MY.UAНовини
«Бабель» привіз в Україну дев'ятьох іноземних журналістів ― більшість побували тут уперше і здивувалися, що все не так, як їм розказує російська пропаганда
«Бабель» привіз в Україну дев'ятьох іноземних журналістів ― більшість побували тут уперше і здивувалися, що все не так, як їм розказує російська пропаганда

«Бабель» привіз в Україну дев'ятьох іноземних журналістів ― більшість побували тут уперше і здивувалися, що все не так, як їм розказує російська пропаганда

Найцікавіші враження медійників.

На початку червня 2024 року команда «Бабеля» привезла в Україну девʼятьох журналістів — із Нікарагуа, Венесуели, Південної Африки, Нідерландів, Німеччини, Угорщини, Румунії та Болгарії. Вони побували там, де росіяни чинили воєнні злочини, — в Мощуні та Бучі, поспілкувалися із секретарем РНБО, зафільмували Зону відчуження, стали свідками нічної ракетної атаки й численних повітряних тривог. Редактор англомовної версії «Бабеля» Антон Семиженко поспілкувався з деякими журналістами для подкасту «Вест-Сайд» — про те, що вони знали про Україну раніше і що думають тепер, про російську пропаганду в них удома і про зміни, на які їх надихали українці. Послухати подкасти повністю можете тут, а в цьому тексті читайте найцікавіші частини цих діалогів.

Оскар Шленкер, журналіст Deutsche Welle, Венесуела:

― Наші народи повʼязані. Коли у 2014 році почався Майдан, це мотивувало прихильників венесуельської опозиції вийти на вулиці. Того року ми мали найзапекліші протести. А уряд почав ув’язнювати й катувати людей. І я пам’ятаю, що на вулицях мітингувальники кричали: «Україна й Венесуела за єдність, гідність і свободу!».

— Як це звучить іспанською? 

― Venezuela, Ucrania, unidos en dignidad y en libertad. Венесуельці завжди стежили за тим, що відбувається в Україні. І коли почалося повномасштабне вторгнення, венесуельці відчули глибокий зв’язок з Україною, тому що в пам’яті людей ще свіже те, що сталося десять років тому. [...]

— Інші журналісти, яких ми привезли, ділилися враженнями щодо відключень світла, в готелі через це на якийсь час зникла гаряча вода. Ви ж відповіли: облиште, для Венесуели в цьому немає нічого дивного.

― Так, я не шокований, коли вимикається електрика. Не шокований, коли немає води взагалі або просто гарячої. Я вдячний за все в плані комфорту чи послуг, тому що вдома ми часто стикаємося з цими проблемами. І мені ще щастить, бо живу в Каракасі, де з цим краще ― але я бував в інших регіонах Венесуели, і там справи геть кепські. Часто вимикають електрику, а деякі люди не мають водогону. Тому, коли немає гарячої води ― це не проблема для мене. Просто вода ― це вже добре. Вона зробить свою справу.

Проросійське графіті в Каракасі, Венесуела

— Як працювати журналістом у такому жорсткому політичному режимі?

― Це нелегко. Ось зараз із вами я розмовляю вільно, але в глибині душі думаю: що я можу сказати? Чого не можу, щоб мене не переслідували потім? [...] Ну й у Венесуелі журналістика ― дуже низькооплачувана професія. Непросто навіть купити собі нове взуття ― а, як у нас жартують, це важлива частина журналістського обладнання, бо у взутті краще тікати від поліцейських. Іноді доводиться це робити. [...] 

Журналістика колись починалася з людей, які розповідали історії біля вогнища. Якщо нам доведеться повернутися до цього ― так і буде. Завжди є вихід ― наприклад, двоє відомих венесуельських журналістів почали писати новини на папері й зачитувати їх в автобусах і метро. Цей проєкт називається Bus TV. До цього нам теж доводиться доходити ― щоб інформувати наших людей, сусідів, суперників. 

— TV у сенсі телебачення?

― Так, автобусне телебачення.

— А чому? Вони знімають це на відео?

― Ні. Вони вирізають щось на кшталт картонного телевізора ― і читають новини ніби з нього. І, з одного боку, це здається чимось захопливим і креативним. А з іншого — це демонструє, до чого нас довели. До таких злиднів та обмежень, що ми змушені читати новини з папірця в автобусі, щоб мати хоч якусь інформацію, крім пропаганди. [...]

— Як венесуелець як ви ставитеся до міжнародних інституцій, що мають встановлювати справедливість? 

— Я думаю, що ми живемо у складний час, який впливає на міжнародні інституції. Зараз нелегко, і всі хочуть справедливості так, як вони її бачать. Я не наважуся судити суддів, але міжнародні кримінальні суди, ООН, НАТО, всі ці установи, які прагнуть зробити світ кращим, просто намагаються еволюціонувати разом із тими катастрофами, крізь які проходять люди. А це завжди проблематично. Це потребує часу, а в людей немає стільки терпіння, особливо в наші дні, коли все відбувається так стрімко. Через цифрову епоху люди очікують, що їхні проблеми розв'яжуть як не сьогодні, то завтра. А ми, журналісти, трохи цинічніші, мабуть, бо знаємо, що на це потрібно більше часу. [...] Думаю, ми вже й до пенсії доживемо, а все ще висвітлюватимемо те, що відбулося два роки тому.

