Україна затвердила Національний план з енергетики: чого чекати по е/е та газу?

Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) розрахований на період до 2030 року.

Кабінет Міністрів схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. Про це повідомив Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише Мета.

Він розроблений відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999, з урахуванням кращих практик країн-членів ЄС та на виконання зобов’язань щодо вступу до ЄС, і визначатиме комплексний інтегрований розвиток економіки на найближчі роки, який має бути підтриманий необхідними обсягами енергетичних ресурсів з урахуванням європейських стандартів у частині екології.

Що передбачає  план до 2030 року:

1. Декарбонізація

• скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року;
• кліматична нейтральність енергетичного сектору – до 2050 року, національної економіки в цілому – до 2060 року;
• виведення з експлуатації вугільної генерації до 2035 року;
• скорочення викидів метану на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року;
• посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату;
• частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у структурі загального кінцевого енергоспоживання – не менше як 27% у 2030 році;
• індикативні цілі ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії до 2030 року: опалення та охолодження – 35%;електроенергія – 25,4%; транспорт – 14%;
• частка генерації з ВДЕ в загальному виробництві електроенергії – на рівні 25% у 2030 році;
• частка використання альтернативних джерел енергії (ВДЕ та вторинні енергетичні ресурси) у виробництві теплової енергії об’єктами у сфері теплопостачання у 2025 році – 30 %, у 2035 році – 40%;
• збільшення рівня застосування альтернативних видів палива (біопаливо або його суміш з традиційним паливом) та електроенергії (виробленої, як з традиційних, так і з відновлюваних джерел) у транспортному секторі до 50 % до 2030 року.

2. Енергоефективність

• сукупний обсяг заощадженої енергії при кінцевому використанні за 2021-2030 роки – не менше 16 405 тис. т н.е.;
• очікувана економія енергії у будівлях органів державної влади – не менше 24.9 ГВт·год/рік.

3. Енергетична безпека

• зниження рівня імпортозалежності – до 33%;
• поглиблення диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів із третіх країн – не більше 30% від одного постачальника;
• зменшення частки одного постачальника на ринку ядерного палива до 60%;

4. Електроенергія:

• повна і всебічна інтеграція ринку електроенергії України з європейським ринком;
• забезпечення відсутності боргового навантаження на суб’єктів енергетичного ринку;
• впровадження "розумного обліку" електроенергії та "розумних мереж";
• зменшення перерв у електропостачанні (SAIDI) до 150 хвилин у міській місцевості та 300 хвилин у сільській місцевості (до 2050 року);
• зниження технологічних втрат в мережах до 2030 року не менш як на 30%.

5. Газ:

• повна та всебічна інтеграція з європейськими ринками газу;
• збільшення та сприяння виробництву біометану;
• достовірність та повнота комерційного обліку газу;
• досягнення адекватних обсягів внутрішнього видобутку.

6. Дослідження, інновації, конкурентоспроможність:

• розвиток та фінансування інновацій та досліджень в секторі чистих технологій, відновлюваної енергетики та низьковуглецевого виробництва;
• впровадження чистих енергетичних рішень та низьковуглецевих технологій.