Зберігання зброї під час війни: для бандита і волонтера однаково - від трьох до семи років

"Скільки зброї на руках, ми не знаємо. Мільйон чи два, від мільйона до п'яти мільйонів. Десь посередині рахуватимемо - три мільйони”, – таку формулу в квітні цього року вивів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, виступаючи в ефірі телемарафону. За прогнозами очільника МВС, після війни громадяни зможуть цю зброю здати, вихолостити, переробити під дозволену або продати суб'єктам господарювання.

Що ж відбувається зараз, коли війна у розпалі, Коротко про розповіли юристи.

“Шандараха” - це не жарт, а суд

У місті Тростянці на Сумщині під судом перебуває простий житель Кам’янки Віталій Куколь. У перші дні повномасштабної агресії із підводної рушниці і труби від поїлки для корів він виготовив чудернацьку штуку, яку назвав “шандараха”. Своїм ексклюзивом чоловік збирався обороняти від окупантів рідне село, а після війни - здати його у музей. Натомість отримав обвинувачення за статтею 263-1 КК України – незаконне виготовлення зброї.

"Я робив зброю, щоб воювати з орками, і тут я тепер, виходить, ще й злочинець. Та вся Україна робила коктейлі Молотова, бабулі он трилітровими банками збивали дрони. Так що тепер, за консервацію, якщо признати її зброєю, тепер пересаджати всіх, у кого є банки й консервація?” – ображено коментував для "Суспільного" свій статус Віталій. За оту “шандараху”, з якою він був ладен вийти проти російської армії, тепер загрожує – і тут вже не до жартів – від 3 до 7 років позбавлення волі.

- Байдуже, що з чого зроблене. Якщо експертиза дійшла висновку, що пристрій може уразити – убити або нанести шкоду здоров’, він визнається зброєю, - каже адвокат Олександр Сирота. – Але в такій справі немає суб’єкту злочину, тобто особи, проти якої зброя могла бути спрямована. Подібні розслідування нічого не варті, але на них витрачають час слідчі, прокурори, бо треба набивати статистику боротьби з незаконним обігом зброї. А судді, як правило, згоджуються з обвинувальним актом.

Намір використання до уваги не береться

Наприкінці червня Центральний районний суд Миколаєва виніс вирок 41-річному чоловіку, який зберігав у себе вдома нарізний револьвер і 14 патронів. Обвинувачений розповів, що волонтерить з березня 2022 року, від благодійного фонду їздить у «гарячі» регіони. Зброю йому дали військові ТРО – для самозахисту, оскільки волонтер перебуває в зонах ризику.
Свідки у процесі – такі самі волонтери - підтвердили слова колеги, розповіли, що й самі брали у військових зброю на певний час. Проте... суд дійшов висновку, що посилання на стан крайньої необхідності не підтверджено належними доказами. Чоловіка було визнано винуватим і засуджено до умовного терміну.

- Попри купу проєктів і намірів, в законодавстві нічого не змінилося, - констатує адвокат. – Наявність незареєстрованної зброї однаково вважається злочином, незважаючи на те, у кого її знайшли – грабіжника-рецидивіста чи помічника ЗСУ або жителя прифронтового містечка. Суд виходить з того, що для доведення винуватості особи у зберіганні зброї не потрібне встановлення наміру її використання.

Було не до порядку, правил та дозволів

Втім, маємо і такий приклад. На початку травня минулого року колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду скасувала вирок щодо жителя Київської області, який долучився до відсічі росіянам у березні 2022-го, отримавши зброю від військових на блокпості. Після відходу окупантів “ствол” знайшли у волонтера вдома, слідство тягнулося майже рік. Вирок суду першої інстанції – три роки позбавлення волі – Верховний суд скасував, визнавши, що обвинувачений діяв у стані крайньої необхідності, що не є кримінальним злочином. Однак і не виправдав активіста – відправивши справу на новий розгляд.

Таким чином прецедент не був створений. Верховний суд не дав роз’яснення, якої практики триматися щодо подібних випадків. Тому судді нижчих інстанцій ухвалюють рішення на власне бачення, стають зазвичай на бік обвинувачення.

- У кінці лютого військові роздавали зброю просто з автомобілів. Багато хто залишив її собі, вважаючи, що отримав у законний спосіб як член ДФТГ (добровольче формування територіальної громади. – Ред.). Люди також посилаються на Закон “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”. На початку березня 2022 року він був розпіарений як “право українців убивати росіян з будь-якої зброї”. Насправді в законі йдеться про зброю, отриману “відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України”.

Під час наступу агресора на Київ, відмічає юрист, було не до порядку, вимог, оформлення та видачі дозволів. Тому, коли основна небезпеки минула, поліція закликала ДФТГ терміново здати бойові знаряддя та припаси. Хто не виконав, в очах закону залишається порушником.

У червні 2023 року в Україні запрацював Єдиний реєстр зброї. На етапі його обговорення дискутувалась можливість легалізації для ветеранів трофейної зброї, для цивільних – знайденої на полі бою, відібраної у ворога або набутої в інший спосіб. Але все це залишається на майбутнє.

- До реєстру вноситься тільки куплена – мисливська, спортивна, травматична зброя і нагородна, - пояснює адвокат Олександр Сирота. Тобто те, що було в офіційному обороті до війни.

Які закони чекають на ухвалення

Задекларувати і повернути назад

Законопроєктом №9538 "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" передбачена можливість задекларувати незареєстровану вогнепальну, включаючи дрібну трофейну зброю, поставити її на облік у поліції і отримати назад до кінця війни. Після завершення воєнного стану власники повинні впродовж 90 днів повернути зброю поліції. Декларація не стосуватиметься вибухівки, гранатометів, кулеметів та іншої важкої зброю. Про таку знайдену поліції належить повідомити протягом 24 годин.

Статус законопроєкту: взято за основу.

У воєнний час нічого не можна

Законопроєкт №5798 “Про право на цивільну вогнепальну зброю” дозволяє придбання короткоствольної нарізної вогнепальної зброї у мирний час з 30-річного віку і за умови пʼятирічного досвіду володіння іншою дозволеною зброєю (мисливська, травматичні пістолети). У воєнний час діє заборона, яка знімається тільки через п’ять років після здобуття миру. Як виняток придбати зброю у власність можуть спортсмени зі званням не нижче майстра з видів спорту, де передбачене застосування зброї.

Документ отримав купу критики як ззовні, так і всередині парламенту.

Статус: підготовлено правки до другого читання.

Не саджати, а штрафувати

Законопроєкт № 11073 - про декриміналізацію статей, які передбачали сувору відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, незаконне виготовлення зброї та вибухівки. Група депутатів пропонує обмежитися лише штрафами за діяння, які раніше тягли на строк від 3 до 7 і більше років.

Статус: надано для ознайомлення.