Журналісти в сімʼї самоселів у Зоні відчуження.

Дора Луз Ромеро, журналістка видання La Prensa, Нікарагуа (через переслідування змушена жити в Мексиці):

― Я натрапила на чимало речей, яких раніше не розуміла. Думаю, що й нікарагуанці їх не розуміють. Наприклад ― на що схожа війна тут? Бо в Києві таке відчуття, що нічого не змінилось. І справді, минуло вже кілька років від початку повномасштабного вторгнення, люди адаптувались. Але якщо почати спілкуватися ― виявиться, що це лише поверхове враження. І що насправді люди мають пов'язані з війною важкі історії, вони когось втратили, залишили свою домівку, істотно змінили своє життя. Все це існує за фасадом міста, в якому ви спокійно можете гуляти, вечеряти в ресторані й таке інше. 

[...]

Там, звідки я приїхала, чимало людей узагалі не знають, що тут досі війна. У мене в Мексиці є знайомі, які раніше були журналістами, а тепер займаються зв'язками з громадськістю. І вони спитали мене: «Ну, ти ж туди як туристка їдеш?» Тож це одна з причин, чому я вирішила приїхати ― просто розповісти, що і як тут відбувається. Сподіваюсь, у мене вийде бути достатньо чесною, щоб передати справжню картину подій. 

Учасники престуру на ЧАЕС.

— Тобто я правильно розумію ― ваші мексиканські знайомі думали, що війна вже закінчилася? 

 ― Так, деякі. Вони думали: якщо я туди їду ― отже війни там уже немає.

[...]

Я помітила, що тут усе таке ― не впевнена, чи правильно вживаю це слово, але розкішне, з позолотою. Це було перше моє враження. Також ― і це те, що мені подобається в Європі, ― тут ти можеш багато гуляти містом. У Латинській Америці міста до цього не пристосовані.

Зрештою багато нового для мене було в історіях, не в місцях. У селі за Києвом, де йшли бої, я спитала місцеву жительку, чи почувається вона там у безпеці. Вона відповіла, що ні ― але це її дім, вона залишається в ньому й вірить у перемогу України. Мене дуже дивує, що люди тут настільки позитивно налаштовані. Але я розумію, що це теж частина життя у війні. Яка мене чи не найбільше вразила.

Іще з нами до Чорнобиля їздила перекладачка, і ми розговорилися. Вона розповіла мені, що її тато загинув на війні, а брат отримав поранення. І вона курила й сказала: «Я кинула курити, а тоді сталось усе це ― і я знов курю». І я навіть не знала, як реагувати на таке. Що я мала б сказати? Чи тут краще просто промовчати?

І це простий факт ― але скільки всього в ньому. Ви кидаєте курити, тому що, наприклад, турбуєтесь про своє здоровʼя. А тоді стається усе це ― і вам стає байдуже на здоровʼя, воно вже не має значення. Тому я намагаюсь відчути, як це ― бути у війні. Що тут важливо? Що було важливим під час бойових дій? Думаю, ці деталі найбільше на мене вплинули. Ця історія про куріння ввібрала стан життя у війні для мене. 

Йоана Пелехатий, редакторка видання Scena9, Румунія:

— Ви сказали, що раніше українці та румуни мало знали одне про одного, і це відчувалось. А що румуни дізналися про українців тепер?

― Якщо дуже загально ― це те, що ми дуже схожі. Я чула це з обох сторін. Наприклад, одна жінка родом з Одеси ― тепер моя подруга ― сказала: «У вас є Чорне море ― як і в нас. Більшість із вас ― православні християни. У вас є гори ― і в нас є». 

— А які емоції у румунів зараз? Деякі біженці у вас уже понад два роки. Чи є якесь напруження, як, наприклад, у польському суспільстві? 

― На початку поширеним наративом ― який, як я підозрюю, могли вкинути ззовні, ― був такий: «О боже, подивіться на цих українців з їхніми дорогими автомобілями. Чому ці багаті українці тікають? Чому вони не залишаються, щоб допомогти своїй країні? Подивіться на цих українських жінок із їхніми довгими нігтями й гладким волоссям. Вони ж тікають від війни ― чому для них так важливо мати гарний вигляд?» І це були досить поверхові, злі речі.

А зараз усе змістилося до ще небезпечнішого наративу. Цей рік у Румунії ― рік важливих виборів. Мерів міст, до Європарламенту, тоді до нашого парламенту ― і президентські. І, звичайно, в такий час російська пропаганда активізується. Зараз наратив полягає в тому, що українці беруть гроші в румунської держави ― що неправда, бо це гроші ЄС. І ті, хто подається на допомогу, мають довести, що вони шукають роботу, що їхні діти навчаються ― в Україні онлайн чи в Румунії.

