Штрафи, арешт рахунків та майна: як каратимуть ухилянтів з 16 липня

Війна РФ проти України триває, тому наша країна вимушено запроваджує жорсткіші заходи для забезпечення ефективного функціонування системи військового обліку. Нещодавно прийняті зміни у законодавстві суттєво розширюють повноваження Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та посилюють відповідальність для ухилянтів.

"Судово-юридична газета" роз'яснила, що саме змінилося для українців.

Зміни у процедурі накладення штрафів

ТЦК набули розширених повноважень щодо осіб, які ухиляються від військового обліку. Тепер штрафи можуть накладатися без складання протоколу за неявку на виклик ТЦК без поважних причин або повідомлення про причини неявки при належному інформуванні.

Розміри штрафів значно збільшено: для фізичних осіб вони становлять від 17 000 до 25 500 грн., а для посадових осіб юридичних – до 59 500 грн. Варто зазначити, що штрафи можуть накладатися багаторазово, наприклад, за кожну неявку на порядку денному.

Процес стягнення та його наслідки

Нова система передбачає прискорений процес стягнення штрафів. Постанова ТЦК про штраф одразу стає виконавчим документом, а інформація про ухилянта вноситься до Єдиного реєстру боржників.

Завдяки цифровізації процес стягнення може відбуватися дуже швидко. Наслідки для ухилянтів можуть бути серйозними, включаючи списання коштів із банківських рахунків та арешт майна за недостатності коштів.

Порядок стягнення майна

Закон встановлює певну черговість стягнення. Насамперед стягнення звертається на кошти боржника у національній та іноземній валютах. За їх відсутності чи недостатності стягнення звертається на інше майно, крім захищеного законом. Важливо, що у єдине житло боржника стягнення не звертається, якщо сума боргу вбирається у 20 мінімальних зарплат.

Особливості виконавчого провадження

Виконавець проводить ретельну перевірку майнового стану боржника. Перша перевірка проводиться протягом 10 днів із моменту відкриття виконавчого провадження.

Надалі перевірки проводяться регулярно: не рідше одного разу на два тижні для виявлення рахунків та раз на три місяці для виявлення майна. Закон також передбачає можливість звернення на майно боржника, що у третіх осіб.

Обмеження під час воєнного стану

На час дії воєнного стану законодавець передбачив низку обмежень. Боржники отримали право здійснювати видаткові операції з заарештованого рахунку на суму до 2 мінімальних зарплат на місяць (14 200 грн.). Також призупинено звернення на пенсії та стипендії.

Крім того, заборонено відкриття виконавчих проваджень у районах активних бойових дій чи на окупованих територіях. Для використання права на видаткові операції з арештованого рахунку боржник має звернутися до органу державної виконавчої служби з відповідною заявою.