Нарешті! Посол Залужний вирушив до Лондона

Після указу президента про призначення послом у Велику Британію про початок роботи у Лондоні колишнього головкома ЗСУ пів року нічого не було чутно…

Валерій Залужний 3 липня виїхав до Великої Британії і невдовзі приступить до виконання своїх повноважень посла України. Про це повідомили джерела «Главкома» в оточенні генерала.

Після звільнення з посади головнокомандувача Збройних сил України епопея з призначенням Залужного та початком його роботи в посольстві у Лондоні затягнулася майже на пів року. «Главком» розбирався, якою була причина і коли Залужний може вручити вірчі грамоти королю Чарльзу ІІІ.

Пів року невизначеності

8 лютого 2024 року президент Володимир Зеленський підписав указ про його звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ, а невдовзі було публічного оголошено, що популярний у народі генерал пройшов військово-лікарську комісію і… був визнаний непридатним до служби в армії та звільнений зі Збройних сил. Відтак почали ширитися чутки про те, що Валерія Залужного призначать послом в одну з країн Заходу.

За місяць, 7 березня, в інтризі з його майбутнім місцем роботи було поставлено крапку: МЗС повідомило, що президент погодив кандидатуру про призначення Залужного послом у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. А 9 травня вийшов відповідний указ глави держави. Відтоді жодної інформації про початок роботи Залужного на туманному Альбіоні не надходило, що провокувало різноманітні чутки та конспірологічні теорії.

У суспільстві ж відставка популярного генерала з посади головнокомандувача ЗСУ сприймалася більше як політичне покарання за популярність та високі рейтинги довіри серед українців.

Сам колишній головком досі не надав жодного коментаря щодо своєї нової роботи. Але тим часом зміг потрапити у скандал через… вподобайку у Facebook. Залужний поставив «лайк» під повідомленням з критикою Володимира Зеленського від блогера-утікача Мирослава Олешка, який раніше був помічений у роботі на попереднього президента Порошенка. Це підживило чутки про те, що чекати на приїзд Залужного до Лондона не варто, адже достатньо згадати приклад Вадима Пристайка, якого, ймовірно, було звільнено саме за критику президента. Але численні конспірологічні версії ймовірного демаршу Залужного мали під собою основу до вчорашнього дня.

То де весь цей час, від лютого до липня, перебував «народний генерал»?

Залужний ходив учитися

Валерій Залужний від часу своєї відставки жодного разу не приїздив до Великої Британії , свідчать джерела «Главкома» в оточенні генерала. Виїхав тільки 3 липня. Але що заважало приступити до роботи раніше?

Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, у розмові з «Главкомом» згадує: «Якось на засіданні комітету у нас був міністр (міністр закордонних справ Дмитро Кулеба – «Главком»). На наші питання він дуже дипломатично відповів, мовляв, все гаразд, Залужний готується до своєї місії. Щоправда, це було дуже давно».

Зі слів Мережка, нового посла з нетерпінням чекали і британські політики, адже колега, яка очолює один з комітетів парламенту Великої Британії, цікавилася, коли Київ надішле свого амбасадора, мовляв, дайте сигнал. Слід нагадати, що посла України у Лондоні не було з 21 липня 2023 року, тобто майже рік диппредставництво у надважливій для нас країні не мало повноцінного очільника.

Як стверджують джерела «Главкома», усі ці місяці Валерій Залужний ходив учитися до Дипломатичної академії.

Те, що навчання у Дипакадемії є звичайною практикою для підготовки до роботи послом, підтверджує й Олександр Мережко. «Мої колеги, які ставали послами, проходили певне навчання у Дипакадемії. Наприклад, мову підтягнути треба, базові речі, пов’язані з дипслужбою, диппротоколом, дипетикетом», – пояснює Мережко.

«Щонайменше послу потрібно зрозуміти адміністративні речі: фінанси, люди, приміщення», – пояснює в розмові з «Главкомом» Вадим Пристайко, колишній міністр закордонних справ України, який працював амбасадором у Великій Британії перед призначенням генерала Залужного, з 2020 року по липень 2023-го. Утім, уся ця підготовча робота відбувається зазвичай до оприлюднення президентського указу про призначення посла, додає Пристайко.