Я розмовляла з українцями, які живуть на півночі Румунії, близько до кордону. Одна з українок сказала мені: «Знаєте, я не розумію, чому ви думаєте, що я хочу тут щось у вас вкрасти. Це не так. Я готова виконувати будь-яку роботу. Я готова вчити вашу мову. Я готова залишатися тут, доки триватиме війна». 

Проукраїнське графіті в Бухаресті.

[...]

— Чи є нерозв'язані проблеми в румунській історії, які потребують правосуддя?

― Я назвала б дві з недавньої історії. Широко ігнорують і не викладають у школах те, що Румунія поступається лише нацистській Німеччині за кількістю вбитих євреїв ― зокрема в Україні, включно з Одесою та її околицями. Особисто я, на свій превеликий сором, дізналася про це протягом останніх десяти років, а мені подобається думати про себе як про людину освічену, яка цікавиться історією. Я не знала про це. По-друге, ми, якщо я не помиляюся, єдина чи одна з дуже небагатьох країн колишнього соцтабору, де після часів комунізму не було люстрації. Зрештою, той режим офіційно засудив Траян Басеску, один із наших колишніх президентів. Але він просто усно сказав: так і так, це було погано. Цього замало. 

— Ніхто не поніс відповідальності. 

― Ніхто не потрапив до в’язниці. І не тільки за те, що сталося до 1989 року, ― за людей, убитих під час революції. Але й за людей, побитих на вулицях під час шахтарських заворушень у 1990 році й після цього. Розгляд судової справи про революцію постійно відкладається ― по суті, влада чекає, доки причетні до неї люди помруть. Вони чекають, поки помре наш перший президент після 1989 року Йон Ілієску. Йому 94 роки ― тож це, мабуть, буде доволі скоро.

Журналісти на ЧАЕС говорять про полонених нацгвардійців.

Свєтослав Тодоров, журналіст видань «Капитал» та Balkan Insight, Болгарія:

— Мені пощастило бути в Болгарії у 2016 році й спілкуватися з вашими соціологами, політологами та істориками. І спостерігати за життям у Софії та обласному центрі Русе. Тоді мене вразили дві речі. Перша ― що в Болгарії, особливо серед молоді, був сильний сентимент до комуністичного минулого. Люди ніколи не відчували репресій, обмежень того життя ― і їм здається, що це щось хороше й тоді було краще жити, ніж у складних умовах свободи. А друге ― у вас під центральною площею, де стоять будівлі парламенту, уряду й канцелярії президента, у підземному переході були сувенірні крамниці. А в них ― багато футболок із Путіним, КДБ чи СРСР. А як із цим справи зараз? Чи змінило щось у болгарському суспільстві повномасштабне вторгнення Росії в Україну?

― Думаю, ці футболки цілком і досі можуть там продаватись. Але це напряму стосується того, що Болгарія не дуже добре формулює та розповідає свою історію. Немає чіткого трактування подій минулого, багато уроків не засвоєно, багато чого подається під різними викривленими кутами. Це робить болгарське суспільство вразливим і для ультралівих, і для ультраправих наративів. Бо всі ці версії, всі ці історії подобаються людям. І зокрема й через це, я думаю, люди в нас ставляться до глобальних подій як до телешоу. Путін для них ― фігура попкультури. Він у Болгарії несправжній, це просто образ. І я б не сказав, що в нас багато людей щиро схиляються до якоїсь промосковської позиції. Просто в багатьох це прийняття образу Путіна ― реакція на розчарування від хаотичної місцевої політики та власної якості життя.

Прихильник Путіна в центрі Софії.

Є багато різних поглядів на те, якою має бути Болгарія, навіть серед урядовців і громадських активістів. Громадяни часто розгублені, що виливається у євроскептицизм, у розчарування колективним Заходом ― що б це не означало сьогодні. Тому є вразливість до російської пропаганди. Тому, наприклад, у перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в нас було багато плутанини. У великих містах країни була (і досі є) широка підтримка України. І серед болгар, і серед українців, які там живуть, і серед опозиційно налаштованих росіян. Але якщо заїхати в менші міста й села ― там можна почути різні думки.

І в суспільстві сформувався розподіл: бути за Україну ― це справа для буржуазії з центру міста. Звісно, я сильно спрощую. Але, наприклад, основні реформістські партії Болгарії ― проєвропейські, проукраїнські ― в плані електорату замикаються на столиці й кількох найбільших містах. А що далі звідти ― то нижча явка. На останніх виборах вона склала 34%.

Під час поїздки на ЧАЕС.

Болгарські вибори ― цікава й заплутана тема. У нас щойно завершилися шості парламентські вибори за три роки, і в наступному парламенті буде три проросійські партії. Є ультраправе «Відродження», найпряміший канал проросійської пропаганди. Є Болгарська соціалістична партія, правонаступниця Комуністичної партії, яка вже давно повільно занепадає. А ще в нас з’явилась абсолютно нова партія, яка називається «Велич». Жодне медіа не прогнозувало їм хороших результатів ― а вони отримали 5% при прохідних 4%. Через свою популярність у тіктоку, ютубі й телеграмі. Їхня риторика ― про нейтралітет, щоб Болгарія жила сама по собі, не залежала від когось ні на сході, ні на заході. Мовляв, Болгарія має тисячолітню історію й не має озиратись ані на Брюссель, ані на Москву. Хоча якраз останній така позиція й вигідна.

