Україна в ЄС до 2030: наскільки це реально, чи зможе Орбан заблокувати вступ і що буде далі

25 червня Україна та Євросоюз офіційно розпочали переговори про вступ, під час засідання першої міжурядової конференції в Люксембурзі. Наразі на Україну чекає відкриття 35 переговорних блоків, а Угорщина отримує можливість аж 70 разів використати право вето.

Бельгія, яка головувала в Раді ЄС останні шість місяців, підготувала стратегічний план під назвою "Майбутнє Європи". У документі, з яким ознайомився 24 Канал, мовиться про реформи, які мають імплементувати в самому ЄС перед процесом розширення.

Як триватимуть перемовини, наскільки далека перспектива повноцінного членства та чому ЄС теж має реформуватися – розповідає кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.

Україна та ЄС розпочали переговори про вступ: що це означає

Після двох років з отримання статусу кандидата, Україна та ЄС відкрили перемовини про вступ. Політичне рішення про початок перемовин в Євросоюзі ухвалили ще в грудні минулого року, коли Віктор Орбан "вийшов на каву" під час голосування.

З того часу минуло пів року – спершу готували перемовну рамку, а далі офіційне відкриття вирішили відкласти через вибори до Європарламенту. Утім, ухвалення цього рішення саме до кінця червня було важливим для України, оскільки цього тижня останні дні головування Бельгії в Раді ЄС.

Ймовірно, Зеленському доведеться провести ще не одну розмову з Орбаном / Фото AFP

В Україні, як і в ЄС, це рішення про відкриття перемовин називають історичним. Президент України Володимир Зеленський вже встиг заявити про "новий відлік часу" в історії України та висловив впевненість, що у майбутньому Україна таки отримає заповітне членство в Євросоюзі.

До сьогодні ми були державою, яка здобула статус кандидата на вступ, але повної впевненості ще не могло бути, чи реалізуємо цей статус. А від сьогодні це вже точно впевненість – Україна неодмінно буде повноправним членом Євросоюзу. Питання тепер в технічній роботі України з Євросоюзом, в адаптації нашої системи до ЄС і в політичній волі Європи зробити європейський проєкт дійсно довершеним,
– звернувся Зеленський до українців після відкриття перемовин.

Переговорний процес не буде легким. На Україну чекатимуть тисячі годин та років роботи.

Наразі Єврокомісія проводить скринінг українського законодавства на відповідність до законодавства ЄС.
Після цього процесу Єврокомісія надасть оцінку та вкаже, які реформи та в яких сферах треба імплементувати.

Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина впевнена, що скринінг вдасться завершити до кінця цього року, а вже у 2025 році – "ухвалити перші рішення".

Таким першим рішенням може стати відкриття переговорної глави, що стосуватиметься фундаментальних засад Євросоюзу. Це стосуватиметься як дотримання правосуддя, так і прозорості держзакупівель та фінансового контролю.

Ольга Стефанішина наголошує, що після відкриття цієї переговорної глави Київ зосередиться на тих розділах, які важливі під час війни для України. Це стосується енергетичної сфери, транспорту, логістики та вільного пересування людей.

Ольга Стефанішина / Фото пресслужби ЄС

Власне, відкриття першої переговорної глави означатиме початок переговорів про вступ вже фактично. До того ж часу Київ має представити Єврокомісію план внутрішніх змін, а саме реформ для зазначених кластерів.

Кожна переговорна глава відкривається та закривається окремим рішенням Ради ЄС, а це означає, що Угорщина чи інша країна матимуть шанс "заветувати" подальший прогрес. Крім того, Єврокомісія постійно оцінюватиме прогрес України й звітуватиме про це перед державами-членами ЄС.
Перемовини триватимуть до закриття всіх переговорних кластерів. Після цього фінальний висновок надасть Єврокомісія, а держави-члени мають одностайно проголосувати за підписання Угоди про вступ України до ЄС.
Цей документ затвердить і ратифікує Європарламент, а далі ратифікація відбудеться на національному рівні.

Які завдання має виконати Україна / інфографіка 24 Каналу

У найгіршому випадку, якщо Україна відхилиться від євроінтеграційного курсу та реформи "деградуватимуть", перемовини про вступ можуть зупинити. Це може відбутися за власною ініціативою Єврокомісії чи за запитом держави-члена ЄС. У такому разі Євросоюз може запропонувати певні умови для поновлення переговорів.

Чи зможе Україна подолати вето Угорщини?

Угорщина є чи не єдиною країною в ЄС, яка блокує певні рішення для України. Загалом, угорці підтримують процес розширення ЄС, і просуватимуть його під час свого головування в Раді ЄС, але не з Україною.

Будапешт віддає перевагу Західним Балканам, натомість щодо України нагадує, що "процес розширення має базуватися на заслугах", а Київ, на їхню думку, "ще не готовий до цього". Тобто Україна чекатиме ще пів року, аби відкрити першу перемовну главу. Швидше за все, це станеться під час польського головування в Раді ЄС, з січня 2025 року, за наявності згоди всіх держав-членів.

Крім того, угорський уряд вимагає, аби Україна імплементувала список з 11 пунктів щодо забезпечення прав нацменшин. Будапешт хоче повернення до тих норм, які діяли до 2015 року.

Ми очікуємо, що українська влада буде розв'язувати ці питання у співпраці з представниками меншин у конструктивний спосіб. (...) Найважливішим питанням є структура інституцій меншин, зокрема культурних та освітніх, і те, що характер цих інституцій має бути збережений, як це було до 2015 року,
– сказав міністр Угорщини при ЄС Янош Бока.

