Полювали на найбільших тварин свого часу: дослідження розкрило неандертальців з неочікуваної сторони

Попри поширені уявлення, мамонт не був найбільшою наземною твариною плейстоценової епохи. Цей титул належить його родичу — прямобивнему слону (Palaeoloxodon antiquus), який був удвічі більшим за сучасного африканського слона і жив на території Європи та Азії до 100 000 років тому, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Антропологи вже давно сперечаються про те, чи полювали неандертальці на прямобивневих слонів, що могло призвести до їхнього вимирання. Палеолоксодони існували близько 700 000 років, переживши льодовикові періоди на півдні Європи та Близькому Сході, а потім поширилися в Центральній Європі під час теплих міжльодовикових періодів.

Їхні величезні розміри означали, що дорослі особини, ймовірно, були вразливіші до нестачі їжі, ніж до хижаків — доки не зустріли вид, здатний володіти зброєю та координувати свої дії в команді.

Хоча навички виготовлення знарядь праці неандертальців вказують на те, що вони могли полювати на палеолоксодона, точних доказів цього немає. Однак нещодавнє дослідження під керівництвом професорки Сабіни Гаудзінскі-Віндхойзер з Археологічного дослідницького центру MONREPOS виявило порізи на кістках цих тварин, що свідчить про те, що слони справді були частиною раціону неандертальців.

Докази виявили на ділянці Ноймарк-Норд 1 поблизу Галле, Німеччина. Дослідники знайшли 3 122 кістки, бивні та зуби, які, ймовірно, належать понад 70 прямобивневим слонам, віком близько 125 000 років. На багатьох кістках були відмітини, що свідчать про використання кам'яних інструментів для зрізання м'яса.

Хоча подібні відмітини могли з'явитися внаслідок обробки знайдених туш слонів, велика кількість кісток в одному місці свідчить про протилежне. Крім того, кістки переважно належали дорослим слонам — малоймовірна здобич для інших хижаків того часу, що вказує на цілеспрямоване полювання неандертальців.

Ці знахідки свідчать про те, що неандертальці вважали за краще полювати на одиночних самців, які були набагато більшими, ніж на самок і молодняк.

Дослідники підрахували, що команді неандертальців знадобилося б кілька днів, щоб обробити таку велику тварину, а м'ясом прямобивневого слона могла харчуватися велика родина з 25 осіб протягом трьох місяців.

Це означає, що неандертальці або жили більшими групами, ніж вважалося раніше, або племена об'єднувалися для полювання і переробки м'яса, що сприяло культурному обміну під час цих зборів.

Перебування в одному місці для полювання та збирання могло суттєво вплинути на місцеве середовище. Це відкриття свідчить про те, що неандертальці мали різноманітну адаптивну поведінку, яка дозволяла їм процвітати в різноманітних екосистемах по всій Євразії протягом понад 200 000 років.

Ці нові дані також змінюють погляд на інші археологічні знахідки, де знаряддя праці неандертальців були знайдені поряд з рештками мамонтів і менших носорогів. Тепер здається більш імовірним, що неандертальці активно полювали на цих великих тварин, а не просто збирали їхні залишки.

Раніше Фокус писав про християнську реліквію зі слонової кістки, яку виявили австрійські археологи. Дослідники знайшли пікс, стародавню скриньку віком 1500 років.

Також ми розповідали про новий тип гробниць, які археологи виявили у Південній Кореї. Вони виділяються серед інших відсутністю кам'яної огорожі, з чим раніше дослідники не стикалися.