Виборці цих трьох сил підозріло ставляться і до НАТО, і до України. Але вони розрізнені й на спільні рішення ― принаймні зараз ― не здатні. Наші партії, що підтримують ЄС, теж розділені.

І на такому фоні всі міжнародні справи здаються такими, що відбуваються з кимось іншим. Для болгар це як реаліті-шоу, як проєкт на Netflix. Носіння футболки з Путіним ― це ознака бунтарства, а не солідарність із воєнним злочином.

Розмальований пам'ятник радянським військовим у Софії. 

Флоріс Котце та Гован Віттлер, редактор і журналіст розслідувальної програми Carte Blanche, Південно-Африканська Республіка:

Гован: У ПАР аудиторія розділена у своєму сприйнятті війни між Україною та Росією, тому що в нас усе ще існує значна підтримка Москви. І є заперечення масових поховань, воєнних злочинів, провини російської держави щодо України. Багато південноафриканців не вважають, що Україна в цій війні ― жертва. 

— Вони думають, що Україна спровокувала війну? 

Гован: Ні, вони думають, що українці не хочуть її припиняти. Що вони хочуть продовжити воювати. Не тому, що вони можуть не мати іншого вибору. А ти, Флорісе, як думаєш? Вони очікують, що українці просто скажуть: «Гаразд, Росіє, поговорімо»?

Флоріс: Під час цієї поїздки я зрозумів одну річ. Ніхто з українців, із якими ми говорили на камеру чи ні, не хоче вести переговори з росіянами. І це багато що говорить про українське мислення. Ніхто не хоче здаватися. Попри те, наскільки це важко. І це неймовірно ― мати стільки мотивації, щоб не здаватися. 

Гован: Але ми також не знаємо, чи реалістична ця мотивація з огляду на стан справ. Про це судитиме наша аудиторія.

Варто не забувати, що Південна Африка з’явилася в результаті переговорів. І це важлива особливість її існування. Зіткнувшись із перспективою війни, ми вирішили вести переговори навіть із ворогом, якого ненавиділи. І ми створили нову демократію, інклюзивну та різноманітну, яка ґрунтується на принципі прощення. А зараз наші глядачі дивляться на українську ситуацію й чують: «О ні, тут немає простору для переговорів». Моя реакція на це ― типово південноафриканська.

— Але інша сторона не хоче, щоб ми взагалі існували.

Гован: І в нас так було. Так думали білі про чорних. Були підриви електростанцій, багато тероризму. [...] Ми просто хочемо підштовхнути читачів подумати, які обставини цієї війни. Де ваше майбутнє? Бо з того, що ми зрозуміли в Україні, ― хтось один має померти. Або Росія має бути повністю ліквідована й розгромлена, або Україна. І, на нашу думку, це нереалістично.

[...]

— Ви сказали, що ретельно перевіряли, хто такі «Бабель», що це за поїздка, хто нас фінансує, із ким ми можемо бути пов'язані. Які у вас були побоювання? Що ми будемо просувати пропаганду? 

Флоріс: Що захочете пропагандистський матеріал, так. 

Гован: Що ви поставите під загрозу нашу редакційну незалежність. Що співпраця з вами не буде розумним рішенням для нашої програми. Ми дуже обережні. Коли зрозуміли, що матимемо в Україні достатньо свободи, ― заспокоїлись. Якщо хочете дізнатися про процес, як ми вирішували, то це було так. Ми отримали повідомлення від «Бабеля», від Оксани Коваленко, у соцмережах. Я переслав його своїм редакторам зі значним скепсисом. Прокоментував його десь так: «Це з твітеру. Не думаю, що цьому можна довіряти, але гляньте». 

Тоді наш спеціальний відділ почав перевіряти дані про «Бабель» ― щоб переконатися, що маємо справу зі справжньою та якісною редакцією. Вони підготували відповідь, у якій було трохи історії «Бабеля», приклади ваших текстів, те, як «Бабель» висвітлював українську війну, інформація про керівництво «Бабеля», про головну редакторку, і список ваших грантодавців. І той факт, що «Бабель» увійшов до переліку дев’яти найнадійніших і найбільш етичних видань в Україні, додав нам упевненості. 

Тоді ми ще раз обговорили все у своїй редакції. І надіслали «Бабелю» повідомлення, що ми, раптом що, не будемо дотримуватися рекомендованої вами точки зору. Так же, Флорісе? 

Флоріс: Саме так. Наш головний редактор Джон Вебб сказав: «Ми маємо чітко заявити, що ті, хто нас запрошує, не зможуть вплинути на жоден кадр, на жодне повідомлення в сюжеті». Я підготував листа, надіслав його «Бабелю». І одразу прийшла відповідь: «Без проблем».

Гован: Так, без проблем. 

Флоріс: Тоді ми зрозуміли, що зможемо бути об'єктивними. І стало набагато комфортніше.

