Якщо завтра дефолт: яку частину боргів України можуть списати та чи вплине це на валютний курс

Досягнення домовленості з інвесторами щодо умов реструктуризації очікується до 1 серпня цього року. Але чи вдасться встигнути домовитись до цього строку, на списання якої частини боргу ми можемо розраховувати та що чекає на Україну та українців, якщо домовитися не вийде? Ці та інші питання Фокус докладно обговорив з експертами.

Не домовилися: що пропонує Мінфін

Нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко прокоментував оприлюднену на Лондонській фондовій біржі заяву уряду України. За його словами, українська економіка витримала всі випробування та перевершила всі очікування. "Але це крихка рівновага, яка залежить від продовження послідовної та значної підтримки партнерів. Вчасна реструктуризація боргу є важливою частиною цієї підтримки", — зазначив Марченко.

Під час першого раунду діалогу із комітетом кредиторів уряд озвучив два можливі варіанти реструктуризації. Як пише Forbes.ua, згідно з першим, передбачається миттєве списання чверті боргу та випуск нових єврооблігацій над 40% суми, відтермінування термінів погашення з 2024–2035 рр. до 2034–2040 рр. Також передбачається додатковий випуск облігацій на 35% від суми заборгованості.

Другий варіант передбачає списання 52,5% чинних єврооблігацій та, відповідно, випуск нових цінних паперів на 47,5%. Терміни погашення переносяться на 2034–2040 рр.

Поки що компромісу з власниками єврооблігацій дійти не вдалося. За інформацією агенції Reuters, така ситуація викликає занепокоєння, що Україні загрожує дефолт. Втім Мінфіні впевнені, що переговори триватимуть.

Борг для реструктуризації: про яку суму йдеться

Зараз триває обговорення по всіх суверенних євробондах України, більша частина з яких — це ще випуски, реструктуризовані в 2015-му році, а також нові запозичення, пояснив у розмові з Фокусом фінансовий аналітик Іван Угляниця. "Загалом номінальна вартість випусків, які зараз обговорюються, складає майже 20 млрд доларів без урахування відсотків, — розповів експерт. — Також слід зазначити, що в периметр реструктуризації наразі не входять єврооблігації, випущені Укренерго та Укравтодором, по яких є державні гарантії, які ще складають понад 1,5 млрд доларів".

Важливо Час віддавати борги: як і коли Україна буде виплачувати мільярдні валютні позики

У переговорах, про які так багато говорили у червні, брав участь Спецкомітет кредиторів, каже засновник компанії SpiceProp Наталія Бойко. Він представляє приватні фонди BlackRock та Pimco, які тримають близько 20% єврооблігацій України ($21-22 млрд). Pimco на зустрічах із кредиторами консультували White & Case LLP та Rothschild & Co. Все це відомі та шановані у світі фінансів організації, які представляють Захід. Тож принципових протиріч між сторонами немає — усі розуміють, що до 1 серпня доведеться домовитись. Але кожна зі сторін хоче "продавити" для себе найкращі умови.

Відповідаючи на питання, чи встигне Мінфін остаточно домовитись з кредиторами до серпня, Іван Угляниця зазначив, що наразі сторони досить далекі одна від одної в своїх пропозиціях та очікуваннях. На думку експерта, зараз в реструктуризації взагалі мало сенсу, бо не можна навіть приблизно спрогнозувати основні параметри майбутньої економіки України та боргового навантаження. Яким буде курс, бюджет, витрати на відновлення, скільки триватиме активна фаза війни — все це питання без відповідей.

"Тобто, якщо робити реструктуризацію зараз, потім її треба буде практично одразу робити і після війни з урахуванням всіх боргів, після різних етапів девальвацій тощо", — зазначив експерт.

Водночас аналітик Олексій Кущ, який два роки тому казав, що треба домовлятися про реструктуризацію на початку війни, і зараз дотримується тієї ж думки. "На жаль, тоді Україна втратила своє історичне вікно можливостей, — каже експерт. — Два роки швидко минули, ситуація на фронті більш-менш стабілізувалася, Україна отримує фінансову допомогу, золотовалютні резерви становлять 40 млрд доларів, тож кредитори впевнені, що країна може й заплатити. Проте впевнений, що домовитися все ж таки можна — наприклад, залишити ставку за боргами на рівні 7% за умови списання половини боргу. На мою думку, досягненню домовленостей може перешкодити лише злий намір, і тоді потрібно буде проводити розслідування".

