Військові не згодні: чому бійці виступають проти домовленостей України з РФ

Начальник штабу бригади "Азов" Богдан Кротевич озвучив незгоду з тими, хто підтримує завершення війни по лінії фронту.

"Ніякого миру без перемоги. Перемога одна — жодного російського солдата на території України. Нащадкам ми цю війну не залишимо, і ви теж не залишите, тому що якщо спробуєте, буде погано. І вам і їм. Якщо це "пробивон", навіть не думайте. Написав стримано", — написав військовий у Х.

Пост Кротевича зібрав понад 8 тисяч лайків і майже тисячу перепостів. Зокрема висловлювання Кротевича підтримали військові, серед яких ветеран ЗСУ Максим Колесніков.

Про який саме "пробивон" ідеться, Кротевич не пояснив. Однак публікація, ймовірно, стала реакцією на висловлювання політолога Володимира Фесенка про те, що головний інтерес України — "не просто повернути території, а зберегти державу, націю. А території можна повернути і пізніше".

Військовим не подобаються компроміси

"Медійні люди, зокрема військові, нерідко висловлюють особисту думку. Але водночас для таких висловлювань є причини — наша влада постійно провокує суспільство, тому що часто змінює свою думку щодо військових дій", — говорить Фокусу полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.

Експерт зазначає, що за два роки великої війни політичне керівництво країни сформувало безкомпромісну позицію суспільства — перемир'я з РФ неможливе доти, доки не буде виконано низку умов. Одна з яких — виведення російських військ на кордони 1991 року. Однак останнім часом представники влади не акцентують уваги на цій ключовій тезі.

"Сьогодні президент Зеленський уже говорить, що готовий через посередників вести переговори з РФ. І хоча у військових різні думки, що стосується розвитку подій на фронті, більшість за те, щоб звільнити всі території. Усі вони ставлять запитання — за що загинули наші бійці, за що вони боролися? За те, щоб здати території? Президент не може вирішити, що таке перемога для України. І військовим це не подобається", — каже Фокусу Жданов.

За словами політичного експерта Олега Постернака, медійні військові, які від початку повномасштабного вторгнення виступають у різноманітних ЗМІ та зібрали багатотисячну аудиторію в соцмережах, мають вагу і вплив, формуючи громадську думку.

"Зазвичай вони артикулюють або власну позицію, або замовлення певних політичних груп. Маючи потенціал і політичні амбіції, медійні військові дають будь-які оцінки подій, щоб показати владі, що з ними потрібно рахуватися. Не потрібно виключати, що деякі медійні військові можуть бути пов'язані з певними політичними групами, які не упустять нагоди атакувати Банкову, звузивши всі проблеми до зради і капітуляції. Однак говорити про те, що від Львова до Покровська всі військові готові до затяжної війни, було б самообманом. Є втома, очікування демобілізації, бажання побачити близьких. І медійні військові не можуть цього не знати", — міркує Постернак у розмові з Фокусом.

Політолог Ігор Рейтерович додає, що начштабу "Азова" Богдана Кротевича скоріше вважають людиною, лояльною до влади, ніж опозиціонером. Можливо, подібними заявами, озвученими медійним військовим, в інформаційному полі створюють протиріччя між політиками і військовими, щоб потім вийти на компроміси.

"Влада поступово розуміє, що домовлятися доведеться. І тому, ймовірно, готують інформаційне поле — так, буде заморозка, але від територій ми не відмовляємося. Армія залишиться важливою складовою держави, але доведеться прийняти той факт, що частина територій тимчасово окуповані, і ми повертатимемо їх політико-дипломатичним шляхом. Чи влаштує цей варіант військових? Чому ні. Вони й далі будуть ключовою силою", — каже Рейтерович Фокусу.

Влада має переконати не тільки військових, а й усіх українців

За словами Постернака, останнім часом в інформациронному полі йде "прогрів" на предмет мирних ініціатив. Так, у нещодавньому інтерв'ю американській пресі Володимир Зеленський дав зрозуміти, який формат переговорів із Москвою прийнятний для Києва. А близький до Банкової політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю з журналісткою Наталею Мосейчук наголошував, що формула перемоги України передусім — зберегти державу й націю та привести країну до ЄС і НАТО.

"Переговори з РФ, як зазначив Зеленський, можуть бути за типом зернової угоди. Тобто окремо договір із посередниками, і потім окремо договір посередників із РФ", — продовжує Постернак.

Безумовно, в контексті завершення воєнних дій медійні військові — вагома сила, з якою політичне керівництво країни повинно рахуватися, оскільки вони отримують увагу величезної кількості громадян. А тому, за словами Постернака, керівництво країни діятиме м'яко, щоб домовитися.

"Суспільству акуратно нададуть мирну ініціативу, буде проміжна угода. І хоча медійні військові будуть в опозиції до влади, з найбільш активною частиною зможуть домовитися, а інша частина буде не такою вагомою, щоб вивести людей на вулиці", — вважає експерт.

Жданов при цьому зазначає, що в його оточенні військові не готові до компромісів. І українцям, загалом, буде важко прийняти мирні ініціативи.

"Настільки чутливо люди ставляться до цих моментів — перемоги чи капітуляції. Слова "компроміс" для них не існує. Якби нас залишили сам на сам із РФ, і був би вибір — або знищення України, або заморозка, тоді була б інша думка. І якщо влада планувала такий результат заздалегідь, треба було про нього говорити. Але зараз, коли вона розпалила вогонь, сформувавши безкомпромісну громадську думку, говорити про перемир'я прирівнюється до самогубства", — зазначає Жданов.

Експерт додає, що в Україні рідкісну сім'ю не торкнулася війна. І тому, на думку Жданова, народ не прийме компромісів, і якщо такий сценарій нав'язуватимуть, люди вийдуть на вулиці.

"Щоб люди, зокрема військові, погодилися на тимчасовий компроміс, має статися якась величезна трагедія в масштабах країни, де ми втратимо території та людей. Тоді може суспільство зламається і погодиться. В іншому разі люди вийдуть на вулиці і "знесуть" владу", — резюмує Жданов.

Нагадаємо, 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що "зрозумілий і детальний" план закінчення війни буде готовий у 2024 році.

Фокус також писав, що Москва, за словами глави МЗС РФ Сергія Лаврова, нібито абсолютно відкрита до діалогу, однак шукатиме його з Європою.