Гован: І в перший же день, коли ми сюди приїхали, то сказали: «Ми самі стукатимемо у двері, щоб поговорили з людьми, яких “Бабель” не готував». [...] Ми змогли провести інтерв'ю з генеральним прокурором наодинці, без присутності будь-кого з «Бабеля». Хоча, мабуть, ми завдали вам чимало незручностей.

— Насправді ми раділи, що до нас із Південної Африки їдуть телевізійники, бо телебачення часто означає широку аудиторію.

Гован: Чому ви не запросили більше телевізійників? 

— Це палиця з двома кінцями. У нас була можливість привезти лише десятьох людей ― і чимало залежало від того, звідки хто їхатиме. Телевізійники їздять парами, і що більше їх запросимо, то менше буде медіа загалом. Ми ще думали запросити знімальну групу із Сербії ― це було цікаво, оскільки в Сербії поширена проросійська позиція. Але журналістка, з якою ми спілкувалися, завагітніла й не змогла приїхати. 

Флоріс: І це навіть технічно не міг бути хтось із Росії? Ви не запрошували нікого з Росії?

— Ні, не запрошували.

Флоріс: Цікаво, чому б і ні? Жартую, звісно.

— А я відповім серйозно. Складно уявити якісну й чесну роботу російського медіа в Україні. Того медіа, яке продовжує працювати в Росії, а не у вигнанні на кшталт «Медузи» чи «Нової газети».

Гован: Звідти вигнали незалежні медіа? 

[...]

Гован: У теперішньому сценарії майбутнє ― це винищення одне одного. Але ж стільки є сімей, у яких частина людей в Україні, а частина в Росії. Мені важко уявити, щоб я не їздив до своїх родичів у Зімбабве, навіть якщо я не люблю Зімбабве.

— А що істотне для існування сімʼї? Це турбота, доброта ― і так далі. Є дуже багато прикладів, коли родичі з Росії просто перестали турбуватися про те, як там їхні рідні в Україні. Я маю родичів у Росії ― і вони навіть не дзвонили, щоб дізнатися, як ми. Чи ми взагалі живі? Чи не вбили нас ті, хто окупував наше місто? Як ми живемо? Де беремо їжу? 

Флоріс: Важко уявити таку ненависть, таку деспотичну ненависть. 

— Переконання стали важливішими за родинні зв’язки. Я знаю багато людей, які більше не спілкуються зі своїми родичами з російської сторони. Тому що йдеться про людські цінності, про різні світогляди. І пройде дуже багато часу, доки слово «примирення» стане доречним ― якщо взагалі стане.

Гован: Але таке враження, що воно стане актуальним. Зараз це важко уявити ― але якщо цього не буде, я впевнений, це буде вічна війна.

[...]

— Ви ретельно перевіряєте інформацію й загалом дуже прискіпливі при виробництві програми. І це у світі соцмереж, телеграм-каналів та інших медіа, які й близько не такі ретельні чи чесні ― але мають популярність, впливовість і гроші. Наскільки виправдовують себе зусилля, яких докладає Carte Blanche? 

Гован: Виправдовують. Ми можемо судитися з урядом ― і вигравати. Є правозахисні організації, які звертаються до суду, ґрунтуючись на наших матеріалах. Ми зробили історію про чоловіка, який крав гроші в дітей з ДЦП, ― тоді прийшли адвокати і допомогли дітям завдяки нашій програмі. Carte Blanche ― це те, що спонукає до змін. Це і в нас на логотипі є: «Правда, що приводить до змін». Ми розповіли про катівню в нашій армії ― і наступного дня керівник армії провів брифінг для медіа, щоб нам відповісти. І з нами нічого не сталося, ми не мали неприємностей ― через впливовість, яку нам дає наша репутація.

Гован Віттлер під час зустрічі з дирекцією ЧАЕС.

— У мене, мабуть, останнє запитання й воно стосується теми справедливості, зокрема міжнародних судів. У Південної Африки теж непроста історія ― чи допомогли юристи полегшити якісь болі вашого суспільства?

Гован: У нас була Комісія правди та примирення, яка почала роботу після епохи апартеїду. Люди зізнавалися, що скоювали злочини. Але в судовому порядку їх ніколи не переслідували.

— Тобто не було жодних юридичних наслідків?

Гован: Не було. 

— Чому?

Гован: Бо наша прокуратура не порушувала справ. Коли ти йдеш на компроміс і миришся ― ти, власне, йдеш на компроміс.

Нам цікава тема України та правосуддя також тому, що Південна Африка подала на Ізраїль до Міжнародного суду ООН, щоб отримати рішення щодо геноциду в Газі. Я запитав українського генпрокурора: якщо міжнародне право не може зупинити Ізраїль від бомбардування міста Рафах, то як воно зупинить Росію від бомбардування України? Чому інша ядерна держава має поважати міжнародне право, коли Ізраїль його не поважає? Яке право мають Сполучені Штати просити Росію поважати міжнародне право, якщо його не поважає Ізраїль, який є партнером США? Це велике питання, яке стоїть над усіма спробами дотриматися міжнародного права.

