Як американські медіа реагують на дебати між Дональдом Трампом і Джо Байденом та що від того Україні

Президентські дебати у США завжди були важливим елементом виборчих перегонів. Попри те, що вони не є основним визначальним фактором під час кампанії, є прецеденти, коли саме вдалі дебати допомогли кандидатам схилити на свій бік тих, хто ще не визначився із вибором. За даними Nielsen Media Research, понад 73 мільйони людей дивилися принаймні частину перших дебатів між Трампом і Байденом у 2020 році. Це стало третьою за величиною аудиторією дебатів за всю історію їх проведення. Цього разу дебати запам’яталися зокрема і з огляду на те, що формат та обставини їх проведення помітно відрізнявся від звичних. Розповідаємо, як американські та світові медіа обговорюють по свіжих слідах результати дебатів, скільки часу було відведено обговоренню різних тем, зокрема, Україні, та як ця дискусія між Трампом і Байденом може вплинути на результати голосування на виборах президента США 5 листопада цього року.

Чому ці дебати були особливими

Цьогоріч у перебіг дебатів було внесено зміни з огляду на суспільний запит, а також заклики медійної спільноти США. Зокрема, ні глядачі, ні сторонні фактчекери не були запрошені безпосередньо до студії каналу CNN, який і транслював, і був організатором першого раунду дебатів. Іншим нововведенням стало те, що час на репліку або відповідь на тезу опонента був суворо регламентованим, а ведучі дебатів мали право вимкнути мікрофон, якщо учасник виходив за межі відведеного на виступ ліміту. У дебатів не були вступної частини, але обидва учасники мали право на завершальне слово. При цьому в паузах чи під час рекламних перерв Джо Байдену та Дональду Трампу заборонялося звертатися за допомогою до своїх помічників, як і приносити будь-які роздруківки чи документи. Водночас не було заборонено під час дискусії робити записи на порожньому аркуші паперу. Саме такі умови стали результатом погодження між двома командами претендентів на крісло очільника Сполучених Штатів.

90-хвилинні дебати, що відбулися у місті Атланта в ніч на 28 червня за українським часом, стали найбільш ранніми за датою проведення. Усі подібні заходи традиційно відбувалися у вересні або у жовтні. Їх провели настільки рано, що жоден із кандидатів ще не був формально офіційно висунутий у кандидати в президенти США делегатами від своєї партії. Цей аспект пояснює низку деяких реакцій на теледебати, особливо серед представників Демократичної партії, а також серед медіа та національних оглядачів у США.

Про що говорили кандидати

Модератори розмови між двома президентами Дана Беш і Джейк Таппер із CNN запитували обох учасників про такі теми як економіка, війна в Україні, кордон — цілий перелік питань, які, за опитуваннями, найбільше турбують більшість американців напередодні виборів 2024 року. Проте, як відзначили оглядачі Accociated Press, присутність ведучих на сцені під час дебатів майже не мала значення, тому що найчастіше питання ігнорувалися, оскільки обидва кандидати продовжували сперечатися у власному темпі. За форматом дебатів CNN заздалегідь визначили, що модератори не будуть «судити» перебіг, а лише ставитимуть запитання. При цьому ні Таппер, ні Беш не ставили додаткових запитань, лише іноді повторювали ті, відповідей на які кандидати уникали, продовжуючи говорити про своє.

Загалом кандидати відповідали на дуже широкий спектр питань, починаючи від уже згаданої економічної ситуації у країні та закінчуючи питанням віку обох кандидатів. Більшість відповідей Байдена та Трампа були майже ідентичними до їхніх інших виступів у рамках кампанії, однак зрештою було кілька нових моментів, які дають інший погляд на ці теми. Фактчекери CNN, які вели підрахунок неправдивих тверджень у прямому ефірі, зафіксували, що Трамп збрехав у своїх відповідях 30 разів, тоді як Байден — 9, а інші медіа почали робити свої списки усіх побрехеньок Трампа з цих дебатів.

У відповідь на запитання про високі ціни на житло й інфляцію чинний президент сказав, що це — наслідки дій Трампа під час його каденції. За його словами, 45-й президент залишив економіку у стані «вільного падіння». Натомість власне Трамп переклав провину на Байдена, сказавши, що за його правління «США були найсильнішою економікою світу». У відповідь на аргумент Байдена щодо низького рівня безробіття за його каденції, Трамп сказав, що «єдині робочі місця, які створив Байден — це для нелегальних мігрантів».

