Індекс медіаграмотності: ВПО

Громадська організація «Детектор медіа» провела спеціальне дослідження, аби визначити рівень медіаграмотності серед внутрішньо переміщених осіб  (ВПО). Результати попередніх хвиль загального кількісного дослідження дивіться тут (за 2020 рік), тут (за 2021 рік), тут (за 2022 рік) та останню, четверту хвилю дослідження за 2023 рік тут. Індекс медіаграмотності ветеранів – 2023 дивіться тут. Результати дослыдження про рівень медіаграмотності серед українців віком 66+ років тут. Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).

Головне зі спеціального дослідження: 

Індекс медіаграмотності ВПО: 2023 

• Рівень загального індексу медіаграмотності серед ВПО вищий, ніж в української аудиторії віком 18–65 років. Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника серед ВПО складає 86%, тимчасом як серед українців у цілому 76%.
• Для ВПО характерні вища, ніж для населення України загалом, цифрова компетентність, чутливість до спотвореного медіаконтенту (41% проти 33%), а також глибше розуміння ролі медіа в суспільстві та їхнього впливу на аудиторію.
• Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 2% ВПО є низькою, у 13% — нижча за середню, дві третини (67%) має вищий за середній рівень медіаграмотності і 19% — високий.

Роль медіа в суспільстві  

• ВПО частіше, ніж українці в цілому, підкреслюють суспільну значущість медіа як платформи для діалогу між державою та суспільством (42% проти 36%), у трансляції певних цінностей та інформуванні аудиторії про значущі події (81% проти 70%). Для ВПО також більш значущою є  просвітницька роль медіа (46% проти 35%).

• ВПО більш свідомі щодо потужного впливу медіа на аудиторію в порівнянні з українцями в цілому. Так, частка ВПО, які констатують вплив ЗМІ на емоційний стан, на 20% перевищує цю частку серед населення загалом (66% проти 46%)

Уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйнятття українського медіапростору  

• 36% ВПО вважають, що медіа працюють в інтересах їхніх власників та інвесторів.
• Ставлення до формату телемарафону серед ВПО та української аудиторії загалом суттєво не відрізняється. Проте ставлення до критики влади в медіа  є різним. Серед ВПО менша частка підтримує критику влади (41% проти 49%).
• У порівнянні з усією українською аудиторією ВПО менш поінформовані про наявність в Україні суспільних медіа: про їхнє існування знає 50% (серед українців у цілому ― 54%). 
• Троє з чотирьох ВПО (74%) вважають існування в країні суспільних медіа важливим. 

Зміна у медійних вподобаннях

• Серед змін у медійних вподобаннях ВПО, які відбулися за останній рік, слід констатувати потужне зростання зацікавленості продуктами українського виробництва та присвячених українській історії та культурі; контентом суспільно-політичної тематики, а також матеріалам від військових експертів.
• Разом с цим від 68% до 85% повністю відмовились від медіа продуктів російського виробництва ( у тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту.

Медіаспоживання: джерела та частота отримання інформації суспільно-політичної тематики  

• Частка ВПО, які  користуються для отримання інформації про суспільно-політичне життя соціальними мережами та месенджерами, суттєво більша, ніж серед українців у цілому: відповідно 72% та 70%.
• Користування інтернетом та цифрова компетентність
• ВПО інтенсивніше користуються інтернетом, ніж українці в цілому. Серед них 96% заходять до мережі щодня чи майже щодня. Серед української аудиторії загалом ця частка складає 91%.
• Серед пристроїв для доступу в інтернет абсолютним лідером є смартфон — 97% користувачів користується ним найчастіше. На другій позиції з великим відривом ноутбук (37%) та планшет (13%). 10% найчастіше користуються стаціонарним комп'ютером і 7% — смарт-ТБ.
• Основними мотивами користування інтернетом у ВПО є знайомство з новинами (81%) та спілкування в соцмережах та месенджерах (65%). 

Медіаграмотність: Довіра до медіа та чутливість до спотвореного контексту  

• Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 75% ВПО. В той час як серед українців у цілому вона складає 64%.
• Можна констатувати вищий рівень чутливості до спотвореного контенту серед ВПО у порівнянні з українською аудиторією в цілому. 
• Кількість українців, які перевіряють інформацію на достовірність, на 5% вища, ніж серед ВПО (54% та 49%). Проте перевірка інформації на достовірність серед останніх відбувається ґрунтовніше: 77% шукають підтвердження новин в інших медіа, 38% шукають першоджерело інформації, на яке є посилання; 34% оцінюють надійність джерела, на яке є посилання. 
• Найбільше ВПО довіряють повідомленням із посиланням на українські органи влади (59%; серед усіх українців ця частка складає 39%), інтерв'ю з очевидцями подій (56% проти 56%) та офіційним повідомленням для преси на урядових вебсайтах (32% проти 32%).
• На думку ВПО, контент ЗМІ найчастіше спотворюється в інтересах політиків та політичних сил для створення власного позитивного іміджу (73%). 
• Цікаво, що частка ВПО, яка вважає, що держава є інститутом, зацікавленим у продукуванні спотвореного контенту, складає 25%. Це вище, ніж серед української аудиторії в цілому (20%).
• Актуальність проблеми замовних матеріалів у ЗМІ констатує більше половини ВПО (56%); 31% вважають її неактуальною; 6% уперше чують про джинсу.

Завантажити презентацію pdf-файлом можна за посиланням

В основу моделі індексу медіаграмотності покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень, 2020).

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.

• Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.

• Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
• Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.
• Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту. 

Мета дослідження: визначити рівень медіаграмотності серед внутрішньо переміщених осіб  (ВПО).

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Географія:  національне дослідження.

Обсяг вибірки: 200 респондентів.

Цільова аудиторія: внутрішньо переміщені особи, які мешкають у різних регіонах України.

Тип вибірки: цільова (дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим).

Польовий етап: 23.12.2022–12.01.2023, здійснений компанією «New Image Marketing Group».

На головній використано фото Getty Images