У столичній галереї «Лавра» представили проєкт про безпеку дітей у середовищі церкви

Наприкінці червня у Києві відбулася виставка-презентація «Розпізнати. Реагувати». Захід проходив в межах міжнародного проєкту «SAFEGUARDING». Організаторами події є Центр гідності дитини Українського католицького університету та Київська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви.

За їхніми словами, акція має на меті — привернення уваги суспільства до проблем дитячої безпеки та важливості їхнього захисту від насильства.

Головною подією заходу стала мистецька інсталяція від сучасної художниці та іконописиці Уляни Креховець. Вона складається з понад 100 авторських скетчів, створених для навчальних матеріалів онлайн-курсу.

Авторка перенесла свої роботи на білі футболки: чоловічі, жіночі та дитячі, розмістивши їх в експозиції у хаотичному порядку, створюючи імпровізований натовп, які мають як позитивний, так і негативний життєвий досвід.

У своїх роботах Уляна Креховець використовує техніку начерку, створюючи зображення швидкими лініями та плямами без виправлень.

«Символізм цих зображень полягає у простоті форм та зображень. У цьому проєкті, я не прагнула продемонструвати усі свої художні навички та вміння, сконцентрувавшись перш за все на їхньому сприйнятті та важливому змісті. Важливу роль також відіграє і колірна гамма цих робіт, де зелений символізує життя, помаранчевий — це символ енергії, рості й тепла. Часто у роботах можна побачити й чорно-білу гаму, яка демонструє нам, що наше життя є часто контрастним», — розповіла художниця під час кураторської екскурсії проєкту.

Також Уляна наголосила, що кожна ілюстрація створювалася під конкретний текст. Тож зображення на футболці мають метафоричне значення.

У своїх творах художниця надихалася традиціями народної ікони, з її простотою ликів, жестів та співвідношенням кольорів. Вони містять у собі глибокі сенси, водночас розкриваючи важливі аспекти безпеки дітей та демонструючи різні ситуації, пов’язані з цією темою.

«Все, що бачимо на дорослих футболках має коріння ще з дитинства. Вони відображають стан душі та внутрішні переживання, наші дитячі травми чи навпаки, безпечне середовище перебування…» — вважає авторка.

За словами отця Андрія Хім’яка, єпископа-помічника Київської Архиєпархії УГКЦ, ця мистецька інсталяція звертає вагу відвідувачів на актуальні питання: як розпізнати насильство і захистити дитину від нього; що можна зробити для безпеки дітей; як виховати в дітях стійкість та вміння реагувати на небезпеку і закликає до власних пошуків відповідей на ці питання.

Також священник поділився досвідом УГКЦ у сфері захисту дітей від насилля та створення безпечного простору для них.

«Тема дітей є дуже євангельською, оскільки сам Христос каже до дорослих, щоб вони пустили своїх дітей до Нього. Тому церква приймає дітей відмалечку під час таїнства хрещення і, відповідно, супроводжує їх в зростанні, в дорослішанні, коли вони формуються зрілими християнами… І найперші речі, які церква дає своїм дітям, це те, що вона формує їх, виховує їх, вчить божого слова та святого письма, навчає їх, як правильно жити, зберігати заповіді божі, навчає їх молитися…», — зазначає єпископ.

За його словами, церква має приділяти особливу увагу тому, щоб її простір був найбезпечнішим місцем для дитини. Однак подекуди трапляються випадки, коли маленькі парафіяни можуть бути піддані певному насильству.

«На сьогодні, церква говорить про чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне. Тож важливо, щоб дитина почувалася в церкві поза однією з чотирьох небезпек, які на неї чекають у світі. Це перший та головний вимір, щоб дітей вберегти від чогось недоброго, а також навчити їх цих важливих речей», — наголосив єпископ Андрій.

Також в межах експозиції відбулася відеоконференція, де представили сам проєкт «SAFEGUARDING. Безпека дитини в середовищі церкви», призначений для духовенства та мирян, які мають дбати про безпеку дітей у церкві.

Він об’єднав спікерів та учасників з різних країн, зокрема: України, Хорватії, Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини.

Під час виставки в експозиції був облаштований спеціальний простір для рефлексії для дітей та дорослих, де кожен відвідувач мав можливість у творчий спосіб переосмислити поняття безпеки та поділитися своїми враженнями від мистецьких сюжетів.