"Марш Жінок": про особливості психологічної допомоги цивільним та жінкам-військовослужбовцям

Благодійний фонд “Марш Жінок”, який спеціалізується на захисті прав жінок, після початку повномасштабного вторгнення почав надавати адресну допомогу жінкам із уразливих груп: вагітним та багатодітним мамам, жінкам третього віку, жінкам з інвалідністю та всім, хто потребує допомоги. А нещодавно відкрили гарячу лінію для жінок-військовослужбовців.

Крім гуманітарної допомоги, пропонують психологічну та юридичну. Психологи "Маршу Жінок" відповідають на запити, пов'язані з депресивними, тривожними станами, проблемами зі сном, суїцидальними думками, з будь-якими видами насильства та складнощами у спілкуванні з близькими.

Як допомагає ініціатива українкам під час війни, Коротко про розповіли співзасновниця «Маршу Жінок» Анастасія Герасименко та координатор і психолог гарячої лінії Тетяна Павлова.

"Ми привертаємо увагу до проблем жінок в Україні"

Співзасновниця Благодійного фонду «Марш Жінок» Анастасія Герасименко.

- Анастасіє, розкажіть, будь ласка, про організацію “Марш Жінок”, хто її створив, з якою метою, чим ви займаєтесь?

- “Марш Жінок” - як жіночий рух та громадська ініціатива - розпочав свою діяльність у 2018 році, провів марш жінок на 8 березня у Києві. Останній марш пройшов у 2024 році в Києві, на ньому було близько 5000 осіб. Основні завдання маршу – привернути увагу до проблем, із якими системно стикаються жінки в Україні.

«Марш Жінок» – про дію, про те, що може зробити кожна жінка, щоб її голос був почутий. "Марш Жінок" об'єднує голоси жінок в Україні та доносить “жіночі” меседжі та вимоги до уряду, щоб відбулися системні зміни у законодавстві, аби змінювалось наше суспільство. Це і боротьба з гендерними стереотипами, розривами у зарплатах чоловіків і жінок, про невидимість неоплачуваної праці жінок у сім'ях, про опікунську роботу, яку виконують переважно жінки.

– Що змінилося після початку великої війни?

- З початку повномасштабної війни “Марш Жінок” започаткував цілу низку практичної допомоги для жінок в Україні. 25 лютого 2022 року з'явилася лінія психологічної підтримки. Буквально за кілька днів відкрилися шелтери у Львові та Чернівцях. Ми також почали надавати гуманітарну допомогу жінкам України.

Окремим напрямком у нас було видання сертифікатів на проживання Airbnb. Ставши офіційним партнером Airbnb в Україні, ми роздали понад 7 тисяч сертифікатів для жінок, які евакуювалися за кордон і їм не було де жити.

Шелтери у нас працюють досі. Психологічна лінія кризової допомоги, яку було розпочато у телеграм-боті, теж досі функціонує. До вже існуючих додаємо нові напрямки.

Ми досі надсилаємо гуманітарну допомогу жінкам із вразливих категорій. Це жінки з інвалідністю, багатодітні мами, жінки з маленькими дітьми, жінки похилого віку. Нині ми надсилаємо допомогу у шість областей на півдні та сході країни (Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська), до маленьких сіл та міст з населенням до 100 тисяч осіб. Щодня ми надсилаємо адресні посилки, сьогодні це 100-150 посилок на день, а на початку повномасштабного вторгнення було близько 200 посилок щодня.

- Ви кажете про нові напрямки. І один із них – це допомога жінкам-військовослужбовцям. Як допомагаєте тим, хто на фронті?

- Відправляємо медикаменти, спальні мішки, берці, спідню білизну, павербанки, сухий душ, сухий шампунь та багато іншого. Для цього регулярно проводимо збори. На останньому, 8 березня, за тиждень нам удалося зібрати понад 3,5 млн грн на купівлю берців, спідньої білизни та інших необхідних на фронті речей.

– А як з'явилася гаряча психологічна лінія для військових?