На думку Тараса Котовича, старшого фінансового аналітика групи ICU, шанси домовитися — досить високі. "Початкові пропозиції були далеко одна від одної, і навряд чи могли одразу суттєво зблизитися. Оприлюднення цих умов інвестори сприйняли спочатку насторожено, але згодом настрій змінився на позитивний і дає надію, що компроміс буде знайдено. Сама процедура може завершитися і пізніше, головне — узгодити умови не пізніше перших днів серпня", — наголосив експерт.

Скільки спишуть боргів: можливі варіанти

На думку Наталії Бойко, підсумковий номінальний дисконт або списання боргу за українськими єврооблігаціями перебуватиме в діапазоні від 25% до 60%. Середина — це 42,5%. Але, уточнює експертка, через те, що Україна зараз знаходиться у вразливішому становищі, фінальний варіант номінального дисконту радше за все виявиться не на нашу користь та може бути в діапазоні 35-42,5%.

Олексій Кущ вважає, що сьогодні Україна може добитися будь-яких прийнятних для себе умов, поставивши кредиторів перед вибором: або ви отримуєте 50%, або нічого, а ми йдемо до Лондонського суду, де розповідаємо про зовнішню агресію, невиконання Будапештського меморандуму, падіння економіки та геополітичний форс-мажор. Такий суд затягнеться на роки, упродовж яких кредитори нічого не отримають", — вважає Кущ.

За його словами, кредитори хочуть отримати гроші, бодай щось. Мінфін вже заявив про бажання списати 60%, і, впевнений експерт, це правильна тактика: свої позиції треба заявляти "із запасом".

А якщо завтра — дефолт?

Іван Угляниця не бачить у можливому дефолті жодних проблем. "Фактично дефолт настав ще в момент великого вторгнення, навіть попри те, що після нього одну порцію купонів Україна заплатила по певних випусках. До речі, не дуже зрозуміло, навіщо. Як і довго заявляла (до літа 2022-го), що випуск буде погашений у вересні 2022 року. Те саме намагався робити Нафтогаз – погасити свій випуск до останнього, аж доки йому це не заборонив Кабмін", — нагадав експерт.

Щодо заяв, що недосягнення реструктуризації найближчим часом може якось негативно вплинути на програму МФВ, то експерт вважає їх більше спекулятивними, спрямованими, зокрема, на досягнення якогось компромісу та формальної реструктуризації.

На думку Олексія Куща, дефолт все ж таки ще не настав. "У разі оголошення дефолту кредитори можуть подати до суду, після чого може бути арешт активів країни по всьому світу — наприклад, заблоковані рахунки держкомпаній у закордонних банках, — каже експерт. — До кореспондентських рахунків НБУ справа навряд чи дійде, хоча теоретично можливо і це".

Важливо Україні загрожує дефолт через півтора місяця: Київ поки не зміг домовитися з кредиторами, — ЗМІ

"Суто технічно реструктуризація — це форма дефолту, де сторони намагаються вийти з ситуації, — каже аналітик Андрій Шевчишин. — Але в умовах війни така реструктуризація не сприйматиметься класичним дефолтом. До того ж, наразі золотовалютні резерви знаходяться на високих рівнях, щоб покрити поточні вимоги кредиторів й продовжити перемовини. З цього ж боку на ситуацію дивляться кредитори — мовляв, у вас є резерви".

Поки основне фінансування України здійснюється із іноземних державних джерел, дефолт за приватними зовнішніми зобов'язаннями не буде руйнівним, вважає Наталія Бойко. Тож пересічні українці навряд чи його помітять, хоча деякий сплеск попиту на іноземну валюту цілком можливий.

"Проте зіпсовані відносини з приватними іноземними інвесторами почнуть позначатися на Україні пізніше, — зазначила експертка у розмові з Фокусом. — Коли закінчиться війна і країна потребуватиме інвестиції на відновлення, кредитори просто задеруть вартість запозичень ще вище, що обмежить наші довгострокові можливості економічного розвитку".

"Технічно це ніяк не вплине на країну найближчим часом, — погоджується Тарас Котович. — Проте в майбутньому інвестори бажатимуть більших премій при нових суверенних випусках. Щодо курсу долара, то досягнення чи недосягнення компромісу навряд чи матиме прямий вплив на валютний ринок".