Взагалі це справедливо і правильно ― домагатися таких наслідків для воєнних злочинів. Але зараз ми живемо в умовах сумнівів щодо легітимності міжнародних інституцій.

Ізраїльсько-палестинська війна зараз є найважливішою справою нашого часу. Вона навіть важливіша за російсько-українську війну, тому що союзники Ізраїлю ― провідні сили на Заході. А в суспільстві в нашій частині світу панує думка, що провідні сили на Заході ― недоторканні й це несправедливо. Ну, а Україна ― союзниця Заходу.

Флоріс: Уявімо, що вийде створити трибунал щодо цієї війни, буде якийсь результат щодо Путіна й інших. Акт агресії засудять. Чи допоможе цей трибунал запобігти майбутнім війнам? Мій колега щойно сказав, що ні, не допоможе.

Гован: Тому що був Нюрнберзький процес, а тоді війни в Іраку й Афганістані. І їх розв'язали ті, хто переміг у Нюрнберзі. Розумієте, що я кажу? Глобальний Південь домінує у світі за кількістю населення. Латинська Америка, Африка, Індія, Китай. А зараз зʼявляється розкол між Північчю та Півднем. 

Війни, які тривають зараз, або змусять створити спільну основу, де всі у світі погоджуються, що правил порушувати не можна нікому, ― або вони зміцнять сприйняття того, що ці правила стосуються лише Глобального Півдня. Якою була реакція, коли прокурор МКС сказав, що вони розглядають можливість видачі ордера на арешт Біньяміна Нетаньягу? Що сказали в Америці? Вони відкинули це. Джуліан Ассанж викрив очевидні воєнні злочини, які скоїли в Іраку та Афганістані, ― і зараз він у в’язниці. Саме тому китайсько-російський альянс сприймається Південною Африкою як щось потенційно хороше. Щось, що може покращити баланс у світі.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
"Тепер я це відчула": Олена Шоптенко зробила гучне зізнання
GlavRed
2025-09-06T02:03:10Z
Ким б могли бути герої "Володаря перснів" в реаліях війни в Україні? В мережі віруситься смішний тренд
Telegraf
2025-09-06T01:30:31Z
56-річна Дженніфер Лопес посвітила глибоким декольте у напівпрозорій сукні
Gazeta UA
2025-09-06T01:21:16Z
"Бухати": покинутий Пресняков розповів про свій стан після розлучення
GlavRed
2025-09-05T21:27:54Z
Не тільки "Бітлджюс": 4 найкращі фільми з Майклом Кітоном
24tv
2025-09-05T20:54:30Z
Як одна з головних героїнь серіалу "Всі жінки – відьми" відреагувала його на українську назву
24tv
2025-09-05T20:09:53Z
Дніпро: ріка, що зберігає тисячолітні секрети України
GlavRed
2025-09-05T19:27:43Z
Назавжди залишилась у моєму серці, – співак Julik назвав улюблену країну
24tv
2025-09-05T19:18:00Z
"Ще одна Каменських": Анастасію Приходько розкритикували через допис російською мовою
24tv
2025-09-05T19:15:06Z
Ринок палива розділився: де у столиці продають найдорожчий А-95
Хвиля
2025-09-06T02:15:30Z
Побачимо, скільки ви протримаєтесь: міністр фінансів США про мита проти Індії
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T01:48:46Z
На розвиток Центрів життєстійкості з бюджету виділять ₴1 мільярд
УкраинФорм
2025-09-06T01:30:20Z
ЄС оштрафував Google майже на 3 мільярди євро: Трамп взявся за погрози
24tv
2025-09-06T01:03:46Z
Гуманітарне розмінування: за рік в Україні очистили 3,4 тисячі гектарів агроземель
УкраинФорм
2025-09-06T01:03:44Z
РФ поспішає під'єднатися до Запорізької АЕС до опалювального сезону: чим це загрожує Україні, — Андрющенко
Фокус
2025-09-06T01:00:16Z
На Донеччині обмолотили понад 65 тисяч гектарів зернових та зернобобових - ОВА
УкраинФорм
2025-09-05T23:39:18Z
У Малайзії запустили перший у світі банк на базі ШІ
InternetUA
2025-09-05T22:42:13Z
Комп'ютерний збій паралізував рух поїздів у Сан-Франциско
InternetUA
2025-09-05T20:27:29Z
Підхід до мобілізації зміниться: які нововведення готують
Знай
2025-09-06T02:30:58Z
Путін не диктуватиме умови миру - прем’єр Канади
УкраинФорм
2025-09-06T02:24:42Z
Ядерка, армія, нейтральність: експерт пояснив, що Україна має багато альтернатив НАТО
Знай
2025-09-06T02:21:53Z
США та ЄС запланували переговори щодо санкцій проти Росії: названо дату
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T02:21:36Z
Спільні оборонні проєкти та санкції проти РФ: Стефанчук зустрівся з президенткою Бундестагу
