Якими будуть українські міста після війни – керівники зруйнованих громад презентували принципи відновлення

Людиноцентричність, адаптивність, проєктний інтегрований підхід, довгострокове бачення та чітка транспарентність - основні підходи, за якими має відбуватися відбудова України. 

Про це йшлося під час відкритої дискусії "Принципи відновлення українських громад" у рамках Lviv Urban Forum на платформі Маріуполь Реборн.

Говорячи просто, будь-яка постраждала громада після відновлення має стати орієнтованою на потреби та благополуччя жителів, здатною швидко рагувати на виклики та змінюватися, враховувати всі напрямки діяльності суспільства, з чіткими рамками фінансування, реалізації та звітності за використані кошти. А для того, аби всі ці складові були враховані, планування має відбуватися за світовими стандартами.

Наразі єдиним в Україні планом, який відповідає зазначеним принципам, і повністю готовий до реалізації після деокупації, є проєкт Маріуполь Реборн. На платформі проєкту у Львові відбулася презентація Об'єднаної Урбан-візії, яка не лише відповідає на основні виклики, що постануть перед громадою, коли Маріуполь буде звільнено, а й дає чіткий алгоритм, за яким до відбудови може підготуватися кожне місто.

"Є величезний запит від громад України. 326 громад, які є окуповані або деокуповані. Це 30% України. І це 12 мільйонів людей. Всі ці люди хочуть повертатися додому, всі ці люди хочуть повертатися до українських міст, до України. І ми маємо чітко відповісти їм на дуже важливе питання: як буде виглядати Україна? Яку ми Україну будуємо? Якими будуть міста. Що буде українським містом-героєм Маріуполем? Що буде українським містом Бахмут? Або Буча. Або Авдіївка. Або будь-яке інше місто. Ми сьогодні показуємо комплексний підхід, який ми напрацювали на дуже потужному експертному міжнародному рівні", - зазначив мер Маріуполя Вадим Бойченко.

Згідно із презентацією, місто має "зростати всередину", тобто розбудовуватися в рамках існуючих меж. Черех специфіку індустріального планування райони Маріуполявідірвані один від одного. Чим більше зростатиме кількість жителів, тим ближчими ставатимуть райони, а місто - компактнішим. Від цього змінюватиметься і транспортна система, і соціальна інфраструктура. Це все має відповідати принципам мобільності та безбар'єрності - швидкий та рівний доступ для всіх мешканців у всі зони міста.

Архітектори, які працювали над Урбан-візією, також наголосили, що в процесі відбудови слід враховувати природний фактор, оскільки є загроза, що після завершення бойових дій південь та схід України можутьстати пустелевими зонами, через значну шкоду, завдану екосистемі.

Урбан-візія Маріуполя стане одним із ключових елементів формування модулів для навчання інших громад у Школі відновлення міст, інвестиційним партнером якого виступила група компаній SCM Ріната Ахметова.

"Головний принцип, від якого ми відштовхувалися, те що називається build back better. Але це доволі абстракне поняття. Що таке "краще"? Відбудувати краще, це як? І ми домовилися, що формуємо Урбан-візію саме для того, щоб відповісти, а що таке "краще". В Урбан-візії ми "штовхнули" процес, завдяки чому місто залучило гроші USAID для створення чотирьох окремих візій. SCM, як ключовий партнер Маріуполь Реборн, профінансував, щоб з чотирьох різних візій була створена одна, консенсусна. 4 команди працювали разом. Нам було важливо, щоб був описаний процес, як велася робота над об'єднаною Урбан-візією, щоб створити на базі цього процесу навчальний курс", - пояснює Наталія Ємченко, членкиня наглядової ради ГО "Маріуполь.Реборн", директорка з комунікацій SCM.

Цікаво, що одним із набільш дискусійних питань на відкритій дискусії громад була реакція суспільства на подібні ініціативи. Адже багато українців не розуміють, чому варто планувати відновлення вже зараз, що це тривалий процес, який потребує детального вивчення, пропрацювання та затвердження. Однак при цьому, як влучно підмітив заступник начальника Бахмутської військової адміністрації Олександр Марченко, цікавляться деталями відновлення: "Ми пішли тим же шляхом, що і Маріуполь".