Тіло "найвищої жінки планети" зі зростом 2,41 м зникло на пів століття: історія гігантської Джейн

Британка померла 1922-го у віці 26 років.

Джейн Банфорд (1895–1922) зі зростом 2,41 метра була найвищою жінкою у світі за життя.

Як пише Книга рекордів Гіннеса, вона зберігала титул найвищої жінки за всю історію протягом 60 років після своєї смерті, поки його не здобула китаянка Цзен Цзіньлянь, і залишається найвищою британкою, яка коли-небудь існувала.

Джейн поховали в довгій, виготовленій на замовлення труні на похороні, на якому були присутні сім'я та друзі. Однак через 50 років її скелет було знайдено на виставці в сусідньому університетському музеї, і ніхто, схоже, не знав, як він туди потрапив.

Стати найвищою людиною Великої Британії за всю історію

Джейн народилася в Бартлі-Гріні, Бірмінгем, і провела відносно нормальне дитинство до 11 років, коли вона зламала череп після падіння з велосипеда.

Вона була вищою за однолітків, але її значний стрибок росту почався лише після травми голови, яка, як передбачається, призвела до незворотного пошкодження її гіпофіза, що вивільняє надлишок гормону росту.

Тиха, сором'язлива дитина, в середній школі вона любила вишивати, але незабаром переросла меблі і їй стало важко проходити через дверні отвори, і, як повідомляється, деякі з її однолітків із неї знущалися.

Таким чином, її батьки вирішили забрати її зі школи до того, як їй виповниться 13 років, і в цей день її зріст складав 1,98 метра.

Джейн почала працювати на шоколадній фабриці якийсь час після закінчення школи. За своє життя вона відкинула декілька можливостей з'явитися у різних шоу, а також відмовилася від значної суми грошей від чоловіка, який хотів купити їй волосся.

Жодних фотографій Джейн не існує, але відомо, що у неї було дуже довге каштанове волосся. У виданні Книги рекордів 1972 року їй було присвоєно рекорд із довжини волосся, оскільки її пасма, заплетені в дві коси, досягали кісточок, що вказує на довжину більш ніж 2,4 метра.

1916 року, коли їй виповнився 21 рік, зріст Джейн складав 2,39 м, що було її піковим зростом стоячи. Її рекордний зріст 2,41 м – це оцінка з поправкою на викривлення її хребта, заснована на вимірі 2,31 м, зробленому незадовго до її смерті.

Батько Джейн помер наприкінці 1916 року, тому вона переїхала до будинку свого брата на Джіггінс-лейн, Бартлі-Грін, де прожила до своєї смерті через шість років.

Не люблячи небажану увагу, що приносив їй її великий зріст, Джейн в останні роки життя стала самітницею, хоча часто доглядала дітей своїх сусідів. Повідомляється також, що вона була близькою подругою гнома, який жив неподалік.

Викривлення хребта означало, що вона не могла стояти повністю прямо, що посилювало дискомфорт, спричинений різними проблемами із суглобами.

Джейн померла 1 квітня 1922 року у віці 26 років. У свідоцтві про її смерть причиною були вказані гіперпітуїтаризм та гігантизм.

Труна Джейн, розмір якої, згідно із записами трунаря, становила 2,5 м, була замкнена в місцевій церкві на ніч перед її похороном 5 квітня, проте її тіла не було всередині нього, коли її ховали.

Вкрадений скелет Джейн Банфорд

Після смерті Джейн у місцевій газеті не було опубліковано ні некрологу, ні сповіщення про смерть, і минуло майже 50 років без жодних згадок про неї.

Однак у Книзі рекордів Гіннеса 1971 року "непізнана жінка-велетень з акромегалією, що померла в Нортфілді, Бірмінгем, Англія, 1921 року у віці 24 років" була названа "найвищою велетенкою з тих, що будь-коли існували".

"Скелет має висоту 2,3 метра, але в нього була сильна кривизна, що вказує на висоту близько 2,4 метра за життя", — йдеться у записі.

До тексту додалося зображення скелета з анатомічного музею медичної школи Бірмінгемського університету. Після поширення книжки університет почав отримувати запити від журналістів, але відмовився розкривати будь-яку інформацію. Але оскільки в 1920-х в Бірмінгемі не було інших двометрових жінок, які померли в Бірмінгемі, не знадобилося багато часу, щоб особистість скелета була розкрита як Джейн Банфорд.

Після того, як університет визнав, що скелет дійсно належав Джейн, ця сага була освітлена в газеті Daily Mirror у лютому 1972 року у статті під заголовком "Таємниця викрадення тіла Гігантської Джейн", в якій представник університету сказав: "У нас немає причин припустити, що ми отримали його якимось іншим способом, крім абсолютно правильного". Потім університет заборонив фотографувати та відмовився відповідати на подальші запитання.

В інтерв'ю телебаченню 1972 року жінка літнього віку на ім'я місіс Бут, чию молодшу сестру наглядала Джейн, розповіла, що труну Джейн несли її колишні однокласники, які після похорону помітили, що "Джинні там не було", оскільки труна була легшою, ніж вони очікували.

Бут також замислилася, чому церква була замкнена, щойно труну Джейн внесли всередину за день до похорону, оскільки раніше вона завжди залишалася відкритою для всіх.

Залишається невідомим, чи продала сім'я Джейн її тіло, чи воно було вкрадено – її батьки давно померли до 1972 року, її сестра Бетсі та брат Гаррі померли 1970-го, а її родичі, що вижили, заперечували, що знали про це.

Попри всі суперечки та увагу засобів масової інформації, скелет Джейн залишався виставленим в університеті до 2005 року, коли зміни до Закону про захист даних означали, що її родичі могли вимагати його назад.

Джейн нарешті поховали після другого приватного похорону, на якому вона була похована без надгробка на її могилі.