Зі свого боку українська сторона наголошує, що вже пів року веде двосторонні перемовини з Угорщиною і вже взяла до уваги представлений список. Ольга Стефанішина сказала, що Київ вже має пропозицію по кожному з представлених пунктів. Вона очікує, що узгодження цього списку відбудеться під час особистої зустрічі Зеленського та Орбана.

Політичний аналітик центру Visegrad Insight Войцех Пшибильський зауважив, що не лише позиція Угорщини може стати перешкодою на шляху України до членства в ЄС.

Є не лише Орбан. Є також новий уряд Нідерландів. Також треба ще побачити, як виглядатиме уряд Франції після виборів, але навіть зараз уряд Франції не сказав би, що Україну треба терміново запросити,
– припустив експерт у коментарі 24 Каналу.

Коли Україна отримає членство в ЄС?

Скільки триватимуть переговори про вступ і коли саме Україна зможе отримати членство в ЄС – це головна тема для спекуляцій. Назвати точну дату не зможе ніхто.

Польща почала перемовини про вступ у 1998 році, а членство отримала у 2004 році під час відомої хвилі розширення Євросоюзу.
Найдовше перемовини про вступ на цей час тривали з Хорватією – між початком перемовин та офіційним членством пройшло 7 років та 8 місяців.

Скільки тривали переговори про вступ до ЄС для інших країн / Інфографіка UA War Infographics

Аналітик Войцех Пшибильський зазначає, що найкоротший термін, за якого вдалося отримати членство, становив три роки. Країною з найдовшими перемовинами є Туреччина. За словами експерта, ці переговори "тривають вічність і нікуди не рухаються".

Це можливо (вступити до ЄС, – 24 Канал) протягом трьох років, зокрема, якщо є політична воля просувати це вперед, немає жодних бюрократичних перешкод, які могли б вимагати більше часу,
– пояснив він.

Єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї каже, що наступна Єврокомісія, яку оберуть найближчим терміном на п'ять років, має стати "Комісією розширення". Це також вкажуть і в стратегічному плані переобраної інституції. Тож, за словами Варгеї, нова хвиля розширення може статися до 2029 року.

Мова не йде про те, що Європейський Союз встановлює крайні терміни, коли можна приєднатися. Європейський Союз може дати зрозуміти, що якщо ці країни будуть готові приєднатися до того часу, то Європейський Союз зможе їх прийняти. Але умови повинні бути виконані. Чи це буде у 2027 році, чи пізніше — значною мірою залежить від ефективності роботи країни,
– сказав він.

Під час пресконференції після відкриття переговорів, Ольга Стефанішина наголосила, що вона "більш оптимістична". За її словами, євроінтеграційні процеси для України не є новими, крім того, після отримання членства можливий перехідний період. Вона додала, що в процесі вступу не може бути більших викликів, ніж війна, яку переживає Україна.

"Це означає, що жоден політичний дискурс всередині країни не може бути перешкодою на шляху до необхідних для цього перетворень. Все це разом дає нам дуже оптимістичний прогноз і підводить нас до ще одного чіткого меседжу від України. Україна готова і спроможна, і вона здійснить свої процеси", – каже Стефанішина.

У своєму зверненні під час відкриття перемовин президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що попереду на Україну чекає багато викликів, а шлях до членства буде тернистим.

"Переговори про вступ покликані підготувати кандидатів до виконання обов'язків, пов'язаних з членством. Саме тому тут немає коротких шляхів. Ми розпочинаємо ці переговори в дусі відкритості, зацікавленості та відданості справі", — сказала фон дер Ляєн.

Чому ЄС також має реформуватися

Утім, вступ України до ЄС залежатиме не лише від виконання реформ з боку Києва. Також внутрішні зміни мають відбутися і в самому Євросоюзі.

У документі "Майбутнє Європи" мовиться про такі реформи, які мають імплементувати в ЄС перед процесом розширення:

В Євросоюзі пропонують посилити захист цінностей ЄС, зокрема шляхом зміцнення верховенства права.
Також пропонують переглянути фундаментальні політики ЄС: єдиний ринок, конкурентоспроможність Євросоюзу, спільну аграрну політику та політику згуртування.
У плані наголошують й на необхідності переглянути бюджет ЄС та функціонування інституцій, оскільки у разі збільшення кількості держав-членів, ухвалювати рішення буде складніше.
Зокрема, пропонується перейти до голосування кваліфікованою більшістю у сферах соціальної політики, оподаткування та внутрішнього ринку.
Є й ідеї щодо того, як уникнути зловживанням права вето: або запровадити конструктивне утримання, або підкріплювати ветування чітко сформульованими причинами національної політики.

Члени ЄС – чинні та потенційні на мапі Statista

Цей стратегічний план розглянуть та можуть схвалити лідери ЄС під час засідання наприкінці тижня. Хоча єврокомісар Варгеї наголошує, що це не має бути передумовою для розширення і Євросоюз має змогу приймати нових членів і в чинному форматі.

Міністерка з питань Європи у німецькому уряді Анна Лурманн закликала, аби розширення відбулося до завершення каденції переобраних євроінституцій.

"Коли саме може відбутися вступ, залежить від темпів реформ у країнах-кандидатах, але ми повинні бути готові протягом наступних п'яти років, щоб зробити це можливим", – зазначила представниця німецького уряду.