УкраинФорм
2025-09-06T02:03:16Z
"Може приїхати до Києва": Зеленський відповів на пропозицію Путіна провести зустріч у Москві
Фокус
2025-09-06T02:00:59Z
По-іншому не спрацює: з якою умовою Україна може погодитися на замороження боїв
24tv
2025-09-06T01:45:47Z
Польща просить своїх громадян негайно покинути Білорусь: що передувало
24tv
2025-09-06T01:06:37Z
Пентагон провів ребрендинг: «Міністерство війни» тепер на вивісках та в соцмережах
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T00:54:43Z
Двох іноземців судитимуть за збут понад 30 тисяч фальшивих доларів
УкраинФорм
2025-09-06T01:51:06Z
Суд дав 14 років тюрми охоронцю російської катівні, яка діяла у Херсоні
УкраинФорм
2025-09-05T23:00:44Z
У Харкові викрили шахраїв з фейковим додатком Дія: як працювала схема
InternetUA
2025-09-05T21:48:05Z
Літній водій викинув автомобіль через шість смуг руху, і це трапилося не у Флориді
Топ Жир
2025-09-05T21:36:24Z
Пішов чорний густий дим, евакуювали відвідувачів: у Москві загорілася Третьяковська галерея
Фокус
2025-09-05T20:30:33Z
Потужні магнітні бурі атакують країну: названо небезпечні дати
GlavRed
2025-09-05T20:27:10Z
Руйнівна сила: землетрус магнітудою 9.2 та його наслідки
GlavRed
2025-09-05T19:27:49Z
15-річний учень планував напасти з ножем на школу Закарпаття і транслювати це все в прямому ефірі — Клименко
InternetUA
2025-09-05T19:27:14Z
У Херсоні на російській міні «пелюстка» підірвався підліток - його госпіталізували
УкраинФорм
2025-09-05T18:52:25Z
6 вересня - Михайлове чудо, що сьогодні не можна робити, яке сьогодні свято, все про цей день
Комсомольская правда
2025-09-06T02:33:22Z
У Литві вмикатимуть сирени, якщо в повітряному просторі виявлять безпілотники
УкраинФорм
2025-09-06T02:19:06Z
У Левів буде насичений день: гороскоп на 6 вересня
24tv
2025-09-06T02:03:51Z
Грошова допомога для ВПО в Одеській області: хто може втратити виплати
Политека
2025-09-06T02:00:21Z
США прискорюють передачу Україні нових крилатих ракет
ZN UA
2025-09-06T01:51:58Z
Чи гріх фарбувати волосся: священник вказав на важливий нюанс
GlavRed
2025-09-06T01:39:06Z
В Україні запрацювала електронна система розподілу інтернів на бюджетні місця
Хвиля
2025-09-06T01:30:30Z
Скандал у столичній гімназії через шорти: мережа вибухнула мемами про одяг директорки
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T01:12:49Z
Михайлове диво 2025: що в жодному разі не можна робити 6 вересня
GlavRed
2025-09-06T01:03:13Z
Сім ознак недосипання, які не варто ігнорувати
Gazeta UA
2025-09-06T01:39:21Z
В якому віці пізній сніданок може впливати на тривалість життя
Gazeta UA
2025-09-05T21:42:44Z
Медзаклади у прифронтових громадах отримають додаткові виплати - Ляшко
УкраинФорм
2025-09-05T20:30:18Z
Набряки на обличчі та під очима: як їх прибрати
GlavRed
2025-09-05T20:27:04Z
На Київщині в зоопарку виявили сказ: як вберегтися від смертельної хвороби
Telegraf
2025-09-05T19:51:37Z
Для настрою та здоров'я: які кімнатні рослини обов'язково мають бути у вас вдома
24tv
2025-09-05T19:03:11Z
Вісім продуктів для довголіття: що має бути у тарілці після 40
Gazeta UA
2025-09-05T18:29:28Z
Без ліків і без шансів: чому українські онко- та орфанні пацієнти залишаються сам на сам із хворобою
Telegraf
2025-09-05T18:24:33Z
Урожай влітку здивує всіх: що потрібно зробити з лохиною у вересні
24tv
2025-09-05T09:33:49Z
Waymo непомітно виривається вперед у змаганні з Tesla за створення безпілотних таксі
Топ Жир
2025-09-06T01:21:07Z
Канада відкладає введення обов’язкових норм для електромобілів на тлі торгової війни з США
Топ Жир
2025-09-06T00:21:11Z
Чому General Motors скорочує виробництво електромобілів після найуспішнішого місяця продажів
Топ Жир
2025-09-05T23:51:29Z
BMW готує революційні зміни для своєї базової кросоверної моделі в епоху Neue Klasse
Топ Жир
2025-09-05T23:21:25Z
State Farm звинувачують у заниженні виплат 37 тисячам водіїв завдяки таємничому алгоритму списання автомобілів
Топ Жир
2025-09-05T22:21:54Z
Вартість Toyota Highlander значно зростає, перевищуючи ціну на Grand Highlander
Топ Жир
2025-09-05T20:21:47Z
