Ігри віртуального розуму: як український програміст створює нові «цифрові реальності»

Будь-який сучасний програміст — це перш за все «громадянин світу», адже цифровий код не має національності. Наприклад, більшість американців, які навчаються грати в гольф за допомогою симулятора «SkyTrak», влаштовуються на роботу в Google у віртуальному HR-метавсесвіті «RemoteBridge», або чиї діти навчаються в школі, використовуючи інтерактивну платформу «TechRow» — навіть не знають, що розробкою всіх цих продуктів займався український програміст Анатолій Ландишев. Він же розробляв і популярні у всьому світі додатки для гаджетів від Apple, і ігри, в які захоплено грають мільйони геймерів планети — такі, наприклад, як «Power Rangers: Unite» та «Time Drop». А також популяризував підхід ECS для створення ігор в Україні. Анатолій Ландишев — наш сьогоднішній співрозмовник.

- Анатолію, Ви брали участь у розробці великих проєктів, таких як гольф-симулятор «SkyTrak» та HR-метавсесвіт «RemoteBridge», які здобули велику популярність у США. Як Вам вдалося вийти на міжнародний рівень?

- Ще у 2008 році, будучи третьокурсником Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (скорочено КПІ), я вже працював у німецькій міжнародній телекомунікаційній компанії Clarity AG розробником C++. А на момент закінчення КПІ та отримання наукового ступеня «магістр комп’ютерних наук» у 2012-му, я вже кілька років розробляв програми та дитячі освітні міні-ігри для iPhone та iPad. Пізніше я брав участь у розробці відомих мобільних ігор «Power Rangers: Unite» та «Time Drop», в які грають понад 4 мільйони гравців. Проте справжнім «зоряним шансом» для мене стали технології зі світу віртуальних (VR) та доповнених (AR) реальностей.

У 2016 році, коли VR та AR тільки набирали популярність, творці великої ізраїльської IT компанії Ignite Outsourcing запросили мене, як фахівця з великим досвідом у розробці ігор та 3D, взяти участь у відкритті VR/AR напрямку компанії. Буквально за рік я створив продукти для 5 різних VR та AR пристроїв. А вже за кілька років ці знання та досвід дозволили мені стати ключовим розробником у компанії TechRow - одній з найінноваційніших компаній у сфері дитячої освіти в США.

- TechRow Fund — це ж навіть не компанія, а неприбуткова організація, яка впроваджує технології віртуальної реальності (VR) у державних школах США. З TechRow Fund співпрацюють The New York Times, AT&T, Niantic (творець всесвітньо відомої гри Pokémon Go) та багато творців навчального контенту, таких як American Film Institute та Tribeca Film Studios. Анатолію, а яка була Ваша роль?

- Так, все вірно. Ключовий продукт TechRow Fund — це однойменна платформа для «іммерсивного» навчання дітей за допомогою стереоскопічного 360-градусного відео. Видавці навчального контенту, які співпрацюють з TechRow Fund, завантажують свої відео на платформу TechRow. Організація TechRow Fund надає американським школам шоломи віртуальної реальності та доступ до платформи, де діти можуть вивчати різні теми, переглядаючи 360-градусні відео у VR-шоломах.

Саме цю платформу TechRow я і розробив. Коли я почав працювати над нею, вже існували деякі напрацювання, але навчальні відео дивитися було неможливо. Були проблеми з їхнім зависанням, поганою якістю та інші. Я переписав веб-VR-відеоплеєр платформи для мобільних браузерів Safari та Chrome з нуля, що виправило всі проблеми та дозволило дітям дивитися відео навіть вдома зі своїх мобільних телефонів, використовуючи дешеві «саморобні» шоломи віртуальної реальності Google Cardboard. Також я створив мобільний додаток для iOS та Android, і додаток для шолома віртуальної реальності Pico VR, що дозволило дивитися 360-градусні відео у ще більш високій якості. Після цього я особисто завантажував на платформу дані перших 10 шкіл - перших користувачів платформи. А сьогодні платформою користуються вже понад 400 шкіл у штаті Нью-Йорк.

- Наскільки нам відомо, наступним Вашим проєктом для Штатів стала робота у провідній технологічній та апаратній компанії на ринку моделювання спортивних ігор SportTrak LLC над гольф-симулятором «SkyTrak», який сьогодні визнаний найкращим у США. Розкажіть детальніше про цей проєкт і Вашу роль у ньому.

- Так, з кінця 2016-го по 2023 рік я консультував американську компанію SportTrak LLC. З моєю допомогою вони змогли створити гольф-симулятор SkyTrak, який дозволяє гравцям тренуватися, не виходячи з квартири. Для цього на підлогу поруч з м’ячиком для гольфу ставиться спеціальний пристрій SkyTrak Launch Monitor. Щоб не розбити вікна квартири, перед м’ячиком встановлюється спеціальна сітка, після чого гравець б'є по м'ячу справжньою ключкою для гольфу. Пристрій SkyTrak Launch Monitor зчитує параметри удару, і гравець бачить на екрані траєкторію польоту м’яча.

