанатів є будь-які зв'язки їх кумирів із Росією. Бо інакше з'являються припущення, що ця історія виникла не на рівному місці.

А від цього стає ще більш сумно… На жаль, такі репутаційні моменти також впливають на сприйняття виступів збірної, якби не хотілось дистанціюватися від цього усім.