Питання міграційної політики теж стало одним із головних під час дебатів. У відповідь на повторювані закиди Трампа у бік чинного президента щодо того, що той нібито «відкрив кордон для всіх і зробив його небезпечним», Байден відповів, що рівень злочинності серед мігрантів, які потрапили до країни за його каденції, є низьким. Між тим американські фахівці у галузі, зокрема з Fair Observer, інформують, що міграційна політика Байдена теж не є ідеальною, а також є більш подібною до трампівської у кількох аспектах, ніж видається на перший погляд. Кандидати також обговорювали питання абортів, ситуацію на Близькому Сході та, звісно ж, російське повномасштабне вторгнення в Україну.

Що кандидати казали про Україну

Під час дебатів Трамп дотримувався своєї звичної тактики — атакувати опонента, змішуючи до купи факти та події різних періодів, пов’язуючи їх між собою на власний розсуд. Так, коли обговорення дійшло до питань міжнародних відносин і зовнішньої політики, колишній президент припустив, що Росія ніколи б не напала на Україну, якби він був на посаді: «Якби у нас був справжній президент, президент, який знав би, що його поважає Путін, він би ніколи не вдерся в Україну». Трамп також розкритикував Байдена за виведення американських військ з Афганістану і за його позицію щодо Ірану попри те, що власне Трамп підписав угоду, яка санкціонувала вихід США з Афганістану.

Трамп має довгу історію позитивних оцінок Володимира Путіна. Та під час дебатів він не висловлював такої теплоти щодо українського президента Володимира Зеленського, якого він назвав «найкращим продавцем» (the greatest salesman) у негативному сенсі. Мовляв, щоразу, коли Зеленський приїздить до США, він повертається з «мішком грошей» у вигляді військової допомоги. Джо Байден опонував цим тезам, говорячи, що значна частина коштів, які Конгрес надає Україні, залишається у США, фінансуючи військову промисловість, що створює нові робочі місця та змінює американську економіку на краще. А Україна отримує уже безпосередньо виготовлену в Америці зброю, оснащення та техніку.

Які дискусії викликали результати дебатів у американських та світових медіа

Телевізійна мережа-організаторка цих дебатів CNN поступово готувала свою аудиторію до дебатів, висвітлюючи їх нововведення. Але коли трансляція завершилася, телеканал, який вважається прихильним до Демократичної партії, першим почав робити матеріали про те, наскільки провальними вони вважають дебати для Байдена. Головні події, варті уваги в цьому контексті, відбувалися на ютуб-каналі телемережі. Ведучі телеканалу закріплювали це твердження, а на трансляції атмосфери за лаштунками дебатів зʼявилися повідомлення про те, що серед демократів почали ширитися невдоволені коментарі щодо чинного президента та навіть пропозиції замінити його кандидатуру, доки ще не сталося офіційного висування. Захищати честь свого начальника на телемережу прийшла віцепрезидентка Камала Гарріс, де сказала, що Байден показав себе набагато краще наприкінець дебатів і що виборці повинні фокусуватись на суті та діях, а не словах і подачі.

Британський телеканал Sky News детально зупиняється на розгляді сценаріїв виходу Джо Байдена з президентських перегонів і подальших кроках всередині Демократичної партії, якщо чинний президент зніметься за власним рішенням. Так, ідеться, що єдиним сценарієм для зміни кандидата може бути добровільна відмова Байдена від продовження участі у кампанії. Якщо президент вирішить зняти свою кандидатуру після проведення з’їзду у серпні, голова Національного комітету Демократичної партії Джеймі Харісон може скликати спеціальну конвенцію, збори близько 500 членів партії. Теоретично на таких зборах можуть обрати нового кандидата простою більшістю голосів.

Матеріал на сайті іншого національного американського телеканалу NBC за результатами дебатів також пропонує своїм читачам замислитися над питанням, чи можуть демократи змінити свого кандидата. Традиційно чинний президент не проходить процедури праймеріз і відразу може виставити свою кандидатуру для переобрання на другий строк. У статті йдеться про те, що в сучасну епоху партії ще ніколи не намагалася замінити свого висуванця, частково тому, що знають, що швидше за все це призведе до провалу. Настрої щодо можливості заміни Байдена підтвердив і ефір підрозділу телемережі MSNBC. Там також поширювали інформацію щодо бажань замінити Байдена. А ще більше подібних думок зсередини партії, зокрема і про «повну паніку» серед демократів, висловив у коментарі постійний ведучий телемережі, аналітик Чак Тодд.

