Чоловіки почали через суд відбирати дітей у жінок, щоб уникнути мобілізації, — аналітики

В Україні з посиленням мобілізації чоловіки, з-поміж інших схем уникнення від мобілізації, почали вдаватися до схеми використання дитини для отримання відстрочки від призову. Вони через суд відбирають їх в матері і оформлюються як самотні батьки. Про це повідомляють аналітики "Фундації DEJURE", які дослідили цю тему.

Дослідження базується на аналізі судових рішень в справах про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та позбавлення батьківських прав, ухвалених за позовом і на користь батька дитини (дітей) у 2022–2023 роках. Аналітики вибірково вибрали понад 10 судів в різних регіонах України і дослідили там подібні позови та судові рішення.

За їхніми даними, під час війни в Україні різко зросла кількість судових рішень, які задовольняють подібні позови батька. У деяких судах у 2022–2023 роках зросла кількість розглянутих сімейних справ, зокрема за позовами батька дитини, у десятки, а в окремих випадках — і в сотні разів порівняно з кількістю подібних справ до повномасштабного вторгнення.

Найбільш показовою є ситуація у Білгород-Дністровському суді Одеської області. У 2021 році Білгород-Дністровський районний суд Одеської області розглянув лише 5 подібних справ за позовом батька дитини. У 2022-2023 роках таких позовів вже було понад тисячу. При цьому деякі справи суд розглядав усього за один-два дні.

Що кажуть судді та представники Служби у справах дітей

"Дуже збільшився відсоток цих справ саме з початком війни. Напевно, відсотків на 80. І це збільшення повʼязане саме з мобілізацією", — сказала в інтервʼю Фундації неназвана представниця служби у справах дітей.

"До початку повномасштабної війни зазвичай позови щодо позбавлення батьківських прав подавались у нас або дружинами, або матерями в першу чергу. Служби у справах дітей, органи опіки і піклування також були ініціаторами. Щодо співвідношення, то випадки, коли саме батько був окремим позивачем, не перевищували приблизно 10 % від загальної кількості позовів. Зараз, звичайно, трішки змінилися цифри. В провадженні нашого суду це десь приблизно 50 на 50", — сказала суддя одного із судів на Дніпропетровщині.

"Чи можуть бути інші причини, окрім мобілізації? На мою переконливу думку — ні. В цьому році, до речі, буде рівно 20 років, як я суддя. Зрозумійте, 20 років, вони ж не проходять повз… І збільшення кількості звернень чоловіків з відповідними позовами відмічається саме під час воєнного стану з 2022 року. І я, знову ж таки, не претендую на те, що це правда, але мені все ж таки видається, що саме відстрочка від мобілізації — причина", — вважає суддя з Харківщини.

"Десь з кінця грудня 2022 року почали з’являтися такі категорії справ. В першу чергу з метою отримання відстрочки або бронювання, тобто вони в самих фактах починали зазначати про це. Зараз є факти про встановлення виховання батьком дитини одноособово. І це нова категорія справ, яка активно стала з’являтися в нашому суді десь з кінця осені 2023 року", — сказав суддя з Дніпропетровщини.

Якими були рішення суду

Експерти Фундації DEJURE детально проаналізували 364 судових рішення на користь батька у такій категорії справ. З них 53 стосувалися позбавлення матері батьківських прав. Серед них у 29 випадках матері визнавали позови, тобто або надавали нотаріально посвідчену заяву про відмову від батьківських прав, або робили подібні заяви в суді.

Наприклад, у Білгород-Дністровському суді Одеської області більшість справ судді розглянули без залучення цих органів опіки.

"Така практика суперечить закону та унеможливлює ухвалення рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини. Відповідно до статті 19 СК органи опіки і піклування обов’язково беруть участь у справах про визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і дають обов’язкові письмові висновки щодо суті спору", — коментують аналітики Фундації.

Також часто судді розглядали такі справи без участі сторін. Крім цього не заслухувалися свідчення дитини.

"Іноді, коли бачу, що орган опіки з’ясовує думку дитини, мені буває цього достатньо. Якщо я можу прослідкувати з матеріалів справи, що думка з’ясовувалась, я дитину не викликаю. Але обов’язок судді — відобразити в судовому рішенні, як думка дитини бралась до уваги", — сказала в інтервʼю із суддя з Чернігівщини.

"Я кажу, що дитина має бути присутня в судовому засіданні. В мене навіть була справа, коли я визначала місце проживання з дитиною, коли хлопчику було два з половиною чи три роки десь. Він ще не міг повністю говорити, але в присутності психолога малював малюнок, і був наданий висновок, і справа була розглянута", — розповіла суддя суду на Львівщині.

Під час аналізу судових рішень Білгород-Дністровського районного суду Одеської області аналітики виявили значну кількість справ про позбавлення батьківських прав, де матір визнавала позов, а суд доволі швидко ухвалював рішення про позбавлення її батьківських прав. Так, за даними з ЄДРСР, у 2021 році Білгород-Дністровський районний суд Одеської області розглянув лише 5 справ цих категорій за відповідними параметрами. Натомість у 2022 році кількість справ зросла до 123, а у 2023 році — до 845. В усіх справах цієї категорії, розглянутих у 2022–2023 роках, судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області задовольняли позови чоловіків.

"Таке радикальне збільшення кількості справ у цьому суді не можна пояснити жодними нормальними чинниками. Хоча зростання кількості судових справ визначених категорій спостерігалося в багатьох судах, проте показник у понад 200 разів — точно аномалія. Єдиним правдоподібним поясненням цієї аномалії може бути ймовірне залучення суддів цього суду до протиправної схеми зі створення штучних підстав для уникнення обмежень, пов’язаних із воєнним станом", — вважають аналітики "Фундації DEJURE".

Вихід із ситуації

Експерти вважають, що суди повинні залучати органи опіки та піклування до судового процесу, ретельно вивчати думку дитини та забезпечувати її право бути почутою, перевіряти ризики визнання позову матірʼю під впливом домашнього насильства або іншого тиску, не ухвалювати рішення за результатами підготовчого провадження, не приймати визнання позову та вживати заходів для повного зʼясування обставин справи з метою забезпечення найкращих інтересів дитини.

Дослідження реалізоване в межах проєкту "Захист прав українських дітей під час війни та у пост-воєнний період", за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в цьому дописі, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною політикою Ради Європи.

Нагадаємо, що на Миколаївщині чоловіка, який намагався заробити на порушнику закону про мобілізацію в Україні, змусили переказати 100 тисяч гривень на підтримку українського війська.