Чому Трамп не такий страшний, як його малюють

Після невдалого виступу президента США Джозефа Байдена на дебатах із Дональдом Трампом багато американських ЗМІ закликали його відмовитися від участі у виборах і поступитися місцем іншому кандидату. Для Трампа певну невизначеність створюють суди. Тому виникає питання про те, чи можуть американські вибори піти за непередбачуваним сценарієм, коли в них не братиме участі ні Байден, ні Трамп, пише Тарас Загородній для glavred.info..

Що стосується Джозефа Байдена, то він, незважаючи на заклики відмовитися від участі у виборах, сказав, що все одно ще раз побореться за крісло президента США. Чимало спонсорів демократів незадоволені тим, що на вибори від Демократичної партії йде Байден: його проблема в тому, що більшість населення США вважає, що він нездатний фізично далі керувати країною. І дебати з Трампом лише зміцнили в думці тих, хто так вважає, оскільки було очевидно, що Трамп має більш бадьорий вигляд.

Утім, і до цього продумувалися різні сценарії, кого можна висунути замість Байдена. Зокрема, розглядали варіант, що до влади прийде Байден, визначить свого віцепрезидента, а потім відмовиться від посади, і його замінить віцепрезидент. От тільки заковика в тому, що Байден – настільки компромісна і об'єднуюча фігура для Демократичної партії, що не всі хочуть його відпускати, щоб не ризикувати ще більше. Крім того, до виборів уже залишилося мало часу, щоб висувати маловідомого кандидата і проводити його кампанію.

Тож поки що Байден залишається в перегонах.

Що стосується Дональда Трампа, то його заміна можлива, але це малоймовірно. Було обвинувачення присяжних, але рішення судді відклали на місяць, і американські аналітики кажуть, що це було зроблено для того, щоб подивитися, чи обвалиться рейтинг Трампа. Якщо ні, то йому дадуть умовний термін, і він продовжить кампанію. Тим більше, у США людина із судимістю теж може балотуватися в президенти.

Чи можуть повністю замінити Трампа? З огляду на громіздкість партійної машини США, я думаю, що ймовірність цього мала і з кожним днем стає меншою. Усе буде йти по накатаній.

Тож до виборів ні Байдена, ні Трампа, найімовірніше, знімати не будуть. Але є варіант, що пілся виборів переможця замінить віцепрезидент. Насамперед це стосується Байдена – малоймовірно, що він залишиться правити, навіть якщо виграє вибори, оскільки він суто фізично не тягне.

На Україні ця передвиборча невизначеність у США не відіб'ється, оскільки бюджет проголосований і політика Вашингтона зрозуміла. Можливо, адміністрація Байдена хотіла б зіграти на історії, пов'язаній із припиненням війни в Україні, але Путін висунув настільки неприйнятні умови, що Захід на них ніколи не пристане. Адже фактично Путін зажадав зафіксувати за Росією всі окуповані території, по суті, він запропонував Заходу повторити Мюнхен 1938 року, коли розділили Чехословаччину. Захід на це ніколи не піде.

Що ж стосується можливості приходу до влади США Трампа, то я не вважаю, що він несе більше загроз, ніж Байден. Тому що частина адміністрації Байдена відверто підігравала Росії і продовжує це робити. По-перше, про це говорить затримка допомоги Україні, це очевидно. По-друге – те, що допомога виділяється в недостатній кількості. По-третє, ще ніколи від адміністрації Байдена ми не чули чіткої заяви про те, що Україна має відновити свою територіальну цілісність, там лише кажуть, що "допомагатимуть стільки, скільки потрібно". Це скільки, 10 років? Україні такий варіант не цікавий, їй потрібно швидше закінчити війну. Крім того, давайте згадаємо, що ленд-ліз для України ініціювали республіканці, а Байден його так і не активував, хоча міг це зробити.

Тому я не думаю, що Трамп буде великою проблемою для України. Коли Трамп каже, що буде саджати Київ за стіл переговорів із Москвою, ми не враховуємо одного: а що буде, якщо Путін не захоче говорити з Києвом, і, найімовірніше, так і буде. У цьому разі Трамп піде іншим шляхом – дасть Україні все, що їй потрібно.

