/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fe36a784093f701414e6d562f8fb55535.jpg)
ВООЗ виявила перевищення вмісту трансжирів майже у третині перевірених продуктів
Про це в коментарі Укрінформу розповів представник ВООЗ Андрій Скіпальський.
«Україна у 2020 році ухвалила рішення про обмеження використання трансжирів у продуктах харчування для того, щоб зберегти здоровʼя населення. Був затверджений наказ МОЗ №1613 про правила додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів, який, серед іншого, впроваджує максимально допустиму норму трансжирних кислот у харчових продуктах - не більше 2 г трансжирів на 100 г загальної кількості всіх жирів у продукті. Ця норма відповідає вимогам європейського регламенту від 2019 року і належить до кращих практик ВООЗ щодо виключення трансжирів з продуктів харчування. В межах міжнародного дослідження та у співпраці із МОЗ ми проаналізували 120 видів харчових продуктів, з них 37 не відповідають вимозі не більше 2 г трансжирів на 100 г продуктів. Тобто у 30% досліджених продуктів виявлено перевищення норми. Фактично, певна частина виробників не виконує нову норму законодавства», - розповів представник ВООЗ.
Як зазначив Скіпальський, дослідження проводилося у жовтні-грудні 2023 року і полягало у вимірювання наявності трансжирних кислот у певному переліку продуктів. Досліджувалися зразки промислово вироблених харчових продуктів як великих виробників, так і середнього бізнесу, а також зразки їжі, яку продають у точках швидкого харчування, кафе.
«Це достатньо технічно важкі процедури, але ми їх пройшли - підготували експертів, лабораторії. Станом на жовтень 2023 року в нас було п'ять лабораторій, готових для тестування усього спектру трансжирних кислот у широкому спектрі харчових продуктів. Щодо продуктів, які досліджувалися, всі вони обиралися емпіричним шляхом, з урахуванням того, в яких продуктах може міститися значна кількість трансжирів. Відповідно до цього експерти обрали дві категорії продуктів - промислово вироблені харчові продукти, які запаковані і широко представлені у мережах супермаркетів, і так звана вулична їжа, яка частково промислового виробництва, але приготована в кафе, закусочних або пунктах швидкої їжі. Досліджувалися продукти від шоколаду до обробленого мʼяса, сосисок, ковбас тощо, заморожених круасанів, печива, сухариків, чипсів до сирного продукту, маргаринів, спредів, морозива. Серед так званої вуличної їжі досліджували, до прикладу, фалафель, круасани, піццу, паніні, тістечка», - поінформував експерт.
Як зазначив Скіпальський, у світі вже давно впроваджена практика вилучення промислово вироблених трансжирів з продуктів харчування, оскільки саме вони підвищують ризик виникнення серцево-судинних захворювань і смерті від ішемічної хвороби серця, при цьому харчової цінності не мають.
«Трансжири або трансжирні кислоти - це гідрогенізовані жири, це дешевий інгредієнт, який дозволяє виробникам здешевити виробництво продукту, подовжити його термін зберігання. Трансжирні кислоти - це ненасичені жирні кислоти, вони можуть бути природними, які містяться у мʼясі, частково у молочних продуктах, і неприродними. Саме другий тип трансжирних кислот ми і таргетуємо під час спроб виключення їх із продуктів. Уже давно доведено, що саме вони підвищують ризик серцево-судинних захворювань, інсультів та інфарктів. ВООЗ має програму елімінації трансжирних кислот, є певна сертифікація країн та рекомендації, як потрібно діяти державам, аби убезпечити населення від цього фактору ризику. Адже люди, купуючи продукти, не завжди читають склад на упаковці, і не завжди можуть визначити, чи є у продукті ненасичені жирні кислоти і в якій кількості на 100 грамів продукту. Тому держава на рівні законодавства мінімізувала такий фактор ризику як трансжирні кислоти, які взагалі не дають жодної користі», - сказав Скіпальський.
Він нагадав, що після затвердження норми про зниження вмісту трансжирів тривав трирічний перехідний період, з тим, щоб виробники могли переробити свої рецептури з урахуванням нових вимог. Дослідження було проведено задля розуміння того, як виробники після перехідного періоду дотримуються цих правил.
Дослідження проходило у Львові, де були визначені точки закупівлі продуктів і закуповувалися ті продукти, які широко присутні на полицях супермаркетів, і люди споживають їх у достатньо великих кількостях.
Як зазначив представник ВООЗ, питання зменшення трансжирів у продуктах актуальне ще й тому, що під час війни виникли додаткові фактори ризику, повʼязані з харчуванням. Зокрема, йдеться про те, що дорослі і діти, які перебували в окупації, та/або з різних причин не мали доступу до свіжих продуктів, харчувалися консервацією, снеками, споживали продукти з високим вмістом солі та цукру тощо. Це, у свою чергу, підвищує ризики розладів харчової поведінки, виникнення, окрім серцево-судинних, ще й таких захворювань, як ожиріння, діабет, гастрити.
«Фактор ризику харчування зараз виходить на одне з перших місць, навіть посунувши алкоголь та тютюн. Регулярне та надмірне споживання перероблених продуктів становить очевидну небезпеку через надмірне споживання солі, жирів, цукру, трансжирів. На жаль, загальних рекомендацій, як вирішити цю проблему в період надзвичайних ситуацій, якою є повномасштабна війна, немає. Але персональні рекомендації по здоровому харчуванню може надати сімейний лікар. Також в Україні триває реформа шкільного харчування, яка допомагає сформувати здорові харчові звички та сприяє безкоштовному та якіснішому харчуванню у закладах освіти. Тут є роль і держави, і громад, сімей. Це питання залишається викликом, і країна може як продемонструвати приклад його подолання, так і бути жертвою обставин, в яких доступ до якісного та збалансованого харчування може бути обмеженим», - сказав Скіпальский.
Дослідницький проєкт FEEDCities для вивчення вмісту трансжирних кислот, солі та калію в харчових продуктах проводили в лабораторіях Держпродспоживслужби протягом жовтня-грудня 2023 року. Протягом червня ВООЗ планує провести додаткові тренінги та надати відповідне обладнання для лабораторій низки областей.