В процесі роботи над SkyTrak я вивчив безліч наукових статей про фізику м'яча для гольфу, і це дозволило мені досягти точності симулятора понад 95%! У поєднанні з відносно низькою ціною, це стало його головною «фішкою» і дозволило SkyTrak стати найпопулярнішим і найбільш продаваним гольф-симулятором у США, п’ять років поспіль незмінно здобуваючи титул «Вибір редакції Golf Digest - Best In Golf».

- Microsoft, Google, Amazon, Intel, Pfizer користуються HR-платформою «RemoteBridge», створеною на базі Вашого рушія метавсесвіту, з метою покращення взаємодії своїх співробітників. Ви першим у світі створили метавсесвіт у браузері, який може одночасно підтримувати 150 користувачів, що є абсолютним рекордом. Як Вам вдалося реалізувати цей проєкт?

- У 2020 році, під час пандемії Covid-19, я захотів спробувати створити віртуальний метавсесвіт для людей, які опинилися в клітці обмежень та самоізоляції. Причому я хотів зробити так, щоб він працював прямо у вкладці браузера «Google Chrome», «Firefox» або «Safari», без встановлення на комп’ютер. Тоді вже існували браузерні метавсесвіти FrameVR і Mozilla Hubs, але вони підтримували лише до 30 користувачів в одному віртуальному світі. Мені ж було цікаво дозволити 100 і більше користувачам взаємодіяти в такому метавсесвіті.

Я почав розробку з основних компонентів: 3D-аватарів користувачів, взаємодії між 3D-аватарами, голосового та текстового чатів. Забезпечити взаємодію 100 і більше користувачів у такому метавсесвіті було досить непросто, але мені вдалося! Я винайшов 2 унікальні алгоритми, які дозволили навіть 150 і більше користувачам взаємодіяти в одному віртуальному світі, у вкладці браузера! Так і з'явився на світ мій унікальний веб-рушій метавсесвіту, що перевершував конкурентів на ринку.

Згодом я продав цей рушій американській компанії Exceptional Works Inc., яка створила на його основі платформу RemoteBridge – цілий метавсесвіт, що включає будівлі, вулиці і цілі острови, де люди можуть зустрічатися, дивитися відео, грати в ігри, працювати і відпочивати у віртуальному світі.

Завдяки моєму рушію RemoteBridge став першим і єдиним HR-метавсесвітом, здатним працювати у веб-браузері, підтримуючи 150 користувачів в одному віртуальному середовищі. Сьогодні ним користуються 19 компаній зі списку Fortune 500, таких як Amazon, Google, Intel, Pfizer, PepsiCo та інші. А журнал FastCompany визнав RemoteBridge однією з найінноваційніших компаній у світі.

- Зараз Ви технічний директор сервісної IT-компанії Visartech EU, яка створює комп'ютерні програми для найбільших компаній у Європі та на Близькому Сході. Про які найцікавіші проєкти, над якими Ви там працювали і працюєте, можете розповісти нашим читачам?

- За допомогою технологій віртуальної та доповненої реальності, а також хмарних рішень, ми допомагаємо компаніям полегшити процес виконання складних завдань. Наприклад, нещодавно ми допомогли клієнту створити точну цифрову 3D-копію великого виставкового павільйону в Дубаї, площею понад 35,000 квадратних метрів. Ця цифрова копія відображає інформацію про клімат у приміщенні, споживання електроенергії, поломки обладнання, та допомагає керувати виставковим центром з комп'ютера або навіть з мобільного телефону.

Ще один цікавий проєкт - цифрові копії нафтових вишок у Норвегії, що дозволяють інженерам проєктувати нове обладнання для цих вишок з дому, без фізичної присутності. Також ми розробили віртуальну копію промислового сканера для виявлення іржі на трубах, для наочної демонстрації можливостей цього сканера потенційним покупцям, і інноваційний додаток для косметологічних центрів для роботи з мікропігментацією шкіри голови за допомогою доповненої реальності. Крім цього, ми створили віртуальні лабораторні роботи з фізики, підготовку до іспиту IELTS, унікальну соціальну мережу для мандрівників та багато інших проєктів.

Стосовно моєї ролі в цих проєктах — я, як CTO (Chief Technical Officer — технічний директор), роблю технічні комерційні пропозиції для клієнтів, готую тендерну документацію. Планую архітектуру та технічне рішення, збираю команду під проєкт — проводжу співбесіди, наймаю підрядників. А потім контролюю хід виконання проєкту та стежу за роботою проєктної команди.

- Які поради Ви можете дати програмістам-початківцям?

- Не боятися пробувати. Програмування неможливо “зазубрити”. Інформації дуже багато, і вона постійно змінюється. Багато молодих розробників хочуть вивчити всю теорію і бояться починати створювати свої додатки. Я б порадив подумати про додатки, які Вам було б цікаво створити, вибрати найпростіший з них і приступати до його створення. У процесі буде багато запитань. З чого починати? Яку технологію обрати і чому? Ставте ці запитання Google або ChatGPT, отримуйте відповіді та ставте наступні запитання. Це найефективніший спосіб навчання. Дивно, але через 15 років професійного досвіду нічого не змінюється. Сьогодні я так само постійно ставлю запитання і шукаю на них відповіді. Для програміста це найважливіша навичка. Мови програмування та інструменти змінюються, застарівають. А здатність братися за цікаві складні проєкти, ставити правильні запитання та знаходити на них відповіді — залишиться з Вами назавжди.