«Залужний попросив, щоб близько двох тижнів по приїзду про цей факт посольство не повідомляло», – розповіло «Главкому» джерело, близьке до колишнього головкома.

Особливе призначення

Відповідно до закону «Про дипломатичну службу», посла призначає президент за поданням міністра закордонних справ. Якщо країна визначилася з кандидатурою, а у випадку із Залужним було саме так, тоді направляється запит на агреман, тобто на погодження країною, в яку відряджається посол. У випадку із ексголовкомом погодження від Британії Україна запросила у березні. Про те, що кандидатуру погоджено, стало відомо у квітні. А сам президентський Указ про призначення Залужного послом було опубліковано 9 травня. Останній крок до того, щоби амбасадор приступив до своїх обов’язків, – вручення вірчих грамот главі держави, у нашому випадку – королю Чарльзу ІІІ.

Під час процедури Україна зробила помилку, адже оголосила про те, що Залужний буде призначений послом у Лондоні до того, як отримала агреман, поділився міркуваннями ексглава МЗС та експосол у Британії Вадим Пристайко. За його словами, таким вчинком Київ позбавив Лондон навіть можливості подумати щодо кандидатури посла, хоча очевидно, британці були не проти кандидатури Залужного.

Посол від’їжджає не після указу президента про його призначення, а після відповідного наказу міністра закордонних справ про те, що людина приступає до виконання своїх обов’язків на посаді. До того часу, відповідно, особа, призначена послом, не може виїздити до країни призначення. За інформацією «Главкома», такий наказ керівник МЗС днями підписав, що й дозволило виїзд Залужного до Лондона.

У кожній країні є свої особливості вручення вірчих грамот. У випадку з Великою Британією вручення відбувається під час урочистої аудієнції у короля. У дипломатичному протоколі цієї країни є ще одна особливість: новопризначений посол може почати виконувати свої повноваження з моменту приїзду до Лондона за умови, що копії вірчих грамот були завчасно надіслані до МЗС Великої Британії.

Крім цього, новопризначеного посла просять за місяць до приїзду направити заступнику маршала дипкорпусу дві свої фотографії для підготовки до першої зустрічі один з одним. Коли посол приїде до країни, то має надіслати особисту ноту відповідному маршалу. Як тільки він її отримає, почнеться організація перших візитів амбасадора до британських високопосадовців. Це відбувається приблизно за 10-14 днів по прибуттю посла. Також має відбутися зустріч леді-церемоніймейстера із протокольного відділу МЗС та дружини посла.

У будь-якому разі політики та дипломати не приховують здивування тим, що відрядження амбасадора у таку важливу країну занадто затягнулося.

«Один посол обходиться Україні у $100 тис. на рік, і якщо ми дійсно хочемо зекономити, то можна і не призначати посла», – іронізує ексміністр Вадим Пристайко. Але ефективніше амбасада працює, коли є посол, який на місці постійно комунікує з керівництвом країни перебування, спілкується з тамтешньою пресою, тобто комунікація між державами відбувається не тільки під час візитів лідерів.

Коли посли – не дипломати

Призначення послами некар’єрних дипломатів у світі і в Україні зокрема – звичайна практика. Наприклад, послом України у Франції нині працює соратник Сергія Тігіпка, засновник Інституту Горшеніна Вадим Омельченко. Послом у Болгарії є Олеся Ілащук, яка до того позиціонувала себе «фахівчинею із сексології та ювелірних прикрас». Послом України у США є ексміністерка фінансів України Оксана Маркарова. У Швейцарії Україну представляє ексгенпрокурорка Ірина Венедиктова, а в Азербайджані – колишній голова Херсонської ОДА, а потім скандально відомий керівник «Укроборонпрому» Юрій Гусєв.

Були в історії України приклади призначення послами колишніх дисидентів. Зокрема, Левко Лук’яненко на початку став першим послом України у Канаді, а рухівець Володимир Крижанівський, інженер за фахом, – послом у Москві.

Такі призначення часто називають «політичними» і до них з пересторогою ставляться кар’єрні дипломати. У впливових країнах до політичних призначень амбасадорів вдаються рідко. Зокрема, у США така практика була переважно за президентства Дональда Трампа, який послами призначав вдячних бізнесменів.

Михайло Глуховський, «Главком»