У Франції почалися вибори, на яких можуть перемогти ультраправі: які загрози є для України

Французькі виборці цієї неділі проголосують у першому турі дострокових парламентських виборів, які можуть привести до влади перший ультраправий уряд з часів Другої світової війни, що може призвести до кардинальних змін у самому серці Європейського Союзу. Результати виборів у Франції також можуть вплинути на перебіг війни в Україні.

Президент Еммануель Макрон приголомшив країну, коли призначив голосування після того, як його центристський альянс був розгромлений на європейських виборах цього місяця "Національним об'єднанням" (PN) Марін Ле Пен. Її євроскептична, антиіммігрантська партія довгий час була вигнанцем, але зараз вона ближче до влади, ніж будь-коли, пише Reuters.

Виборчі дільниці відкрилися о 6 ранку за Гринвічем і закриваються о 16:00 у малих містах і о 18:00 за у великих містах, після цього очікуються перші екзит-поли і прогнози щодо розподілу місць у вирішальному другому турі через тиждень.

Однак виборча система може ускладнити точний розподіл місць у 577-місцевій Національній Асамблеї, і остаточний результат не буде відомий до кінця голосування 7 липня.

"Ми здобудемо абсолютну більшість", ‒ сказала Ле Пен у середу, прогнозуючи, що її протеже, 28-річний Джордан Барделла, стане прем'єр-міністром. Її партія має економічну програму з високими витратами і прагне скоротити імміграцію.

Як зазначає видання, якщо "Національне об'єднання" здобуде абсолютну більшість, французьку дипломатію може чекати безпрецедентний період турбулентності: Макрон, який заявив, що продовжить своє президентство до кінця терміну у 2027 році, і Барделла боротимуться за право вирішувати долю Франції.

У післявоєнній історії Франції було три періоди "співжиття" - коли президент і уряд належали до протилежних політичних таборів ‒ але жодного разу на чолі держави не конкурували настільки радикально відмінні світогляди.

Барделла вже заявив, що кине виклик Макрону в глобальних питаннях. Франція може перетворитися з опори ЄС на скалку в його боці, вимагаючи повернення французького внеску до бюджету ЄС, конфліктуючи з Брюсселем щодо місць у Єврокомісії і відкидати заклики Макрона до більшої єдності ЄС та напористості в питаннях оборони.

Перемога "Національного об'єднання" також призведе до невизначеності щодо позиції Франції у російсько-українській війні. Ле Пен має історію проросійських настроїв, і хоча зараз партія заявляє, що допоможе Україні захистити себе від російських загарбників, вона також встановила червоні лінії, такі як відмова від надання ракет дальнього радіусу дії.

Розподіл голосів

Опитування громадської думки свідчать, що "Національне об'єднання" впевнено лідирує з 33-36% голосів виборців, на другому місці ‒ нашвидкуруч зібрана ліва коаліція "Новий народний фронт" з 28-31%, а на третьому ‒ центристський альянс Макрона з 20-23%.

Кандидати можуть бути обрані в першому турі, якщо вони отримують абсолютну більшість голосів у своєму окрузі, але це трапляється рідко. У більшості виборчих округів потрібен другий тур, в якому беруть участь усі кандидати, які отримали голоси щонайменше 12,5% зареєстрованих виборців у першому турі. Перемагає той, хто набере найбільшу кількість.

Протягом десятиліть, коли ультраправі неухильно набирали популярність, виборці і партії, які їх не підтримували, об'єднувалися проти них щоразу, коли вони наближалися до національної влади, але цього разу це може бути не так.

За словами професора політології Університету Ніцци і Політехнічної школи Вінсента Мартіньї, ніхто не знає, чи розглядатимуть кандидати з табору Макрона можливість відмовитися від участі у другому турі, щоб дати лівим конкурентам шанс перемогти "Національне об'єднання", чи навпаки.

Ле Пен і Барделла намагалися зробити імідж своєї партії більш прийнятним для мейнстріму, наприклад, засуджуючи антисемітизм. Батько Ле Пен, Жан-Марі Ле Пен, засновник і багаторічний лідер партії-попередниці "Національне об'єднання", мав історію відверто антисемітських висловлювань.

Але критики кажуть, що залицяння "Національного руху" до євреїв є лише прикриттям, яке дозволяє йому заперечувати звинувачення в расизмі, водночас постійно стигматизуючи мусульман та іноземців.

Нагадаємо, формальний лідер ультраправої французької партії “Національне об’єднання” Жордан Барделла заявив, що виступає за надання Україні боєприпасів, необхідних для самооборони, але не "обладнання, яке може спровокувати ширшу війну". Це ставить його відносно близько до позиції Еммануеля Макрона щодо ролі Парижа в підтримці Києва.

Але, на відміну від президента, Барделла заявив, що виступає проти відправки французьких військових в Україну. Макрон вважається одним із головних прихильників Києва, і його план включав можливу відправку військових інструкторів в Україну. 

Рішення президента Франції Емманюеля Макрона розпустити національний парламент після програшу його політсили на виборах до Європарламенту здивувало і французів, і решту світу. Але це рішення насправді не було спонтанним і довго готувалося Єлисейським палацом в повній секретності.

Чого ж добивається непопулярний у власній країні французький президент, ідучи на ризик позачергових парламентських виборів? Чи є в нього шанси отримати бажане? І що віщують Україні останні катаклізми у французькій політиці?

Читайте про це в статті екс-посла України у Франції Олега Шамшура на ZN.UA "Ласкаво просимо до казино Макрона".