Mazda значно підвищує ціни на автомобілі до $1805 на тлі падіння літніх продажів
Топ Жир
2025-09-05T19:51:33Z
Сотні викрадених автомобілів вилучені в результаті розкриття схеми контрабанди в Мічигані
Топ Жир
2025-09-05T18:51:09Z
Opel представляє ексклюзивний фургон Combo Tech
AutoCentre
2025-09-05T18:30:49Z
Відео незламного херсонського кавунчика розчулило українців
Telegraf
2025-09-06T01:33:29Z
В одному з районів столиці різко погіршилась якість повітря
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T00:30:41Z
Рівненщина зустріла 11-й евакуаційний потяг з Донецької області
УкраинФорм
2025-09-06T00:15:13Z
Прикордонники на Вовчанському напрямку взяли в полон двох засуджених росіян
УкраинФорм
2025-09-05T22:12:03Z
У Києві протестують проти посилення покарання для військових
1News
2025-09-05T21:57:42Z
Як це було: хронологія Слобожанського контрнаступу Сил оборони України 2022 року
Мій Харків
2025-09-05T21:18:43Z
Лінія фронту станом на 5 вересня 2025. Зведення Генштабу
ГЛАВКОМ NET
2025-09-05T19:57:45Z
На це дуже скаржаться Z-воєнкори: ексспівробітник СБУ вказав на дивні дії росіян
24tv
2025-09-05T19:00:52Z
На 78-му кілометрі траси Київ – Одеса відновили роботу вагового комплексу
AutoCentre
2025-09-05T18:30:45Z
Залишаться соковитими до весни: коли викопувати буряк та моркву
Gazeta UA
2025-09-06T00:57:30Z
Город у вересні: що посіяти, щоб насолоджуватися зеленню та овочами до зими
GlavRed
2025-09-06T00:36:31Z
Є ризик втратити спокій і гармонію: що краще прибрати з полиці у кімнаті
Telegraf
2025-09-06T00:18:16Z
Туристи відкрили казкове місто Рай: його вулички та замок закохають у магію старовини
24tv
2025-09-05T20:36:31Z
Бактерії та грибки на речах з секонд-хенду: який одяг не можна купувати
24tv
2025-09-05T20:15:39Z
Найситніша гуцульська страва: готуємо шупеня – автентичний рецепт, який варто спробувати усім
24tv
2025-09-05T19:45:29Z
Як приготувати яєчню без перевертання: кулінарка розповіла про швидкий спосіб
24tv
2025-09-05T19:39:39Z
Поради від садівників: 5 рослин, які можна посадити в затінку біля паркану
24tv
2025-09-05T19:00:56Z
Сирна піца з фільму "Сам вдома": як приготувати легендарну випічку
Gazeta UA
2025-09-05T18:29:39Z
Apple готує нові кольори для Vision Pro та HomePod mini
InternetUA
2025-09-06T02:03:28Z
Катастрофічний сценарій: двом країнам загрожує знищення через зміну клімату
GlavRed
2025-09-06T00:27:35Z
OpenAI готує платформу для пошуку роботи, яка може стати альтернативою LinkedIn
InternetUA
2025-09-06T00:03:05Z
У шведському болоті знайшли поселення віком 5 тис. років
Gazeta UA
2025-09-05T22:42:56Z
Китайський ШІ перетворить ваші пам'ятні фотографії на 3D-світи, якими можна прогулятися
InternetUA
2025-09-05T21:21:45Z
Заробіток Ілона Маска у трильйон доларів вимагає лише невеликого світового панування, нічого особливого
Топ Жир
2025-09-05T21:06:43Z
Таємничий міжзоряний об'єкт у Сонячній системі: з’явилися нові дивовижні зображення
TSN
2025-09-05T20:06:23Z
Хакери атакують смартфони: Google випустила екстрене оновлення безпеки для Android
TSN
2025-09-05T19:48:38Z
Найпростіший спосіб: як приховати непривабливий сміттєвий бак у дворі
24tv
2025-09-05T19:00:18Z
Скільки дітей у Володимира Кличка: чи бере участь у вихованні
24tv
2025-09-06T02:09:45Z
Супертест на IQ: знайдіть 3 відмінності на зображенні баскетболістів за 23 с
GlavRed
2025-09-06T00:27:25Z
"Фортеця Європи": фанати збірної України нагадали про війну на матчі з Францією
24tv
2025-09-05T22:12:21Z
Україна – Франція: небезпечні моменти «синьо-жовтих»
ГЛАВКОМ NET
2025-09-05T21:51:26Z
"Важка гра": Ребров прокоментував поразку збірної України від Франції у відборі ЧС-2026
ZN UA
2025-09-05T21:39:42Z
Бондаренко, Очеретько та Волошин дебютували у складі збірної України
Football.ua
2025-09-05T21:33:10Z
"Я на боці України": скандальний новачок Динамо прокоментував проросійські пости у соцмережах
24tv
2025-09-05T21:27:39Z
Молодіжна збірна України з футболу з розгромної перемоги стартувала у відборі на Євро-2027
ZN UA
2025-09-05T21:03:20Z
Нкунку, Рабьо та Леау мають найвищі зарплати у Мілані — Calcio e Finanza
Football.ua
2025-09-05T20:54:35Z