– На нашу поточну психологічну лінію протягом двох років постійно зверталися саме жінки-військовослужбовці. Ми зрозуміли, що запити від них мають свою специфіку, тому повинні вирішуватися психологами, які мають відповідну підготовку. Протягом останнього року наші фахівці проходили курси з військової психології, у тому числі у наших колег з Ізраїлю, щоб професійно допомагати жінкам-військовослужбовцям за їхніми запитами.

Також з цього року ми розпочали освітньо-просвітницький напрямок для різних цільових груп. Ми пропонуємо від експертів команди "МЖ" семінари та тренінги для бізнесу, державних органів влади, поліції, працівників соціальних служб, судової системи. І це різні блоки, найбільш актуальні в цих сферах.

- Повернімося до цивільних. Ви надаєте психологічну та юридичну допомогу. За якою з них жінки звертаються частіше? Чи могли б ви сформулювати найбільш хвилюючі теми?

- Найчастіше звертаються за психологічною підтримкою. У телеграм-боті @marsh_zhinok у нас діє практично цілодобовий кризовий чат, де психологи дають щонайменше 7 безкоштовних консультацій - платить за них безпосередньо "МЖ".

Найчастіші запити – тривожність, страх, розгубленість, переживання втрати близьких людей. За останній рік цей запит звучав найчастіше. Багато хто звертається у зв'язку з випадками домашнього насильства. У цьому питанні дуже добре працює зв'язок психологічної та юридичної допомоги: ми комплексно допомагаємо жінкам, які до нас звертаються.

У нас потужна точка входу – це телеграм-бот, кризова гаряча лінія. Психологи мають можливість перенаправляти запити, які потребують правових консультацій, на нашу юридичну службу – працюємо у такому корисному тандемі.

Що стосується юридичних консультацій, один із найпоширеніших запитів - все, що пов'язано з домашнім насильством та із соціальним захистом, отримання статусів різних. Наприклад, статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, статус незаможної сім'ї, допомога самотнім мамам.

- Жінки звертаються до вас із різних питань. Які випадки найскладніші для роботи?

- Все, що пов'язане із сексуальним насильством, сексуальними домаганнями, неправомірними діями поліції чи співробітників державних служб.

У нашій команді є адвокати, які спеціалізуються саме у справах, пов'язаних із домашнім насильством – ми ведемо і такі справи. Їхня кількість визначається лише наявністю фінансування, яке ми можемо знайти. Тому перебуваємо у постійному пошуку залучення приватних донатів, донатів від бізнесу, зборів тощо.

- Чи плануєте ви працювати після закінчення війни?

– Так, ми плануємо продовжувати працювати вже після закінчення повномасштабної війни. У нас готується до старту навчальна програма для психологів, яка базується на досвіді нашої психологічної служби. Це буде наукова програма, яка враховує специфіку звернень саме від жінок-військових та тих викликів, з якими вони стикаються.

За юридичним спрямуванням також розпочнеться програма навчання адвокатів у справах домашнього насильства. Ідея в тому, щоб передавати досвід, який ми маємо, іншим експертам, - ми бачимо таку потребу в Україні.

У нас готуються програми з відновлення, ресоціалізації та реінтеграції жінок-військовослужбовців у цивільне життя. Сподіваємося, що ці програми запрацюють незабаром. Це означатиме, що в нас справді закінчилася війна і можна повноцінно переходити до етапу оновлення нашої країни та наших людей.

"Не запитуйте у військових, коли закінчиться війна"

Психолог, сексолог та координатор гарячої лінії Тетяна Павлова.

– Тетяно, під час війни жінки можуть звернутися з дуже тригерними та болючими темами, можете розповісти, які фахівці-психологи готові з ними працювати?

- Кожна психологиня психологічної служби “Марш Жінок” закінчила магістратуру та має кваліфікації у своєму напрямі терапії, всі психологи підвищили кваліфікацію з військової психології.

– Близько трьох тижнів тому ви відкрили гарячу лінію для військовослужбовців. Для них у вас є окрема програма? У чому її специфіка? З якими викликами стикаються наші військові, що впливає на їхній психологічний стан?