Консервативний і прихильно налаштований до республіканців Fox News підтвердив цей статус своїми заголовками, додаючи до однієї зі своїх публікацій фото з Байденом s написом «Надзвичайний сценарій» та назву «Чи можуть замінити Байдена як висуванця від демократів? Як би стався такий особливий хід». У телемережі також зібрали реакції інших медіа та назвали цей матеріал «“Трагічний” виступ Байдена викликає істерику серед медіа». Журналісти не соромляться давати різні прізвиська чинному президенту — на додачу до «хриплого», його ще й порівнюють із дитиною. Консервативні таблоїди на кшталт New York Post також поширюють подібні тези у своїх колонках.

Скриншот із сайту-агрегатора Ground News, який показує теми та кількість публікацій від медіа різного спрямування (наприклад, «центристського» або «лівого») за результатами дебатів Байдена й Трампа

Новинний агрегатор Ground News, що збирає матеріали на новинних ресурсах, проаналізував матеріали на цю тему і зʼясував, що консервативні медіа висвітлювали дебати в цілому менше у порівнянні з «лівими» медіа. Вони також визначили, що медіа більш «лівого» ідеологічного спрямування критикують Байдена навіть жорсткіше, ніж зазвичай, роблячи особливий наголос на охриплості голосу чинного президента. Збалансовані медіа, такі як американський суспільний мовник PBS або NPR (National Public Radio — найбільша некомерційна мережа радіостанцій у США) називають дебати «напруженими» та вивели матеріали про них у секції з терміновими новинами.

Ідеологічний розподіл медіа та матеріалів, які висвітлювали одну з тем щодо дебатів 28 червня у США, згідно з даними Ground News. Найбільше її висвітлювали центристські медіа (36%)

Згідно з опитуванням, проведеним дослідницьким центром Pew, значна частина виборців і від Демократичної, і від Республіканської партії змінила би прізвища обох кандидатів у бюлетенях, якби мала таку змогу. При цьому такої ж думки дотримуються майже три чверті прихильників Байдена віком до 50 років та 38% серед молодших прихильників Трампа, які вчинили б аналогічно. Серед покоління 50+, згідно з даними цього ж дослідження, щонайменше половина воліла б побачити кандидатами у Президенти США когось іншого, але не Трампа і не Байдена.

Швидке опитування серед глядачів каналу CNN радше підтверджує ці дані. Більшість (57%) глядачів дебатів проголосували, що не мають реальної впевненості у здатності Байдена очолити країну, а 44% — що аналогічно не мають реальної впевненості й у Трампі та його здатності бути сильним президентом під час другого строку. Ці числа практично не змінилися порівняно з опитуванням, проведеним до дебатів, у якому 55% респондентів висловилися, що не довіряють Байдену, а 47% — що не довіряють Трампу. Водночас більшість (81%) із тих, хто зареєструвався для участі у виборах і спостерігав за дебатами, висловилися, що дебати не матимуть впливу на їхній майбутній вибір кандидата в президенти. А ще 14% сказали, що дебати підштовхнули їх до переосмислення деяких аспектів, але вони не змінили свою думку. Лише 5% повідомили, що дебати змінили їхню думку про те, за кого голосувати.

Наступний раунд дебатів має відбутися восени та буде організований іншим телеканалом — ABC, аудиторія якого приблизно порівну розподілена між прихильниками як Демократичної, так і Республіканської партії. Станом на кінець червня немає інформації ні про ведучих, ні про остаточну дату й інші обставини проведення наступного кола дебатів. А обговорення серед американських колумністів (наприклад, колонка Томаса Фрідмана у The New York Times), які з’явилися, щойно дебати завершилися, можуть підштовхнути до думки, що раунд восени, якщо відбудеться, може мати інший склад учасників. Фрідман пише, що під час дебатів жоден з учасників не згадав, наприклад, штучний інтелект і те, як повинна змінитися Америка, щоб відповідали на глобальні виклики XXI століття.

За кілька годин команда Джо Байдена випустила спеціальну відозву, в якій ідеться про те, що він не виходитиме з передвиборчих перегонів після дебатів. Та реакції й дискусії в американському суспільстві триватимуть. До завершення кампанії залишається ще кілька вирішальних місяців, коли обидва кандидати та їхні команди докладуть максимум зусиль для консолідації своїх прихильників. Дебати в Атланті стали ще одним кроком до дискусії в США щодо якості американського лідерства у світі. А Україні — повинні нагадати про важливість вибудування стійкої двопартійної підтримки США нашої країни та водночас розробки українською владою сценаріїв готовності до будь-якого нового (чи старого) очільника Білого Дому.

Титульне фото: Getty Images