І коли Трамп каже, що війни б не було, якби він був при владі, я вважаю, що частка правди в цьому є. Поясню – чому. Коли Трамп прийшов до влади, він зняв ембарго на постачання озброєння в Україну, яке наклали Байден і Обама. Коли для проведення навчань у Криму росіяни нагнали 200 тисяч вояків, Трамп відправив два стратегічні бомбардувальники, які літали над півднем України, з офіційною позицією "для стримування Росії". Щось я не пригадую, щоб щось подібне робив Байден, коли Росія накопичувала війська, хоча він теж міг відіслати в Україну бомбардувальники, щоб вони просто політали. Ба більше, Трамп ніколи від України не вимагав виконання Мінських угод, на відміну від адміністрації Байдена, яка фактично шантажувала цим Україну.

Ми перебуваємо в дискурсі демократичної преси, яка часто переказує вирвані з контексту цитати, що не мають стосунку до реальності. Наприклад, якісь два радники Трампа написали щось про Україну, і в нас це одразу почали подавати як позицію самого Трампа.

Коли Трамп говорить про гроші, завжди потрібно пам'ятати і розуміти логіку республіканців. Вони від Байдена вимагають конкретної відповіді на просте запитання – у чому мета війни. Мета війни може бути тільки одна - відновлення територіальної цілісності України, а далі обчислюється, скільки для цього потрібно ресурсів і що потрібно зробити. Суть претензій Трампа до Байдена полягає в тому, що демократ темнить і не розповідає, як він і його команда все це бачать.

Утім, це в України мета війни – відновлення територіальної цілісності, а у США свої інтереси. І важливо розуміти, наскільки збігаються інтереси США та України, а також наскільки збігаються інтереси США та Європи. А тут ми бачимо невеликий розкол, тому що в Європі говорять про те, що Україна повинна відновити свою територіальну цілісність (про це йшлося на саміті миру). Європейці бачать хитрувату позицію США, які хочуть створити рану на тілі Європи і продавати їй свої миротворчі послуги. Як, до речі, і Китай. Якщо ж Україна відновить територіальну цілісність, то Європа стане сильнішою, що не завжди влаштовує США.

Поки що на цьому етапі США дуже обережні. Взагалі, метою Штатів в останні сто років було збереження цілісності Росії. Вони завжди грали на це. Це було і в 20-ті роки, коли американці годували більшовиків, які помирали від голоду, і коли продавали озброєння Сталіну, і в 90-ті роки, коли рятували росіян і були проти виходу союзних республік зі складу СРСР. Причому США були проти виходу з Союзу не тільки України, а й країн Балтії. Американці тоді телефонували і вимагали не оголошувати про вихід із СРСР. Потрібно виходити з того, що США завжди виступали за цілісність Росії. Тому-то зараз росіяни лякають їх розпадом РФ, і американці хочуть за рахунок України вирішити ці питання.

Причому якщо подивитися на історію, то саме демократи завжди більше були схильні підтримувати Росію. Це почалося ще з Вудро Вільсона, який був президентом після закінчення Першої світової війни. Штатам потрібна цілісна Росія – і як противага Європі, і щоб Китай її не забрав. Їм так зручніше. До речі, Рузвельт, який озброював Сталіна за український хліб, теж був демократом. Коли почалася війна в Афганістані, теж був демократ при владі в США – Джиммі Картер.

Україні в такій ситуації потрібно поставити США перед дилемою: або вони розв'язують маленьку проблему – незалежність і територіальна цілісність України та членство в НАТО, або ми їм влаштуємо велику проблему – роздовбаємо порти Новоросійська, російську енергетику, в РФ почнеться колапс економіки, і тоді Штати витрачатимуть значно більше грошей. Але це вже буде не наша проблема, як не нашою проблемою буде, якщо Китай анексує Сибір.

І, до речі, поки Україна не вийде на кордони 1991 року, членства в НАТО не буде. Але запрошення в Альянс ми повинні вибивати. Так само як і повинні вимагати більше ракет. Адже Україна вже розбила міф про ядерну ескалацію, не послухавши казки про те, що НПЗ РФ є цивільною інфраструктурою. Україна роздовбала станції попередження ракетного удару, які є частиною ядерної інфраструктури Росії, але ніякої ядерної війни не сталося. Плюс ми домоглися дозволу бити по території Росії. Значить, нехай американці дають і "атакмси"! Навіщо вони Штатам? Щоб проти Мексики чи Канади воювати? Якщо не даватимуть ракети, то Київ має запитувати відкрито: ви що, з росіянами домовилися? І тоді репутація США страждатиме, а не України. Тільки так все і працює.