– Для цивільних жінок та для жінок військовослужбовців у нас різні чати, адже це й різні профілі у роботі психологів. Основне, з чим приходять до нас жінки-військовослужбовці, це ґендерна дискримінація, втрати, сум, втома, депресія, апатія.

- Чи відрізняються їхні запити від запитів цивільних жінок? Чи могли б сформулювати особливості?

- У жінок-військовослужбовців більш масштабний запит, вони переживають щодо цивільного життя і не мають 100% можливості керувати своїм життям, також ветеранам важко адаптуватися у цивільному житті. Однак наше завдання - допомагати кожній жінці в Україні, незалежно від того, військова вона чи цивільна.

- А у вас військові психологи для роботи саме з цією категорією жінок? Розкажіть, будь ласка, про навчання у ізраїльських колег.

- На цивільній лінії працюють цивільні психологи, а на військовій – психологи, які підвищили кваліфікацію у військовій психології. Ми навчалися і у ізраїльських колег, і у Ушинському університеті в Україні.

Навчання у ізраїльських колег справді було дуже корисним, однак у нас зовсім різна війна та різне сприйняття жінок в армії. Тож навчатися в українських колег нам сподобалося більше.

– Зараз дуже багато говорять про ПТСР. Зрозуміло, що психолог не може поставити такий діагноз, а лише психіатр, але може запідозрити його у людини, якій він допомагає. Що роблять у цих випадках?

- Крім психологічної допомоги, у нас також є лікарі-психіатри, якщо ми помічаємо в людини будь-який розлад, ми перенаправляємо його до цих лікарів.

- Наскільки, на вашу думку, зараз поширений ПТСР і які прогнози щодо станів і цивільних жінок, і військових?

- Жодних прогнозів зробити неможливо, оскільки ПТСР на тлі війни з'явиться тільки після закінчення війни, адже це ПОСТтравматичний стресовий розлад. Ми можемо говорити про варіації ПТСР виключно як про індивідуальний розлад з огляду на обставини життя наших жінок. Як наслідок їх втрат, їхніх дій тощо.

- Не могли б ви дати поради для близьких – родичів, друзів військових жінок та ветеранок. Чи мають бути якісь особливості спілкування з ними? Є питання-табу, які краще не ставити, про що можна запитувати, про що говорити?

- Перше правило – це активне слухання.

Друге - у жодному разі не говорити щось на кшталт ”забудь це”, “головне, що вижила”, “люди завжди вмирають” тощо.

Третє - не питати про втрати, таємниці, чутки, не ставити запитань: коли закінчиться війна, чи важко воювати.

- Ви надаєте до 7 консультацій, а що робити, якщо людині потрібна більш тривала допомога?

- Чат кризової допомоги працює 24/7 на прийняття заявок. У деяких випадках ми продовжуємо працювати з клієнткою і надалі.

– З якими випадками найскладніше працювати?

- Кожен психолог, як і будь-яка людина, має свою важку тему. Тому якщо фахівець розуміє, що не зможе працювати з цією темою, передасть клієнта іншому фахівцю. У нас усі психологи максимально розгалужені за запитами, таким чином ми уникаємо власного травмування та маємо можливість повноцінно допомагати різним жінкам.

- Чи легко жінкам на війні ділитися своїми проблемами?

– Жінкам завжди це важко робити, цивільна вона чи військова: вона людина, яка має свої почуття та переживання.

Однак жінки приходять, щоб скинути цей тягар і жити далі. А ми у цьому допомагаємо їм.

– Як ви взагалі оцінюєте психологічний стан жінок у армії? Наскільки військові дії руйнують психіку та що можна з цим зробити?

– Будь-які військові дії руйнують психіку, кожна людина руйнується по-своєму, і єдине, що можна зробити, щоб виграти цю війну, – подбати про своє ментальне здоров'я. Це допоможе після перемоги швидше та легше повернутися до цивільного життя.